Київська обласна рада (КОР) і екологи працюють над тим, щоб річка Ірпінь отримала природозахисний статус в межах однойменної громади. Відповідна ініціатива поки що не втілена у життя, але має шанс у майбутньому. Наразі ця водойма, яка допомогла зупинити російських окупантів на початку повномасштабного вторгнення, є об’єктом природно-заповідного фонду (ПЗФ) в межах сусідніх громад – Бучанської та Білогородської. Відповідний статус, зокрема, допоможе вирішити її екологічні проблеми, у тому числі – щодо пожеж у поймі.
Як стало відомо КВ, про це голова постійної комісії КОР з питань екології та природокористування Роман Титикало (фракція “Європейська солідарність”, на фото) розповів в інтерв’ю медіа “Погляд”.
Депутат нагадав, що свого часу екологи ініціювали оголошення річки Ірпінь, яка захищала Київщину під час повномасштабної війни і яка стала фактично форпостом, об’єктом природно-заповідного фонду (ПЗФ). Це пояснювалося у тому числі й екологічними проблемами на території цієї водойми – зокрема, пожежами у її поймі. У результаті надати природозахисний статус річці саме в межах Ірпінської громади поки що не вдалося, однак Роман Титикало та екологи здаватися не збираються.
“Ми приїжджали до Ірпінської міскради, проводила нараду. На жаль, втілити цю ініціативу не вдалося. Але річка Ірпінь протікає не тільки по Ірпінській громаді, а й наприклад, по Бучанській. В Бучанській громаді є незначний проміжок цієї річки. І ця громада підтримала ініціативу – ми створили такий об’єкт ПЗФ на її території. Але є перспектива, що якщо щось зміниться в Ірпені, розширити цей існуючий вже об’єкт. У Білогородській громаді ми досягнули домовленостей і створили регіональний ландшафтний парк “Приірпіння”, в який якраз увійшла річка Ірпінь з відповідними притоками та іншими річками. Тобто частину річки Ірпінь нам вдалося визнати заповідною і в значній мірі зберегти. Є частина річки в місті, в Ірпінській громаді, яка не набула цього статусу. Але ми докладаємо значних зусиль. Як депутат обласної ради, звісно, я міг би комусь щось пообіцяти, але пообіцяти і не мати можливості й навіть повноважень цього зробити – навряд чи”, – розповів Роман Титикало.
Як раніше повідомляла КВ, Київщина стала лідером України зі створення об’єктів ПЗФ у останні роки. Так, станом на початок 2024-го, з 2021 року під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховувалося 304 заповідні об’єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Екологи пов’язують активізацію цих процесів з позицією обласної влади, зокрема – роботою у цьому напрямку Романа Титикала, який є головою профільної комісії КОР. Йому, зокрема, приписують ініціативи щодо створення нових об’єктів ПЗФ, успішні переговори з громадами щодо погодження заповідання територій тощо.
Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків.
Фото: скріншот з інтерв’ю медіа “Погляд”
КиївВладаОлександр Глазунов
