Год активных реформ. Поддержка отечественного производителя – новый приоритет Киевсовета

Владимир Левин
Владимир Левин

Депутат Киевсовета VIII созыва, фракция "Солидарность"

Политический год приходит к своему завершению. Несмотря на постоянную и часто неконструктивную критику, реформирование страны идет активными темпами. Меняется ландшафт, условия, скорость решения проблем и глубина обратной связи.

И я тоже хочу подвести итоги, рассказывая о будущем.

Я не открою большого секрета, если скажу, что поддержка отечественного производителя была основой промышленной политики каждого руководителя Украины на протяжении всей независимости. Но чаще всего это были декларативные заявления на фоне тотального засилья фискальных органов и огромной налоговой нагрузки.

Нынешний состав Киевсовета и я, как искренний патриот своего родного города, решили сломать устоявшийся тренд и дать толчок для успешной реализации проекта для муниципальных предприятий и киевских бизнесменов.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Я разработал концепцию, направленную на уменьшение налогов для производителей и стал инициатором внесения соответствующих изменений в решение Киевсовета под №855/855 “Про внесення змін до рішення Київської міської ради про місцеві податки та збори”, а также в решение Киевского городского совета №791/1795 от 22 декабря 2016 року “Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 “Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві”.

Мою инициативу активно поддержал глава бюджетной комиссии Странников А.Н.

rishennya1

Что же это за поправка? Расскажу подробнее.

Была изменена ставка налога на землю до 1 июля 2017 года. Она составила два процента для предприятий входящих в 26-27 раздела КВЕД. Буду откровенен, это решение для городских депутатов далось очень тяжело. Не все верили в положительный эффект, поэтому голосование пришлось проводить три раза, но это того стоило.

Данная льгота произвела очень положительный эффект. Если уплата налога на землю упала на 25 процентов, то уплата всех налогов возросла на один процент.

Т.е. за счет того, что производители значительно увеличили объем реализованной продукции, они смогли уплачивать больше налогов. Город немного потерял, но очень много выиграло государство за счет увеличения налоговых поступлений.

Из аналитической записки: Слід зауважити, що середня заробітна плата штатних працівників у сегменті промисловості у жовтні 2016 року (на момент дії Рішення Київської міської ради від 28.07.2016 №855/855) склала 9093 грн, що на 22% більше ніж у жовтні 2015 року та на 3,2% більше ніж середня зарплата по м.Києву у жовтні 2016 року. Це, у свою чергу, формує величезні податкові надходження у розрізі ПДФО від сегменту “Промисловість” у м.Києві, що з 1 січня 2017, при збільшенні рівня мінімальної заробітної плати до 3200 грн., набуде більш стрімкої позитивної динаміки.

Обсяг реалізованої продукції у жовтні 2016 року по відношенню до відповідного періоду 2015 року у м. Києві склав 115,7% (або на 18,2 млрд. грн. більше). Слід підкреслити, що на період дії податкової преференції у серпні-жовтні 2016 року, обсяг реалізованої продукції на підприємствах, що отримали зазначену преференцію, зріс від 1,7% до 154,9% (в середньому на одне підприємство – 42,4%). Тож, перевищення показника обсягу реалізованої продукції на підприємствах з преференцією та в середньому по м. Києву складає 26,7%.

Сума податкових надходжень до місцевого бюджету за період січень-вересень 2016 року зросла на 70% (або на 880 млн. грн.) по відношенню до аналогічного періоду 2015 року й загалом склала 2,15 млрд. грн., а доходи державного бюджету від сегменту “Промисловість” у місті Києві за аналогічний проміжок часу склали понад 63 млрд. грн. Відповідну тенденцію зберегли й підприємства із податковою преференцією. Таким чином, незважаючи на зменшення сплаченої суми земельного податку на 28,8% (2,4% на кожне підприємство) або на 1510,6 тис. грн., при цільовому показнику в 4965,1 тис. грн. (суттєве зменшення обумовлене тим, що на особу-орендара податок на землю не розповсюджується), за рахунок зростання обсягів виробленої продукції та, відповідно, сплати таких податків як ПДФО, ПДВ тощо, загальна сума отриманих м. Києвом податкових надходжень зросла на 0,9%. Більший детальний розріз податкових відрахувань дає зрозуміти наступне – у короткостроковому періоді, коли підприємства ще не повністю реалізували власний потенціал та не суттєво збільшили обсяги реалізованої продукції тощо, сукупні втрати місцевого бюджету складають всього 700 тис. грн на місяць, а ось вже сукупні податкові відрахування до місцевого та державного бюджету разом зросли на 800 тис. грн.

После данного положительного эффекта ко мне, как к автору, обратились и производители не входящие в перечень “льготников” с просьбой о расширении льготы и на их предприятия (25, 28, 30 КВЕДы). Но пока эта инициатива находится на стадии разработки. Уверен, что этот положительный опыт будет расширен на все виды бизнеса.

Теперь хочется рассказать о будущих реформах.

Это пока еще только первая ласточка в целом корпусе реформ, направленных на изменение существующего порядка и реальной поддержки отечественного производителя.

Что планируется сделать дальше?

Ввести европейскую практику государственных (муниципальных) закупок у местных производителей. Ввести общеевропейское понятие — сначала купи у своих, а потом у чужих.

На первом этапе Киев должен будет покупать от 42 до 50 процентов товаров только у муниципальных производителей. Эта практика широко используется в США, Индии и ряде других стран. Таким образом, мы заинтересуем собственного производителя, выходить на рынок и станем реально развивать отечественную промышленность.

