Столична міськрада поки що не змогла затвердити третій за ліком проміжний звіт своєї тимчасової контрольної комісії (ТКК) з питань перевірки видатків бюджету Києва під час дії правового режиму воєнного стану. Для ухвалення відповідного проєкту рішення під час “крайнього” пленарного засідання не вистачило майже трьох десятків голосів депутатів. Комісія зафіксувала низку ймовірних порушень законодавства з боку розпорядників бюджетних коштів, але головний акцент було зроблено на закупівлі Департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА квартир для “черговиків”. Так, наразі відомо, що з майже 1,6 тис. одиниць житла, придбаних цим департаментом у 2022-2025 роках, лише близько трьох сотень квартир отримали власників (це на фоні того, що станом на початок 2024-го на квартирному обліку перебувало понад 65 тис. громадян та сімей). Причина – міська влада купує не готове житло, а “майнові права” в будинках, які ще не здані в експлуатацію і які забудовники роками не можуть завершити.
Як стало відомо КВ, на своєму засіданні 26 березня 2026 року столична міськрада не змогла затвердити вказаний звіт.
Суб’єктами подання відповідного проєкту рішення №08/231-274/ПР від 24 березня 2026 року виступила група з семи депутатів Київради, які є членами вказаної тимчасової контрольної комісії. У сесійній залі за ухвалення цього документу проголосували лише 33 народних обранці (необхідний мінімум для прийняття рішення – 61 голос).
Як зазначається у звіті, до нього було включено результати роботи ТКК за 2025 рік та початок 2026-го. У документі уточнюється, що минулоріч комісія перевіряла окремі аспекти роботи десяти структур, підпорядкованих столичній владі, а саме: КП «Спортивний комплекс», комунального автотранспортного підприємства №273904, комунальної організації «Інститут генерального плану м. Києва», КП «Київ.Прозоро», КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду Києва», Концертно-театрального закладу культури «Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль «Калина», КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»;
КП «Житній ринок», КП «Бессарабський ринок», а також Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Київської міськдержадміністрації (КМДА).
У 2026 році ТКК вже розглянула інформацію щодо результатів позапланового внутрішнього аудиту діяльності КНП «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» (стара назва – КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни»), питання щодо виконання ремонтних робіт з відновлення дитячої поліклініки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Деснянського району Києва, інформацію щодо видатків бюджету міста Києва та публічних закупівель у 2024 та 2025 роках КНП «Перинатальний центр міста Києва», інформацію щодо виконання міської цільової програми з організації військової служби, виконання військового обов’язку, мобілізаційної підготовки і територіальної оборони у Києві «Захисник Києва» у 2025 році (затверджена рішенням Київради №4175/4216 від 20.01.2022), а також інформацію Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу КМДА щодо виконання міської цільової програми забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на 2022–2024 роки та 2025-2027 роки (затверджені рішеннями Київради від №4889/4930 від 14.07.2022 та №177/9985 від 21.11.2024).
Примітно, що проєктом рішення також запропоновано продовжити термін роботи ТКК на 365 календарних днів, але не пізніше 90 календарних днів з моменту закінчення дії воєнного стану.
Що знайшла ТКК
Комісія, зокрема, встановила, що комунальне автотранспортне підприємство №273904 наразі не здійснює профільну діяльність (ремонтні роботи на дорогах), адже увесь його транспорт ще на початку повномасштабної війни було передано комунальним шляхово-експлуатаційним управлінням (ШЕУ). Наразі вказане підприємство отримує дохід від здачі в оренду майна, його зберігання, діяльності мийки тощо, а бюджетне фінансування відсутнє. Наслідком цього стала у т.ч. заборгованість зі сплати зарплат на суму 5,3 млн гривень, яка наразі частково погашається. У зв’язку з цим на засіданнях ТКК було порушено питання доцільності функціонування підприємства.
Також заборгованість має і КО “Київгенплан” – 1 млн гривень за оренду своїх приміщень у столичної громади (вартість оренди 300 тис. на місяць). При цьому, в цій комунальній організації станом на початок 2025 року працювало лише 40 осіб, з яких 11 постійно, а решта знаходилася у простої. І усе це при тому, що штатний розпис “Київгенплану” нараховує 126 одиниць. Найцікавішим же є те, що ця комунальна організація взагалі не отримує фінансування з бюджету Києва і не розробляє містобудівну документацію, а 90% робіт виконуються для приватних замовників (43% доходу формують топографо-геодезичні роботи).
