Столична влада попросила Верховну Раду внести низку змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” та інших нормативно-правових актів у цій сфері. Зокрема, Київрада клопотала перед парламентом стосовно того, щоб дозволити місцевим органам влади через суд викупляти пам’ятки, яким загрожує небезпека; підвищити штрафи за порушення профільного законодавства; доповнити КУпАП новими статтями, за якими недобросовісних власників старовинних будівель можна було б притягати до відповідальності. Втім, чи матимуть ці прохання “зворотній вихлоп”, наразі прогнозувати важко. Судячи з того, що це звернення не перше (схоже було направлено в 2018 році), Верховна Рада не особливо прагне “слухати столицю”.
Як стало відомо KВ, під час сьогоднішнього засідання Київради депутатський корпус підтримав направлення звернення до до Верховної Ради щодо необхідності внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” та інших нормативно-правових актів.
Суб’єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-986/ПР від 16 серпня 2023 року виступив депутат Київради Володимир Прокопів (фракція “Європейська солідарність”, також є заступником голови Київської міськдержадміністрації (КМДА)). У сесійній залі за погодження цього документу проголосували 69 народних обранців.
Так, зокрема, столична влада, клопотала перед парламентом стосовно того, щоб вищезгаданий закон був доповнений нормою про те, щоб місцеві органи охорони культурної спадщини мали право звертатися до суду з позовами “про переведення на нього прав та обов’язків покупця в разі порушення права привілеєвої купівлі об’єктів культурної спадщини”. Тобто, йдеться про те, що якщо певній будівлі загрожує безпека, а її власник відмовляється продавати об’єкт місцевій громаді, то влада повинна мати право судитися за його викуп.
Також Київрада попросила Верховну Раду доповнити Закон України “Про охорону культурної спадщини” положеннями щодо суттєвого підвищення розміру штрафних санкцій за порушення законодавства у цій сфері охорони, а також “можливості накладання органами охорони культурної спадщини фінансових санкцій не тільки на юридичних осіб, а і на фізичних осіб-підприємців, громадські об’єднання, які є власниками, користувачами, орендарями об’єктів культурної спадщини, а також замовниками робіт не тільки на пам’ятках, а і на щойно виявлених об’єктах культурної спадщини”.
Крім того, депутатський корпус запропонував своїм колегам з парламенту внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) “нові” статті про правопорушення у сфері охорони культурної спадщини, відповідно до яких порушники будуть отримувати штрафи. Зокрема, Київрада вважає, що карати потрібно за неукладення охоронних договорів на щойно виявлені об’єкти культурної спадщини у встановлені законодавством терміни; за проведення без погодження з органами охорони культурної спадщини будь-яких робіт на пам’ятках, щойно виявлених об’єктах культурної спадщини, їх територіях; за розміщення зовнішньої реклами, вивісок, інформаційних табличок на таких об’єктах чи їх територіях без письмового дозволу місцевих органів охорони культурної спадщини тощо.
У пояснювальній записці до проєкту рішення повідомляється, що в Києві наразі нараховується понад 3,6 тис. об’єктів культурної спадщини, однак близько 10% цих об’єктів перебувають у незадовільному стані та вимагають застосування негайних заходів щодо збереження. Разом з тим, на переконання Володимира Прокопіва, “у сфері пам’яткоохоронної діяльності існує ряд серйозних проблем, серед яких чи не найбільшою є ігнорування та порушення пам’яткоохоронного законодавства суб’єктами господарювання”. Серед таких – випадки навмисного доведення об’єктів культурної спадщини їх власниками до руйнації. У зв’язку з цим, мовляв, низку проблем у даній сфері повинна вирішити державна влада.
Як неодноразово повідомляла KВ, міська влада Києва неодноразово звинувачувала державну владу в сприянні знищенню пам’яток та об’єктів культурної спадщини столиці та вимагала від неї вирішити низку проблем у цій сфері.
Наприклад, у березні 2018 року Київрада вже направляла до Верховної Ради схоже звернення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини. Зокрема, тоді столична влада клопотала про те, що необхідний чіткий механізм повернення таких об’єктів до державної або комунальної власності. Але, судячи з усього, традиційно пропозиції керівництва Києва були проігноровані.
А у травні 2021 року мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам’яток та об’єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв’язку з тим, що за попередні три роки Мінкульт практично не розглядав подання профільного департаменту КМДА щодо включення до Держреєстру нерухомих пам’яток нових об’єктів. Зокрема, за інформацією Кличка, столична влада надала пропозиції щодо внесення 1509 таких об’єктів, але при цьому рішення було ухвалено лише по 23-ом.
Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия
Нагадаємо, головним “пам’яткоохоронним” органом в столиці є Департамент охорони культурної спадщини КМДА, який з 23 серпня 2023 року очолює Марина Соловйова. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з початку 2021 року контролює вищезгаданий заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.
Фото: KВ