Это даст рост валового регионального продукта, что заложено в большинстве нормативных актов – это и стратегия развития города Киева до 2025 года в новой редакции, и стратегия Украины 2020, это и план действий Кабинета министров Украины. Также эти реформы пересекаются с Европейскими директивами, которые действуют на территории Европейского Союза и направленны на всестороннюю поддержку европейского бизнеса.

direktiva2

Муниципальная поддержка.

Уже многие годы чаще на бумаге, но постоянно, отечественные политики говорят о поддержке малого и среднего бизнеса, напрочь забывая о крупном.

Но, как оказывается, именно большой бизнес и большие компании генерируют основные налоговые потоки в бюджет. МСБ же, напротив обеспечивают работой небольшой процент граждан и производят небольшое количество товаров и соответственно производят малую добавочную стоимость и объем перечислений в госбюджет.

Из аналитической записки: Зауважимо, що на у галузі “Промисловість” з 117 тисячами робочих місць, на 1 (одне) робоче місце припадає 25 тис. грн. відрахувань до місцевого бюджету та 650 тис. грн. відрахувань до державного бюджету, у той час коли сектор МСБ генерує відповідно на 1 робоче місце – 2,4 тис. грн. та 25 тис. грн.

Проте, місто Київ ініціює програму підтримки саме сегменту МСБ на загальну суму 10 млн. грн., а “Промисловість” як основний платник податків залишається без уваги, що є не раціональним рішенням.

За галузевим розподілом слід підкреслити наступне, що така галузь із високою доданою вартістю та собівартістю як фармацевтика формує до бюджетів близько 100 тис. грн. податкових відрахувань на одне робоче місце, при тому що підприємства КВЕДів 26-27 (що мають податкову преференцію) формують близько 50 тис. грн. податкових надходжень. Це у свою чергу підкреслює важливість підтримки не тільки пріоритетних галузей, а промисловості, в цілому.

Поэтому я разработал концепцию, в которой предлагается ввести льготный режим и для “градообразующих” предприятий и компаний, если мы говорим о Киеве как примере успешного реформирования.

Без муниципальной поддержки и ввода госзакупок поддержка отечественного производителя невозможна.

Как только эта система заработает на полную мощность, Украина получит постоянно растущий внутренний рынок. Это нововведение позволит создавать отечественные товары из украинских составляющих, а бренд “Made in Ukraine” станет широкоизвестным эталоном натуральности, инноваций и качества. Это будет возможно через промышленную кооперацию и другие механизмы взаимодействия различных производств.

В качестве примера хочу привести Индию или Швейцарию, где каждый товар должен быть произведен на родине, где поддерживаются национальные производители и где их интересы являются приоритетом для внутренней политики. Именно ориентация на свою экономику и позволила стать Швейцарии единственной постиндустриальной страной.

В качестве примера поддержки – вот эта статья.

И, как только сформируется внутренний рынок, только тогда можно будет повышать налоги. Тогда эти действия становится оправданными, потому что производители смогут спокойно их платить и развиваться дальше.

Существующая на сегодняшний момент ставка доходов предприятия на уровне 60 процентов — это преступление. Преступление против экономики, бизнеса, государства и грядущего развития страны.

Мировая, общепринятая практика объемов налоговой нагрузки не превышает 30 процентов. Выше этого порога начинаются деструктивные тенденции и постепенное уменьшение поступлений из-за ухода от налогов и банкротства предприятий. Высокие налоги разрушаю экономику. И эта реформа также направленна именно на уменьшение налогового бремени.

Как мы видим, такой смелый эксперимент по введению налоговой преференции даже для минимального количества предпринимателей, существенно изменил инвестиционный климат в Киеве. Если же подобные реформы ввести в подавляющем количестве регионов Украины, то можно быть уверенным, что наша страна через несколько лет войдет в двадцатку самых экономически развитых государств. Наш человеческий, природный, экономический потенциал вполне позволит справиться с такой нелегкой задачей.

Такие реформы должны продолжаться и я, как депутат Киевсовета сделаю все, чтобы жизнь киевлян стала богаче, динамичнее и легче.

Владимир Левин – Депутат Киевсовета VIII созыва, фракция “Солидарность”

КиевVласть

Поділитися
Поділитися
Поділитися
Рекомендуємо до перегляду
Мішші Орєшніков: “Чувашія-Волзька Булгарія стане найбільш інвестиційно привабливою державою Європи”
Мішші Орєшніков: “Чувашія-Волзька Булгарія стане найбільш інвестиційно привабливою державою Європи”
16:00 Демонтаж держави-агресора та спонсора тероризму, російської федерації, є безумовним і обов’язковим запобіжником проти подальших злочинних дій з боку кремлівських режимів. Тільки це убезпечить…
Розпродаж на 130 млн: Київрада затвердила черговий перелік комунальних об'єктів на приватизацію
Розпродаж на 130 млн: Київрада затвердила черговий перелік комунальних об’єктів на приватизацію
14:00 Столична міськрада затвердила новий перелік комунальних будівель та приміщень, які підлягають “малій приватизації”. До нього увійшли близько сотні об’єктів загальною площею понад 16…
Калашник, Старенька і Коваленко: що відомо про нових заступників голови КОДА
Калашник, Старенька і Коваленко: що відомо про нових заступників голови КОДА
19:22 Київщина отримала трьох нових заступників голови Київської ОДА — Євгена Коваленка, Ірину Стареньку та Миколу Калашника. Коваленко працюватиме над питаннями відновлення інфраструктури та…
Banner
QlU7mDx4