Молочні асоціації наполягають на дотримання принципів вільної торгівлі між Україною та Польщею

Молочні асоціації наполягають на дотримання принципів вільної торгівлі між Україною та Польщею

Спілка молочних підприємств України (СМПУ) та польська Польська Молочна Палата (Polska Izba Mleka) закликають свої уряди до активного розв’язання проблем молочного сектору обох країн, що виникли через політичні негаразди навесні 2023 року, з дотриманням принципів вільної торгівлі.


Про це KВ дізналась з повідомлення на сайті open4business.com.ua


Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

“Ми хочемо висловити наше занепокоєння щодо того, що зараз відбувається з молочним сектором. Ми, як галузь, хочемо забезпечити для наших споживачів постійну діяльність наших фірм і наших господарств. Ми не хочемо, щоб малі групи, які не пов’язані з молочним сектором, ускладнювали наші стосунки”, – заявила директорка Польської Молочної Палати (Polska Izba Mleka) Агнєшка Малішевська в п’ятницю на першому українсько-польському Молочному діалозі, який відбувся в “Інтерфакс-Україна”.

Виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур нагадав, що Європейський Союз із червня 2022 року скасував усі митні збори та квоти на українську продукцію терміном на рік, що принесло взаємну вигоду економікам Польщі й України, і молочному сектору зокрема, тож такий режим було продовжено ще на рік.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Виконавчий директор СМПУ висловив жаль, що з квітня 2023 року у відносинах України та Польщі “почали відбуватися якісь незрозумілі дії”. “Ці події не пішли на користь нашим братнім відносинам і торговельним відносинам зокрема”, – констатував він.

Дідур заявив, що представники польського та українського молочного секторів не мають наміру залишатися байдужими до того, що відбувається, і виробили єдину узгоджену позицію, наполягаючи на тому, що будь-яке неправове втручання в бізнес не йде на користь жодній зі сторін.

“Незважаючи на те, що Польща має сильнішу позицію у взаємній торгівлі молочними продуктами, СМПУ категорично проти втручання урядів двох держав і створення проблем у вільній торгівлі. Ми не сприймаємо як заборону на постачання української молочної продукції до Польщі, так і створення будь-якого додаткового ветеринарного контролю з українського боку. Усі дії урядів мають базуватися на принципах демократії, вільної торгівлі та законності”, – наголосив виконавчий директор СМПУ.

Галузеві асоціації Польщі та України запросили до діалогу провідних експертів обох країн, щоб оприлюднити результати торгівлі двох країн молочними продуктами впродовж 2022-2023 року та показати безпідставність будь-яких обмежень у торгівлі двох країн.

Аналітик International Food&Agri Hub BNP Paribas Poland Павел Вержиковскі повідомив, що перед повномасштабним вторгненням РФ в Україну 2021 року Україна була третім найбільшим ринком збуту польської молочної продукції з часткою 5% після Німеччини (19%) та Чехії (7%). Зокрема, в Україну відправляли 10,5% усього експорту польських сирів і кисломолочного сиру, 5,3% йогуртів і 3,4% масла.

За інформацією польського експерта, 2022 року частка експорту молочної продукції з Польщі до України скоротилася до 3,3%, проте український ринок все одно залишається дуже важливим експортним вектором Польщі щодо молочних продуктів поза європейським ринком.

У грошовому еквіваленті експорт молочних продуктів із Польщі в Україну 2022 року скоротився на 13% порівняно з довоєнним 2021 роком – до EUR108 млн. 2022 року Польща на 32% скоротила постачання в Україну сироватки, на 31% – сирів, на 28% – молока та сметани, водночас наростила постачання йогуртів на 3%.

Водночас за підсумками 4 місяців 2023 року спостерігалася позитивна тенденція, і експорт польської молочної продукції в Україну зріс, наголосив Вержиковскі.

Він зазначив, що Польща є найбільшим європейським постачальником молочних продуктів в Україну з 50% присутністю. Зокрема, у структурі європейських постачань частка польської продукції в Україні сягає по молоку та сметані 79%, йогуртам – 79%, сирам – 72%, сиру – 51%, сухій сироватці – 44%, маслу – 15%.

Зниження сальдо торговельного балансу 2022 року втричі — до EUR43 млн порівняно з EUR121 млн 2021 року експерт не вважає проблемою, оскільки 2020 року цей показник становив EUR42 млн, а мінімальний рівень у EUR6 млн було зафіксовано 2015 року.

За його інформацією, подібні коливання спостерігалися під час вступу Польщі до ЄС, коли фахівці Німеччини та Польщі не могли спрогнозувати наслідки відкриття ринків, проте ринки адекватно реагували і ситуація вирівнялася протягом кількох років.

