Щодо президентського законопроекту про “повернення в Кримінальний кодекс України (ККУ) норм про незаконне збагачення”. Це абсолютно безглуздий законопроект, ухвалення якого нічого не дасть, бо покарання передбачається за набуття “неправомірих активів”.
Нагадаю, “активи” – це те, що приносить прибуток. Тобто, фраза “набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її доходи” означатиме, що прокуратура повинна буде довести, що чиновник за допомогою придбаного отримував прибуток.
Наприклад, здавав в оренду придбаний будинок. Звісно ж, це зробити буде майже неможливо. А що таке “набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів” і чому відповідні зміни вносяться до Кодексу законів про працю – зовсім незрозуміло.
Як прокуратура, згідно зі ст.291 Цивільно-правового кодексу буде доводити, що “активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, не були набуті на законній підставі”, а вже потім вимагати в суду засадити чиновника за порушення ст. 36 Кодексу законів про працю? Посадити за адмінпорушення?
Тому за ухвалення такого законопроекту жодних наслідків для корупціонерів не буде. Ще й Конституційний суд, скоріш за все, визнає неконституційними всі його положення.
Нагадаю, що законопроектом пропонується таке визначення терміну “активи – грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”.
Це визначення не співпадає із визначенням у базовому законі “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, де в ст.1 чітко вказано: “активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
ККУ – не закон, тому суд має використовувати визначення із закону, а не з ККУ при наявності суперечностей.
Проте, суд першої інстанції, а навіть так званий “антикорупційний суд” є судом першої інстанції, може використати визначення терміну активи з ККУ. Але справа все одно дійде до пленуму Верховного суду, який, за сталою практикою, визнає, що варто використовувати визначення, наведене у спеціалізованому законі, а не ККУ, щоб не створювати правових колізій.
Вочевидь, законопроект, поданий президентом, готувавсь нашвидкоруч і надмірно “сирий”. Маємо те, що маємо.
Прим. KV. Нагадаємо, що у Верховній Раді є ще два законопроекти щодо повернення до ККУ статті про незаконне збагачення – Петра Порошенка та Юлії Тимошенко.
Читайте: Президент Зеленский внес на рассмотрение парламента законопроект о незаконном обогащении
Юрий Гаврилечко, эксперт Фонда общественной безопасности и Центра анализа экономической политики
Источник публикации