Що цікаво, ТКК навіть хвалила деякі з підприємств – зокрема, відносно позитивну оцінку отримало КП “Житній ринок”. У комісії визнали, що у цьому підприємстві наразі складна фінансова ситуація, однак, незважаючи на це, воно частково проводило поточний ремонт приміщень першого поверху, підвалу та ремонт підлогового покриття на першому поверсі ринку, а також замінило пошкоджене скло на другому поверсі. Крім того, за даними ТКК, керівництво КП «Житній ринок» постійно вживає заходи щодо покращення стану фінансово-господарської діяльності підприємства, оптимізації та впорядкування торговельних місць, проводиться просування компанії та її продуктів і послуг у соціальних мережах та зовнішній рекламі.
Що стосується Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції КМДА, то він, за інформацією ТКК, у 2025 році здійснив вибірковий аналіз вартості продуктів харчування в 37 публічних закупівлях, які організовували управління освіти усіх десяти районних в Києві державних адміністрацій (РДА) За результатами аналізу чиновники встановили факт можливого завищення вартості договорів на загальну суму 23,3 млн гривень. У результаті Департамент з питань запобігання та виявлення корупції направив управлінням освіти листи для прийняття відповідних заходів щодо зменшення договірної ціни з метою недопущення перевитрати бюджетних коштів. Відповідь цих управлінь була в дусі “ми нічого не порушували, усе законно”.
З огляду на це ТКК рекомендувала КМДА розробити та представити комісії регламент з публічних закупівель в сфері дошкільної і та шкільної освіти, яким буде керуватись Департамент освіти і науки КМДА. Однак, Департамент фінансів столичної міськдержадміністрації повідомив комісії, що “правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад регулюються законодавством України та не передбачають розроблення окремого регламенту”.
Також комісія встановила чергові факти порушень у роботі КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» – схожі обставини вже фіксувалися ТКК раніше, про що мова йтиме нижче.
Зокрема, депутатам стало відомо про те, що при здійсненні капітальних ремонтів приміщень 5-го поверху головного корпусу цього закладу, а також фасадів, покрівлі та заміна вікон цього ж корпусу міський бюджет втратив 4,8 млн гривень, ще 18,9 млн були неефективно витрачені, 102,1 млн гривень – це сума “ризику втрати” тощо. Усі ці цифри були встановлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА під час перевірки діяльності вказаного госпіталю. Разом з тим, станом на 29 грудня 2025 року частково були усунуті порушення, що призвели до втрат фінансових ресурсів (на суму 820,4 тис. гривень) та повністю усунуті порушення з ризиком втрат – шляхом надання скоригованої виконавчої документації та встановлення незмонтованого раніше обладнання. Цікавим є і те, що підрядник капремонту – ТОВ “Абсолют-Клімат” – наразі в судовому порядку намагається оскаржити висновок аудиторів КМДА – компанія виграла перший раунд судового спору, станом на сьогодні справу розглядає Шостий апеляційний адмінсуд.
Квартирне питання
Чи не найбільше уваги у звіті було приділено пункту про те, як у столиці виконувалися програми забезпечення квартирами тих киян, які потребують поліпшення житлових умов. Йдеться про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, учасників бойових дій та членів їх сімей, сімей загиблих, померлих учасників антитерористичної операції, Захисників і Захисниць України, внутрішньо переміщених осіб тощо.
Так, депутати встановили, що станом на 1 січня 2024 року у Києві на квартирному обліку перебувало 65032 сім’ї та одинаки, з яких близько 75% сімей чекали на отримання житла більше 10 років, а 21173 сім’ї перебували на обліку 30 і більше років. Ба більше – 23 сім’ї були зараховані на квартирний облік ще у 1974 (!) році. При цьому, лише протягом 2021-2023 років на квартирний облік було зараховано 2609 сімей та одиноких громадян. За інформацією ТКК, із тих, що перебувають на квартирному обліку, протягом останніх чотирьох років щорічно поліпшували свої житлові умови близько 410 сімей (тобто, менше 0,6% тих, що перебувають на квартирному обліку).
