Море й горе: мешканці Демидова досі страждають від підтоплення внаслідок підриву дамби на початку повномасштабного вторгнення

Море й горе: мешканці Демидова досі страждають від підтоплення внаслідок підриву дамби на початку повномасштабного вторгнення

Село Демидів, яке ще на початку повномасштабного вторгнення постраждалого від затоплення через підрив дамби, вже більше ніж два роки мириться з його наслідками. 25 лютого 2022 року гідроспоруду було підірвано, щоб не допустити просування російського ворога до столиці, через що річка Ірпінь почала активно розливатися. Дамбу відремонтували вже у серпні, однак, рівень води у селі й досі не прийшов у норму: цілодобово у селі працюють насоси. Місцеві мешканці живуть із затопленими погребами та городами й безуспішно просять місцеву владу вплинути на ситуацію. Деталі та коментар очільника громади для вас зібрала КиївВлада

Так, фактично, у лютому 2022 року Демидів став ще одним оборонним рубіжем для столиці. Дамба була розташована на в’їзді у Демидів, у селі Козаровичі. 

Море й горе: мешканці Демидова досі страждають від підтоплення внаслідок підриву дамби на початку повномасштабного вторгнення

Фото: New York Times

Море й горе: мешканці Демидова досі страждають від підтоплення внаслідок підриву дамби на початку повномасштабного вторгнення

Фото: підірвана дамба, НВ

Мешканці розповідали, що не жалкують про підрив, незважаючи на затоплення полів, садів і городів, адже це дозволило не допустити просування російських танків. Росіяни вчиняли декілька спроб перетнути річку Ірпінь й збудувати понтонні переправи, однак, щоразу стикались з українським артилерійським вогнем. 

“У нас тут було дуже страшно. З 24-го лютого йшли всі танки сюди. Але наші розумнички. Підірвали міст, річка тут усе затопила. Росіяни не могли ніяк перейти. Наші ще познімали усі знаки, тому вони не знали, куди їхати, і дуже тут блукали, шукали по селу будь-яку дорогу, щоб їхати на Ірпінь. Потім, за півтора місяця, росіян з Ірпеня стали гнати на Чорнобиль. Вони дуже ховалися по будинках, забирали наші машини. І як наші стали їх бомбити, то вони повтікали на Іванків, на Чорнобиль. І вже тоді нам стало спокійніше жити”, — розповідала місцева мешканка Єва Михайлівна для НВ.

Дії влади

Місцева влада намагалась активно знижувати рівень води у селі у вересні 2022 року – голова Димерської громади Володимир Підкурганний, до складу якої входить Демидів, звітував, що рівень води вдалося зменшити на 1,7 метри. Козаровицька насосна станція перекачувала воду, аби звільнити від води бодай самі будинки.

“По-перше, станом на сьогодні рівень води знижено більше ніж на 1,7 метра.  По-друге, суттєво зменшено кількість води безпосередньо біля підтоплених будинків. Знаю, що у підвальних приміщеннях будинків вода ще є, але і там її рівень поступово падає. Ситуація на дамбі в Козаровичах: цей об’єкт не є у сфері управлінських повноважень Димерської селищної ради. Однак, ми в курсі що там відбувається. Сьогодні будуть проводитись роботи  щодо ущільнення бетонного перекриття, яке стримує воду. Після того, планується подальше  відкачування води промисловими насосами”, – писав тоді Підкурганний. 

Два роки потому

Наприкінці серпня дамбу, підірвану у лютому, вдалося відремонтувати, однак, це не зменшило рівня води до норми. Окрім городів та полів, у селі підтопило й 200 приватних будинків, мешканці яких досі страждають. Як розповідають журналісти, наразі рівень води сягає 3 метрів, а насоси цілодобово качають воду. 

Підтоплення також спричинило дефіцит питної води: наявні в селищі криниці стали непридатними для використання, адже вода в колодязях та колонках зависока та брудна. Мешканці підтоплених будинків вимушені просити воду для побутових потреб в сусідів, а овочі та фрукти обмінювати на молоко.

“Мені постійно треба ходити туди далі, в село, щоб попросити води. Всю зиму в нас не було води, отак ходила, просила…Поки не бачу майбутнього. Вода в нас буде, поки буде війна. Хочеться, щоб вона відійшла, щоб не руйнувався будинок, хочеться миру”, – розповіла місцева мешканка Тетяна для журналістів ICTV.