Експерт Інституту аграрної економіки Леонід Тулуш подякував представникам польської молочної продукції за те, що вони надали Україні можливість реалізувати надлишки молочної продукції, що утворилися в Україні через відтік основних споживачів, зокрема до Польщі.

“З початку 2023 року за п’ять місяців ситуація в українсько-польському торговельному балансі молочною продукцією докорінно змінилася. У першому кварталі імпорт польської молокопродукції в Україну в 5 разів перевищив відповідний показник експорту української молокопродукції до Польщі. За 5 місяців з початку року співвідношення збільшилося до 7,4 раза”, – повідомив він.

Тулуш нагадав, що у квітні 2023 року українська молочна продукція взагалі не постачалася до Польщі. У травні продукції було поставлено в 2 рази менше, ніж у березні поточного року. Водночас польська продукція заходить в Україну стабільно і поставки в грошовому еквіваленті перевищують EUR9,5 млн щомісяця.

“Якщо вести мову про баланс у розрізі окремих видів молокопродуктів, то позитивний баланс для України спостерігається тільки щодо сухого молока і масла. За всіма іншими позиціями обсяг польського імпорту суттєво перевищує обсяги українського експорту”, – зазначив український експерт.

Говорячи про значущість польського імпорту для українського молочного сектору, Тулуш зазначив, що якщо частка Польщі в імпорті молочної продукції в Україну перевищує 45%, то експорту молочних продуктів з України на польському ринку – лише 8%.

Зіставляючи структуру експорту-імпорту, він наголосив, що Україна постачає до Польщі переважно сухе молоко, масло і суху сироватку. При цьому частка сухого молока становить 75%. Якщо говорити про структуру імпорту польських молокопродуктів в Україну, то тут, за його словами, превалюють сири різних видів із часткою в 75%, і по 10% припадає на частку кисломолочної продукції та сироватки.

“Це свідчить про непорівнянність обсягів взаємної торгівлі між країнами. Українські молочні продукти не є загрозою для молочного ринку Польщі”, – констатував український експерт.

Олександр Самохвалов, директор компанії “Люстдорф” – одного з найбільших виробників молочної продукції в Україні, вказав на скорочення внутрішнього ринку молока в Україні через виїзд основних споживачів – жінок і дітей з країни і наголосив на важливості експорту для порятунку роботи молокопереробних підприємств. За його словами, між виробниками молочних продуктів України та Польщі існує конструктивна співпраця.

Зокрема, компанія “Люстдорф” змогла відпрацювати 2022 рік лише завдяки нарощуванню експорту сухого молока до ЄС. Через втрату можливостей експортувати продукцію морськими шляхами підприємство змушене транспортувати продукцію через ЄС, зокрема, Польщу. Однак останнім часом вона простоює на кордоні протягом двох-трьох і більше тижнів, повідомив Самохвалов.

Директор Польської Молочної Палати (Polska Izba Mleka) Агнєшка Малішевка наголосила, що обидві сторони фіксують однакові проблеми по обидва боки кордону, зокрема, з логістикою. Вона закликала ветеринарні та митні служби якомога швидше вирішити їх.

“Найкращим вирішенням проблем є взаємний діалог, а не протести. Тим більше протести тих груп, які не представляють інтереси нашого сектору, а під них підлаштовуються. Для нас важливим є те, щоб ті групи, які створюють для нас проблеми, не вказували ні польському, ні українському уряду як їм діяти”, – наголосила вона.

За підсумками першого українсько-польського Молочного діалогу обидві асоціації надішлють уряду Польщі та України спільну заяву з пропозиціями щодо врегулювання ситуації, що склалася.


Фото: open4business.com.ua

КиївВлада

Автор:
Олексій Вєтров
Поділитися
Поділитися
Поділитися
Рекомендуємо до перегляду
Калашник, Старенька і Коваленко: що відомо про нових заступників голови КОДА
Калашник, Старенька і Коваленко: що відомо про нових заступників голови КОДА
19:22 Київщина отримала трьох нових заступників голови Київської ОДА — Євгена Коваленка, Ірину Стареньку та Миколу Калашника. Коваленко працюватиме над питаннями відновлення інфраструктури та…
Оцифрування та електронні замки: у Києві визначились з управлінням комунальною власністю до кінця 2027 року
Оцифрування та електронні замки: у Києві визначились з управлінням комунальною власністю до кінця 2027 року
09:00 Нещодавно столична міськрада ухвалила програму управління об’єктами комунальної власності, розраховану на період 2025-2027 років. Усього на її реалізацію планується витратити 251,3 млн гривень,…
Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2024-го витрачала Баришівка
Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2024-го витрачала Баришівка
09:00 В листопаді бюджетні замовники селища Баришівка на Броварщині уклали договорів на кругленьку суму – понад 26 млн гривень. Найбільше грошей спрямували на облаштування…
Banner
QlU7mDx4