Військовий начальник – усім голова: вступив у силу закон про ВА та ОМС під час воєнного стану

Військовий начальник - усім голова: вступив у силу закон про ВА та ОМС під час воєнного стану

Державна служба та органи місцевого самоврядування (ОМС) відтепер ще більше залежатимуть від начальників військових адміністрацій (ВА), утворених в умовах воєнного стану. В деяких випадках ВА перебирають на себе повноваження обласних та районних рад. Там, де ВА в силу тих чи інших причин немає, на час війни підсилюються повноваження голів громад – якщо на то є підстави воєнного характеру, голови будуть керувати одноосібно, без виконкомів та депутатів, але знов-таки під чуйним керівництвом начальників обласних ВА. Ба більше, закон, що взагалі-то стосується ВА та ОМС, розширює повноваження… президента і Верховної Ради (ВР), даючи їм право робити кадрові перестановки, оминаючи обов’язкові процедури мирного часу. 

KВ знайомить читачів з основними положеннями закону №2259-IX (законопроект №7269) “Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану”, який 20 травня набув чинності.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Цей закон був прийнятий Верховною Радою (ВР) у другому читанні 12 квітня 2022 року. Як свідчить картка законопроекту, 18 квітня ц.р. документ був підписаний президентом Володимиром Зеленським, наступного дня – опублікований в офіційному виданні ВР – газеті “Голос України”. Згідно прикінцевих положень акту, він вступає у законну силу на день, наступний за днем опублікування, – тобто сьогодні, 20 травня.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться

Закон передбачає, що ВА населених пунктів утворюються в межах територіальних громад, якщо місцеві ради, їх виконавчі органи або голови громад “не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження”. 

Дотепер в законі “Про правовий режим воєнного стану” це нездійснення повноважень ОМС трактувалося розлогіше (“…у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їх повноважень згідно із законом”) і не було згадки про голів місцевих рад, які “не здійснюють” повноважень (йшлося тільки про колегіальні органи – ради і виконавчі комітети). 

Як і раніше, начальник ВА призначатиметься президентом за пропозицією Генерального штабу ЗСУ або відповідної обласної державної адміністрації (ОДА). Нове: чітко прописано, що цим начальником може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова. У той же час, прибрано норму, за якою структуру і штатний розпис таких ВА (де начальником призначений місцевий голова) затверджує Головнокомандувач ЗСУ за поданням начальника ВА. Тобто учорашній міський голова на свій розсуд займатиметься цим питанням, без формального погодження з військовими. Не так з обласними ВА – там структура і штатний розпис залишається у віданні військової вертикалі.

На роботу в ВА зможуть прийматися як військовослужбовці (вони – основа кадрів ВА), так і цивільні – ті, хто уклали трудовий договір з обласними ВА (а не обов’язково з Генштабом, як було прописано раніше: Генштаб буде укладати трудові договори хіба, якщо в області не утворено обласну ВА).

Як і до тепер координувати оборонну і безпекову діяльність обласних і районних ВА буде Генштаб (з інших питань – як і зазвичай, координуватиме Кабінет міністрів); загальне керівництво військовими адміністраціями населених пунктів здійснюватимуть керівники (начальники) районних ВА. 

Як було сказано, в областях, де не утворені обласні ВА, структуру і штатний розпис ВА НП за поданням її начальника затверджуватиме Головнокомандувач ЗСУ. Якщо ж обласна ВА утворена, розпис ВА НП на території області затверджуватимуть начальники обласних військадміністрацій.

І в будь-якому разі структуру і розпис затверджуватиме Головнокомандувач для обласних і Київської міської ВА.

Раніше передбачалося, що обласні, районні і ВА населених пунктів (НП), “утворені у зв’язку з нескликанням сесії відповідно районної, обласної ради (…), здійснюють свої повноваження до дня першого засідання першої сесії відповідної ради, обраної після скасування воєнного стану”. А самі військові адміністрації здійснювали б свої повноваження до скасування воєнного стану. Тепер інакше: “Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування”, а згадка про місцеві ради з закону прибрана.

Коли голова – усім начальник

Що стосується здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування (ОМС) повноважень в умовах воєнного стану, то хоч в згаданому законі про воєнний стан і залишається чинною частина відповідної статті про те, що ОМС в умовах воєнного стану “здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України”, в законі з’являється декілька новел.

