Де закінчується столиця: Київрада продовжує судитися з Бучанською райрадою за тисячі гектарів Біличанського лісу

Де закінчується столиця: Київрада продовжує судитися з Бучанською райрадою за тисячі гектарів Біличанського лісу

Столична міськрада продовжує боротися за скасування рішення Бучанської райради про встановлення меж селища Коцюбинського. Муніципалітет Києва намагається в судовому порядку довести, що його “колеги” із приміського району незаконно наділили це селище майже 3 тис. га Біличанського лісу, який знаходиться у власності столичної громади. Наразі Київраді вдалося добитися проміжного результату – призупинення дії рішення райради, що унеможливлює внесення даних про значно збільшену площу та кордони Коцюбинського до Державного земельного кадастру. Примітно, що висновки судів по цій справі можуть мати вирішальне значення в іншому судовому провадженні. З 2021 року столична влада має намір через суд легалізувати межі міста на основі даних 1989-1990 років. Мова, до речі, вже йде про Київ площею 82,7 тис. га, а не 85,35 тис. га, як це на Хрещатику, 36 “бачили” в 2019 році. 

Як стало відомо KВ, 28 вересня 2022 року має відбутися засідання ОАСК по справі №640/35685/21, в рамках якої Київрада намагається оскаржити рішення Бучанської райради №180-11-VIII від 20 жовтня 2021 року “Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Коцюбинське Київської області”.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Нещодавно столичному муніципалітету вдалося добитися проміжного позитивного результату – 16 серпня 2022 року Касаційний адмінсуд своєю постановою у якості міри забезпечення позову зупинив дію оскаржуваного документу до того часу, поки служителі Феміди не винесуть кінцевий вердикт по даному провадженню. На думку юристів Київради, це хоча б унеможливить внесення нових відомостей стосовно площі та меж Коцюбинського до Державного земельного кадастру.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Історія земельних зазіхань 

Нагадаємо, згідно зі вказаним вище рішенням Бучанська райрада офіційно встановила межі Коцюбинського та визначила, що його площа дорівнює 2,9 тис. га. У Київраді виступили проти того, щоб це селище “мало такі розміри”. Столична влада офіційно вважає, що насправді площа Коцюбинського дорівнює 87 га (така площа була зафіксована у декількох рішеннях Ірпінської міськради, до якої відноситься це селище, від 1984 року. – KВ), а уся інша територія – це землі київської громади, які Бучанська райрада незаконно “відібрала”. В обгрунтування свого позову Київрада вказала, зокрема, на те, що таке розширення меж може відбуватися лише за умови погодження з нею, чого в даному випадку не було. 

Ще на початку 2012 року Коцюбинська селищна рада звернулася до Київради з листом стосовно погодження проєкту землеустрою щодо встановлення та зміни меж цього селища. Цим проєктом було передбачено розширення меж Коцюбинського – його площа мала б скласти 4065 га. Втім, столична міськрада 5 квітня 2012 року рішенням №403/7740 відмовила владі Коцюбинського у погодженні вказаного документу. У Київраді зауважили, що насправді площа Коцюбинського дорівнює 87 га, а заплановане селищною радою розширення хочуть зробити за рахунок земель лісогосподарського призначення, які входять в межі Києва. Мова йшла про землі, закріплені на праві постійного землекористування за КП “Святошинське лісопаркове господарство”.

У Коцюбинській селищній раді не погодилися з такою відмовою – того ж року подали позов до ОАСК про скасування вказаного рішення Київради. Проте, виграти у цьому спорі селищній раді не вдалося – 29 травня 2014 року Вищий адмінсуд України повністю відмовив владі Коцюбинського у задоволенні її вимог. Служителі Феміди тоді зазначили, що законодавчі норми України, які регламентують земельні правовідносини, не “передбачають обов’язку суміжного землекористувача (Київради. – KВ) погоджуватися із запропонованим іншим землекористувачем проєктом землеустрою, який передбачає зміни меж земельної ділянки”. Тобто, фактично мова йшла про те, що столична міськрада зовсім не зобов’язана погоджувати такі документи.