Разом з тим, 10 березня 2026 року Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА повідомив комісії, що протягом 2022-2025 років столична влада закупила для “черговиків” 1596 квартир, з яких 1466 одиниць – це були майнові права на квартири. Тобто, де-факто це були придбані керівництвом міста обіцянки забудовників колись продати громаді квартири. При цьому, за вказаний період громадянам було передано лише 293 квартири.
“Таким чином, закупленими і такими, що є незавершеними будівництвом об’єктами, та, відповідно, непереданими громадянам є 1303 квартири. Отже співвідношення закуплених, фактично переданих та непереданих квартир за період 2022–2026 років очевидно не відповідає виконанню цілей програми щодо “підвищення рівня забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов”- зазначається у звіті.
Саме придбання квартир, яких по факту ще не існує в природі, стало наріжним каменем аналізу комісією виконання міських “житлових” програм. Зокрема, ТКК встановила факти прострочення термінів передачі забудовниками закупленого для “черговиків” житла.
Так, йдеться, зокрема, про житло в багатоквартирних будинках на вул. Оноре де Бальзака (вул. Польова), вул. Івана Дзюби,4-А (буд. А) тощо. За інформацією Департаменту будівництва та житлового забезпечення, забудовники надали йому висновки Торгово-промислової палати України стосовно того, що останні “не встигають вчасно все побудувати” через форс-мажорні обставини, пов’язані з військовою агресією Російської Федерації. На підставі відповідних листів, за інформацією чиновників, було укладено додаткові угоди щодо подовження термінів прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва до кінця 2026 року.
Схожа ситуація склалася і з квартирами на Харківському шосе 210 у Дарницькому районі Києва (4, 5 секція 3-й пусковий комплекс). Станом на початок березня 2026 року забудовник – ТОВ «Статус Буд-преміум» (договір з ним Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА уклав ще у квітні 2024 року) – так і не передав квартири у цьому житловому комплексі громаді. Частину житла він мав передати до кінця травня 2025 року, а іншу частину – до кінця червня того ж року. Ба більше – такі “дедлайни” були встановлені вже за результатами укладення додаткових угод про продовження термінів передачі квартир, тобто по факту громада мала б отримати це житло ще раніше. 4 березня 2026 року вказаний департамент направив забудовнику претензію щодо сплати штрафних санкцій у зв’язку з невиконанням істотних умов договору, а у відповідь ТОВ «Статус Буд-преміум» надіслав чиновникам висновок Київської обласної торгово-промислової палати від 8 жовтня 2025 року про істотну зміну обставин “відносно підтвердження форс-мажорних обставин, пов’язаних з військовою агресією Російської Федерації щодо даного об’єкта будівництва”.
А ось у випадку з квартирами у житловому будинку на перетині вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема у Деснянському районі міста Києва (3, 4 секція) Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА вирішив… судитися. Так, договір на придбання житла у цій висотці було укладено з КП “Спецжитлофонд” ще у березні 2020 року з “дедлайном” передачі квартир у ІV кварталі 2021-го (вартість квартир – 18 млн гривень). Після цього, згідно з укладеною у липні 2024 року додатковою угодою, вказані терміни було перенесено на ІІ квартал 2025-го, однак об’єкт досі не введено в експлуатацію. Наразі Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА вже оплатив судовий збір в сумі 35,4 тис. гривень, після чого мала бути подана позовна заява щодо стягнення з КП “Спецжитлофонд” штрафних санкцій на суму 2,3 млн гривень за “прострочку”.
При цьому, ТКК встановила деякі цікаві обставини стосовно того, як Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА, ймовірно, допомагав забудовникам “не виконувати їхні зобов’язання”. Так, у окремих додаткових угодах 2024 року про перенесення термінів передачі квартир (серед інших – в угоді з вищезгаданим ТОВ “Статус Буд-Преміум”) було зазначено, що “сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, якщо таке невиконання є наслідком форс-мажорних обставин та доповнено перелік обставин, які відносяться до форс-мажорних, зокрема: наявність повітряних тривог у Києві, екстрені відключення електроенергії, мобілізація працівників”. Разом з тим, за інформацією комісії, насправді столиця жила в таких умовах вже у 2023 році, коли укладалися відповідні “початкові” договори. У ТКК зробили висновок, що це може свідчити як про штучне створення сприятливих умов уникнення відповідальності за порушення умов договорів контрагентами та про неефективність менеджменту Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА, так і про можливу корупційну складову.
