Сьогодні, 3 грудня, Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт, котрим схвалила правильний переклад Хартії і вилучила з ратифікаційного закону російську та неіснуючу молдавську мови. За рішення проголосували 264 нардепів.
Про це, як стало відомо КВ, повідомив історик та народний депутат Володимир В’ятрович.
За це рішення проголосували 264 нардепів.
Довідка: Європейська хартія регіональних мов або мов меншин була створена під егідою Ради Європи (РЄ) у 1992 році для того, щоб захищати мовне розмаїття Європи. Для цього в ній визначено низку заходів, які влада країни, що ратифікує хартією, зобов’язана вжити для того, аби сприяти розвиткові регіональних мов у всіх сферах громадського життя.
У пояснювальній записці до хартії уточнюється, що її мета – захищати мови, “які перебувають під загрозою зникнення”, а не “лінгвістичні меншини”, і тому зосереджена на “культурному вимірі” використання регіональних мов і “не встановлює жодних індивідуальних чи колективних прав” для їх носіїв. Хартія не визначає, які саме мови повинні захищатися. Це самостійно вирішує кожна країна-підписантка у спеціальному ратифікаційному законі, який ухвалюють національні парламенти.
На сьогодні Європейську мовну хартію ратифікували 25 з 46 країн-членів РЄ. Україна ратифікувала її у 2003 році. Проте, за словами співкоординатора руху “Простір свободи” Тараса Шамайди, переклад тексту хартії, на основі якого ухвалювався ратифікаційний закон, був неправильний (сама назва Хартії та її основний термін).
Йдеться про термін “minority languages”, який було перекладено як “мови меншин”, хоча насправді у хартії йдеться про “міноритарні мови”, наголошує експерт. За його словами, ця помилка перекладу дала змогу проросійським силам Верховної Ради часів президента Леоніда Кучми вписати до ратифікаційного закону та визначити як мови, що потребують особливого захисту, перелік із 13 мов “національних меншин”, серед яких опинилася і російська.
Читайте: Верховна Рада ухвалила держбюджет на 2026 рік
Фото: відкриті джерела
Оксана Олійникова