Перший час після підтоплення питну воду мешканцям розвозила машина, надана місцевою владою, та вже восени нібито зламалась

Місцеві вимагають від влади бодай якихось дій станом на зараз, однак, поки безуспішно. 

“Просимо щоб там, за дамбою, хоча б на метр понизили рівень води, щоб зменшити рівень підгрунтових вод і ми могли рекультивувати цю землю”, – розповідає мешканець Демидова Володимир. 

У коментарях під відео мешканці також звинувачують місцеву владу у бездіяльності. Мешканцям доводиться самотужки відкачувати воду з підвалів та забезпечувати себе необхідними ресурсами, що обурює коментаторів.

Море й горе: мешканці Демидова досі страждають від підтоплення внаслідок підриву дамби на початку повномасштабного вторгнення

Море й горе: мешканці Демидова досі страждають від підтоплення внаслідок підриву дамби на початку повномасштабного вторгнення

Влада зараз

Голова Димерської громади Володимир Підкурганний називає наслідки підриву “морем”: 3 квітня очільник опублікував відео, де видно реальні масштаби розливу станом на зараз.

У коментарях Підкурганний спілкується з мешканцями, де пояснює, що поки триває війна, суттєво ситуація не зміниться. Однак, власники затоплених земель поки що звільнені від податку за свої колишні поля. 

Море й горе: мешканці Демидова досі страждають від підтоплення внаслідок підриву дамби на початку повномасштабного вторгнення

Відео “моря” викликало в коментарях ще один шквал обурення: місцеві нагадали, що таке саме “море” й досі стоїть у погребах мешканців, на що голова громади вже не відповів.

Море й горе: мешканці Демидова досі страждають від підтоплення внаслідок підриву дамби на початку повномасштабного вторгнення

Коментар

КВ поспілкувалась з очільником Димерської громади Володимиром Підкурганним, щоб дізнатись, чому повне відкачування води неможливе до завершення війни. Підкурганний відповів, що місцева влада не впливає на це рішення й воно несе оборонний характер.

Море й горе: мешканці Демидова досі страждають від підтоплення внаслідок підриву дамби на початку повномасштабного вторгнення

“Одразу після підтоплення влада працювала в поті чола. Нам вдалося понизити рівень води майже на 2 метри. Далі це питання оборонного напрямку, про що тут говорити? З точки зору обороноздатності регіону рівень води забороняється знижувати. Я не буду говорити від кого саме надійшла ця заборона, але є відповідне розпорядження і ми його виконуємо”, – розповів Підкурганний для КВ.

Як раніше писала КВ, Київщина стала лідером України зі створення об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за останні три роки. Так, з 2021-го під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховується 304 заповідні об’єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Екологи пов’язують активізацію цих процесів з позицією обласної влади, зокрема – роботою у цьому напрямку голови профільної комісії Київоблради Романа Титикала (на колажі). Йому, зокрема, приписують ініціативи щодо створення нових об’єктів ПЗФ, успішні переговори з громадами щодо погодження заповідання територій тощо. Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків.

Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об’єктів природно-заповідного фонду

Фото: колаж КВ

КиївВлада

Анастасія Олійник

 

Рекомендуємо до перегляду
Справи насущні: скільки та на що у червні 2024-го витрачав Київ
Справи насущні: скільки та на що у червні 2024-го витрачав Київ
09:00 Загальна вартість замовлень столичних розпорядників бюджетних коштів в червні 2024 року сягла майже 5 млрд гривень – це ледь не вдвічі більше, ніж…
Столична прокуратура судиться за землю під житловими комплексами Андрія Вавриша
Столична прокуратура судиться за землю під житловими комплексами Андрія Вавриша
09:00 Київська міська прокуратура наразі в судовому порядку намагається “відібрати” у Національної академії внутрішніх справ (НАВС) 29,9 га землі на 22 км  Дарницького шосе…
“Розпил” на 25 млн гривень: БЕБ і Офіс Генпрокурора розслідують як у 2021-2023 роках “Київпастранс” купував шини
“Розпил” на 25 млн гривень: БЕБ і Офіс Генпрокурора розслідують як у 2021-2023 роках “Київпастранс” купував шини
09:00 Бюро економічної безпеки (БЕБ) спільно з Офісом Генпрокурора розслідують справу щодо можливих розкрадань посадовцями КП “Київпастранс” бюджетних коштів при закупівлі пневматичних шин. Наразі…
Banner
QlU7mDx4