Рекомендації ТКК
За результатами перевірок, проведених у 2025-2026 роках, комісія надала різним органам 9 рекомендацій та доручень. Зокрема, Департаменту комунальної власності та Департаменту економіки та інвестицій КМДА було доручено розробити та подати на розгляд Київради пропозиції щодо оптимізації діяльності комунальних підприємств у т.ч. з урахуванням показників ефективності їх діяльності. У свою чергу, Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА спільно з Департаментом охорони здоров’я КМДА було доручено провести спільний захід з комунальними закладами охорони здоров’я щодо напрацювання алгоритмів, спрямованих на посилення контролю за проведенням тендерних закупівель, укладенням та виконанням договорів, визначенням цінових пропозицій, а також за використанням бюджетних коштів при виконанні капітальних ремонтів.
Не обійшли увагою і Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА. Цей структурний підрозділ має до 1 липня 2026 року усунути порушення, які були виявлені тимчасовою контрольною комісією під час опрацювання питання щодо придбання квартир за кошти міського бюджету та щомісячно інформувати про вжиття відповідних організаційно-правових заходів. Серед іншого, згаданий департамент має розробити та подати на розгляд Київради прозорий механізм придбання житла за кошти столичної скарбниці, зокрема регламент роботи комісії з опрацювання пропозицій щодо придбання житла за рахунок видатків міської цільової програми забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов тощо.
Крім того, ТКК надала загальну рекомендацію головним розпорядникам бюджетних коштів бюджету Києва здійснити перегляд усіх видатків на фінансування галузевих проєктів та програм публічних інвестицій, кошти на які передбачені у 2026 році – з метою оптимізації видатків та спрямування коштів на реалізацію заходів Комплексного плану стійкості територіальної громади міста Києва (затверджена рішенням Київради №358/10825 від 10 березня 2026 року). Нагадаємо, це своєрідна програма, в рамках якої міська влада готуватиметься до наступної зими – ремонтуватиме системи тепло-, водо- і електропостачання.
Читайте: Мільярди на критичну інфраструктуру: Київрада затвердила План стійкості міста
Наостанок комісія вирішила, що вказаний звіт має бути направлений до правоохоронних органів України з заявою про перевірку дій/бездіяльності на предмет наявності складу кримінального правопорушення у діях відповідних посадових осіб.
Обговорення
У сесійній залі акцент при обговоренні цього питання було зроблено саме на закупівлі квартир. Так, голова ТКК Зоя Ярош (фракція “Голос”) підкреслила, що Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА не дуже охоче надавав документи щодо придбання житла – зокрема, копії договорів комісія отримала за два дні до пленарного засідання, коли вже фактично був готовий вказаний звіт ТКК. У зв’язку з цим, за словами Ярош, депутатам ще потрібно вивчити такі документи. Крім того, голова комісії анонсувала перевірки закупівель житла комунальними підприємствами, підпорядкованими згаданому департаменту – у т.ч. “Спецжитлофонду”.
“Ми допомагаємо киянам? Чи ми за кошти громади допомагаємо забудовникам і рятуємо їхні кошти? Інформацію про вартість квартир департамент комісії не надав (ймовірно, не надав вчасно. – КВ). Регламент закупівлі квартир був затверджений самим департаментом. Він не передбачає належного рівня прозорості. Там відсутні чіткі умови формування оголошень про закупівлі, не визначені строки проведення етапів процедури, фактично відсутні конкурентні механізми та відкриті торги, не встановлені достатні критерії оцінки житла (локація, площа, поверховість), що впливає на ціну, оголошення про закупівлі публікуються в газетах “Хрещатик” та сайті департаменту і все. Все це не забезпечує належної прозорості та публічності. Не тільки киян – колеги, немає прозорості навіть для нас, депутатів. Ми тільки почали перевірку, але ми вже відверто шоковані”, – розповіла Зоя Ярош.