Після цього суперечки стосовно встановлення меж Коцюбинського на деякий час заспокоїлися. Протягом наступних декількох років на різних рівнях все частіше почали лунати меседжі про необхідність входження цього селища до складу Києва. Столична влада таку ініціативу підтримала. У вересні 2018 року за поданням тодішнього секретаря Київради Володимира Прокопіва (зараз – депутат Київради від “Євросолідарності” та заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень) депутати проголосували за звернення до Верховної Ради щодо приєднання Коцюбинського до Києва. Але надалі це питання так і не зрушило з мертвої точки. У січні 2020 року меру Києва Віталію Кличку навіть довелося знову звернутися з цього питання до ВР, а також до Кабміну – теж без вагомих результатів.

Читайте: Кличко призвал Раду присоединить Коцюбинское к Киеву

Примарні межі 

Треба зазначити, що нічого вищезазначеного не відбулося б, якби керівники столиці заздалегідь подбали про офіційне оформлення меж міста. Але, це питання до цього часу не вирішено.

Так, у грудні 2019 року столична міськрада у порядку невідкладності затвердила проект землеустрою щодо зміни меж Києва, згідно з яким площа столиці має скласти 85,35 тис. га. Проте надалі даний документ не було погоджено іншими “зацікавленими сторонами” – Київоблрадою, Держгеокадастром і Верховною Радою. Однією з причин стало те, що столична влада при підготовці проекту не врахувала думку жителів населених пунктів, які він зачіпає, і фактично “одноосібно” віднесла до Києва землі низки приміських сіл і селищ площею більш ніж 2,7 тис. га.

Для вирішення проблем із погодженням цього документу Київрада у другій половині 2021 року навіть створила спеціальну тимчасову контрольну комісію (ТКК) – цей орган мав би налагодити “результативний діалог із сусідніми громадами та Київоблрадою, щоб документація про межі Києва нарешті потрапила на затвердження Верховної Ради”. Проте наразі у відкритих джерелах відсутня інформація про конструктивні результати роботи даного органу.

Читайте: Киевсовет поручил временной контрольной комиссии ускорить процесс утверждения границ столицы

У цей же час столична міськрада ініціювала судовий спір з Держгеокадастром. Київський муніципалітет в рамках позову, який було подано до ОАСК, вимагає від цього органу “внести існуючу межу міста Київ до Державного земельного кадастру відповідно до точок координат межі міста Києва, визначених у “Каталозі координат та висот знаків міської межі Києва”, виготовленого у 1989-1990 роках Українським державним інститутом інженерно-геодезичних вишукувань та зйомок. Доречі, площа Києва відповідно до каталогу – 82,7 тис. кв.м. Але поки що відповідне судове провадження офіційно “поставлене на паузу” – ОАСК вирішив розглядати цю справу після закінчення згаданого вище судового спору між Київрадою та Бучанською райрадою, а також судового спору між столичною міськрадою та Київоблрадою, про який мова йтиме нижче.

Поки міська влада Києва намагалася вирішити питання стосовно своїх “кордонів”, обласна влада столичного регіону діяла в інтересах свої громад. Так, 9 вересня 2021 року Київоблрада рішенням №114-05-VIII затвердила Схему планування території Київської області. Згідно з цією схемою, зокрема, було розширено межі Коцюбинського, у тому числі за рахунок Національного природного парку “Голосіївський” (Біличанського лісу – земель, які столична влада вважає “своїми”. – KВ). 

У столичній міськраді на прийняття такого рішення відреагували досить швидко. 23 вересня Київрада за ініціативи групи депутатів прийняла рішення звернутися до Київоблради, Офісу Генпрокурора та різних правоохоронних органів з вимогою “запобігти праправному вилученню земель територіальної громади Києва та унеможливити намагання у позаправовий спосіб змінити межі міста”. 