Також депутатка підкреслила, що вона не погоджується з аргументами чиновників стосовно того, що передати киянам квартири заважають окремі державні органи. Більше того – Зоя Ярош зазначила, що такої проблеми не було б, якби міська влада купувала готове житло, а не “міфічні” майнові права.
“Я чула виправдання: що зараз важкі умови, що є якісь проблеми з Держінспекцією архітектури та містобудування (ДІАМ). Але я хотіла чути не виправдання забудовників – я хотіла чути про інтереси киян. Невже нас обрали забудовники? Нас обрали кияни. Чому ми не закуповуємо готові квартири? Ми ж можемо це робити”, – підкреслила голова ТКК.
Цю думку продовжила представниця фракції “ВО “Батьківщина” Алла Шлапак. На її переконання, міська влада має розробити і впровадити механізм, завдяки якому громадяни, які перебувають на квартирному обліку, могли б купувати житло самостійно, без участі міської влади. Це потрібно у т.ч. для того, щоб, цитуємо, потім “не виправдовуватися за забудовників”.
“Чому ми беремо на себе ось цю абсолютно непотрібну функцію закупівлі квартир? Чому ми не можемо видавати сертифікати [на придбання квартир], як це робить держава? Це – робоча система”, – заявила Алла Шлапак.
Мер Києва Віталій Кличко відреагував на таку пропозицію, надавши своїм підлеглим з КМДА (у т.ч. Департаменту фінансів) протокольне доручення опрацювати питання щодо видачі сертифікатів. Разом з тим, очільник міста заперечив деякі з зафіксованих у звіті та озвучених Зоєю Ярош фактів.
“Дякуємо вам (звернення до Ярош. – КВ), що долучилися до цього питання. Але можу вам чітко сказати, що ця інформація викладена однобоко. Всі 1500 квартир готові для видачі людям, але ми повинні дотримуватися законодавства. На жаль, ДІАМ не дає сертифікати на введення будинків в експлуатацію. Неодноразово зверталися до держави. І якщо ми отримаємо сертифікати про введення в експлуатацію, ми будемо готові відразу видати квартири, які на 100% готові. Я переконаний, що акцент на тому, що “гроші кудись поділися” і “хтось підтримує забудовників, а квартир нема” – не відповідає дійсності”, – повідомив Віталій Кличко.
Врешті-решт, аргументів Зої Ярош та деяких її колег не переконали більшість депутатського корпусу. Втім, цей проєкт рішення з високою долею ймовірності найближчим часом знову буде винесено на затвердження народних обранців.
Передісторія комісії
Як повідомляла KВ, вказана ТКК була створена рішенням Київради №6917/6958 від 13 липня 2023 року. Даний орган, зокрема, повинен перевіряти передумови публічних закупівель, обґрунтування предмета закупівлі, розмір бюджетного призначення та очікувану вартість закупівлі. За результатами перевірки ця комісія повинна надати Київраді пропозиції “щодо мінімізації корупційних ризиків у процесі проведення публічних закупівель та коригування пріоритетності витрат з міського бюджету Києва під час війни”. Крім вищезгаданої Зої Ярош, до складу цієї ТКК увійшли 7 депутатів міськради з різних фракцій. Початковим рішенням про створення цієї комісії передбачалося, що даний орган буде працювати протягом шести місяців.
Головною причиною створення даної комісії стали скандали навколо сумнівних закупівель, які протягом попередніх років здійснювали різні міські структури. Серед таких, нагадаємо – закупівля музичних інструментів в укриття для психологічного розвантаження дітей на понад 890 тис. гривень та комплектів овочерізок на понад 1,5 млн гривень Управлінням освіти Дніпровської районної в Києві державної адміністрації (РДА), заміна плитки на перетині вул. Пирогова та бул. Шевченка вартістю майже 3 млн гривень, яку замовляло КП ШЕУ Шевченківського району, тощо.