Читайте: Кличко судится с Госгеокадастром за границы Киева

Паралельно з цим Київрада подала до ОАСК позов про оскарження вказаного рішення обласних депутатів. Свої вимоги у столичному муніципалітеті минулого року пояснили тим, що земельні ділянки, які мають увійти до складу Коцюбинського, розташовані на території Києва, а тому посадові особи Київоблради незаконне розпорядилися ними. В рамках цього позову Київрада також подала клопотання про зупинення дії цього рішення до вирішення справи по суті. Але столичний адмінсуд у листопаді 2021 року відмовив у задоволенні цього клопотання. Після цього дане провадження “стало на паузу” (ОАСК більше не проводив жодного засідання по цій справі), а Київрада подала до столичного адмінсуду новий позов з такими ж вимогами. Проте і ця справа поки що не розглянута по суті (саме після розгляду цього провадження ОАСК має розглянути судовий спір між Київрадою і Держгеокадастром. – KВ).

Сумні наслідки

Як неодноразово повідомляла KВ, столична влада періодично має конфлікти з суміжними територіальними громадами стосовно приналежності деяких земель. Мова йде про те, що Київрада вважає такі такі ділянки територіями міста, а сільські та селищні ради – своєю територією.

Наприклад, у Київраді вважають, що Гостомельська селищна рада Бучанського району Київщини протягом 2009-2010 років незаконно ухвалила рішення про передачу у приватну власність фізособам ділянок загальною площею близько 30 га за рахунок земель столичного КП “Святошинське лісопаркове господарство”. Аналогічні неправомірні, на думку муніципалітету Києва, дії ухвалила Козинська селищна рада щодо 8 земельних ділянок. Також столична влада мала схожі суперечки з Гнідином, Козином, Гатним, Ходосівкою, Княжичами та іншими місцевими органами виконавчої влади та райрадами.

Читайте: Бортничи или Гнедин: Киевсовет пытается отвоевать в судах 2,7 га “потерянной” земли

Таким чином стає зрозуміло, що в ситуації відсутності офіційно встановлених меж Києва конфлікти за землю між Київрадою та суміжними місцевими радами лише набиратимуть обертів. Розраховувати на оперативне врегулювання таких суперечок у судах не доводиться. Також примітно те, що столична влада вже хоче в суді визнати межі міста, площею всього 8282,7 тис. кв.м., хоча у грудні 2019 року Київрада затвердила проект землеустрою щодо зміни меж Києва, згідно з яким площа столиці має скласти 85,35 тис. га. 

Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.

КМДА з 25 червня 2014 року очолює Віталій Кличко, який з того ж періоду є незмінним міським головою столиці (очолює Київ вже протягом трьох підряд каденцій столичної міськради). 

Коцюбинську селищну раду з 24 жовтня 2018 року очолює Сергій Даніш (на колажі ліворуч). Нагадаємо, спочатку він, будучи депутатом цього органу місцевого самоврядування, в результаті “перевороту” став виконувачем обов’язків голови даної ради, а 25 жовтня 2020 року був обраний очільником Коцюбинського вже на повноцінній основі за результатами місцевих виборів. 

Бучанську райраду з 22 липня 2021 року очолює Володимир Дубас (на колажі праворуч).

Фото: колаж КВ

КиївВлада

Автор:
Іван Кулик
Рекомендуємо до перегляду
Мішші Орєшніков: “Чувашія-Волзька Булгарія стане найбільш інвестиційно привабливою державою Європи”
Мішші Орєшніков: “Чувашія-Волзька Булгарія стане найбільш інвестиційно привабливою державою Європи”
16:00 Демонтаж держави-агресора та спонсора тероризму, російської федерації, є безумовним і обов’язковим запобіжником проти подальших злочинних дій з боку кремлівських режимів. Тільки це убезпечить…
Розпродаж на 130 млн: Київрада затвердила черговий перелік комунальних об'єктів на приватизацію
Розпродаж на 130 млн: Київрада затвердила черговий перелік комунальних об’єктів на приватизацію
14:00 Столична міськрада затвердила новий перелік комунальних будівель та приміщень, які підлягають “малій приватизації”. До нього увійшли близько сотні об’єктів загальною площею понад 16…
Калашник, Старенька і Коваленко: що відомо про нових заступників голови КОДА
Калашник, Старенька і Коваленко: що відомо про нових заступників голови КОДА
19:22 Київщина отримала трьох нових заступників голови Київської ОДА — Євгена Коваленка, Ірину Стареньку та Миколу Калашника. Коваленко працюватиме над питаннями відновлення інфраструктури та…
Banner
QlU7mDx4