Читайте: У Київраді перевірять обгрунтованість видатків з міського бюджету під час воєнного стану
У серпні 2023 року, під час одного із пленарних засідань Київради, Зоя Ярош поскаржилася тодішньому секретарю Київради Володимиру Бондаренку на те, що низка структурних підрозділів столичної мерії та РДА не охоче надають інформацію для роботи даної ТКК, що суттєво укладнює роботу комісії. У відповідь на це Бондаренко надав протокольне доручення щодо вирішення даної проблеми та попередив чиновників, що в іншому випадку їх чекає “симетрична відповідь” з боку столичного муніципалітету.
Ще один скандальний епізод мав місце у жовтні 2023 року. Тоді, невдовзі після публікації першого попереднього звіту вказаної комісії, Департамент охорони здоров’я КМДА розмістив на своїй сторінці у Facebook допис, у якому висунув “вимогу” до депутатів “у найкоротші терміни доповнити звіт ТКК конкретними фактами”, а у випадку неможливості підтвердження звинувачень – вибачитися перед медичною спільнотою столиці. “Медичні чиновники” назвали усі звинувачення ТКК безпідставними та маніпулятивними.
Врешті-решт, 9 листопада 2023 року Київрада рішенням №7296/7337 затвердила перший проміжний звіт цієї ТКК. Вказаним рішенням також було продовжено строк дії комісії на 365 календарних днів з дня її утворення. Обговорення цього документу в сесійній залі міськради супроводжувалося скандалами. Зокрема, депутати були обурені чисельними зловживаннями при проведенні ремонтних робіт у вищезгаданому госпіталі ветеранів війни в Пущі-Водиці, на яких, за попередніми даними окремих журналістів та депутатів, міська скарбниця, внаслідок завищення цін на будівельні матеріали, могла втратити до 600 млн гривень. До звіту увійшло 8 доручень і рекомендацій, однак депутатами було виключено рекомендацію щодо звільнення низки посадовців, які явно причетні до вказаних “гріхів” – серед іншого, це стосувалося тодішньої директорки Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентини Гінзбург.
Читайте: У Київраді зафіксували “корупційний безлад” під час війни
Другий попередній звіт по роботі вказаної комісії було затверджено рішенням Київради №476/10284 від 12 грудня 2024 року, яким також було продовжено строк дії ТКК на 365 календарних днів, але не пізніше 90 календарних днів з моменту закінчення дії воєнного стану. Тоді комісія повідомила про результати перевірки 24 столичних структур, у т.ч. усіх десяти РДА. Обговорення цього документу було не настільки бурхливим – депутати проголосували його приблизно за п’ять хвилин. Усього депутатами було підтримано 6 рекомендацій комісії.
Нагадаємо також, що це вже не перший скандал щодо можливих порушень при закупівлі житла громадою за бюджетні кошти. Так, нещодавно стало відомо, що Бюро економічної безпеки у 2023-2025 роках розслідувало справу щодо ймовірних “бюджетних розпилів” при закупівлі квартир “Київміськбуду” столичною громадою. Правоохоронці вважають, що два з гаком роки тому КП “ФК “Житло-Інвест” закупило таку нерухомість за завищеними цінами через “посередників” – зокрема компанії, пов’язані з родиною ексочільника “Київміськбуду” Ігоря Кушніра, бізнесменом Олександром Глімбовським і нардепом Дмитром Ісаєнком.
Відомо, що ці суб’єкти господарювання викупили у “Київміськбуду” квартири незадовго до того, як Київрада погодила виділення з бюджету 2 млрд гривень на закупівлю цього житла, а продали потім їх “ФК “Житло-Інвесту” значно дорожче. При цьому, виникає підозра, що за ці квадратні метри вказані посередники могли з “Київміськбудом” повністю так і не разрахуватися, адже роботи на низці “пріоритетних” будмайданчиків холдингової компанії під час війни так і не були відновлені. Втім, в “Київміськбуді” і ще в одного з учасників перепродажу це КВ заперечили.
Читайте: Розпили на квадратних метрах: хто спустошує бюджет Києва при закупівлі квартир “Київміськбуду”
Зазначимо, Департамент будівництва і житлового забезпечення КМДА, який з 2 липня 2021 року очолює Борис Работнік. Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп (також є депутатом діючого IX скликання Київради від партії “УДАР”).
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