А саме, голови громад отримують додаткові повноваження: у період дії воєнного стану сільський, селищний, міський голова ТГ, на території якої не ведуться бойові дії та не прийнято рішення про утворення ВА цього населеного пункту, “виключно для здійснення заходів правового режиму воєнного стану” і за обов’язкового інформування начальника ВА може (самостійно) прийняти (далі цитуємо) “рішення щодо:

  • 1) звільнення земельних ділянок комунальної власності від незаконно розміщених тимчасових споруд, у тому числі тих, що були встановлені, але не введені в експлуатацію у встановленому законодавством порядку;

  • 2) обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій. Обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій, здійснюється відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;

  • 3) демонтажу будівель і споруд, які за результатами обстеження, визначеного пунктом 2 цієї частини, визнані аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей (крім об’єктів оборонного і спеціального призначення, об’єктів культурної спадщини та об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”). Розпорядження про демонтаж таких будівель і споруд вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва”.

Без інформування начальника обласної ВА може самостійно приймати “рішення щодо:

  • 1) передачі коштів з відповідного місцевого бюджету на потреби Збройних Сил України та/або для забезпечення заходів правового режиму воєнного стану;

  • 2) створення установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, призначення на посади і звільнення з посад керівників таких установ, залучення фізичних чи юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги;

  • 3) боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями;

  • 4) поводження з небезпечними відходами”.

При цьому, як сказано у законі, “Договори, укладені під час дії воєнного стану сільським, селищним, міським головою від імені ради (…) (якщо вони належать до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради), не потребують затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою, якщо строк дії таких договорів не перевищує один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану”. 

“У разі якщо строк дії таких договорів перевищує один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану, сільська, селищна, міська рада протягом 30 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану приймає рішення про затвердження таких договорів та строк їх дії”, – додає законодавець.

В іншому місці закон говорить про те, як визначити: ведуться на певній території бойові дії чи ні? – “Територіальні громади, на територіях яких ведуться бойові дії, а також населені пункти, які є оточеними, визначаються відповідними обласними військовими адміністраціями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України”.

Також при воєнному стані голови громад можуть самостійно призначати та звільняти з посад в органах місцевого самоврядування, а прийняті акти можна буде в цей час не оприлюднювати.

Але слід зазначити, що очільники громад, де немає активної війни, хоч і отримають силу силенну повноважень, але все ж залишатимуться в полі зору очільників обласних військових адміністрацій. Якщо голова, наділений владою осібно від виконкому й депутатів, порушить “Конституцію чи закони” України (“у разі наявності фактів порушення”), – начальник обласної ВА (за погодженням з Генштабом) матиме право просити президента про утворення ВА в населеному пункті (громаді), а тоді вже не місцевий голова буде “начальником”, а начальник утвореної в громаді військової адміністрації стане головою на час війни. 

Коли начальник ВА – усім головам голова

Якщо в населеному пункті (населених пунктах, громаді) була утворена ВА, її начальник за поданням президента і рішенням ВР може на час воєнного стану плюс 30 днів “крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом” (тобто власних повноважень начальника ВА) отримати і “повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови”.

Обласні та районні ВА на той же час отримують повноваження відповідних (обласних і районних) рад. У зміненому законі про воєнний час це формулюється так: 

“У разі утворення обласної та/або районної військової адміністрації на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області або у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України відповідного рішення:

  • 1) повноваження такої обласної та/або районної ради здійснюють відповідні обласні та районні військові адміністрації;

  • 2) виконавчий апарат такої районної та обласної ради підпорядковується начальнику відповідної військової адміністрації;

  • 3) відповідні районні та обласні ради не здійснюють свої повноваження;

  • 4) комунальні підприємства, установи та організації, засновані на базі майна спільної власності територіальних громад району або області, підпорядковуються відповідній військовій адміністрації;

  • 5) управління об’єктами спільної власності територіальних громад таких району та/або області здійснюється начальником відповідної районної та/або обласної військової адміністрації;

  • 6) призначення осіб на посади та звільнення з посад, які здійснюються начальником районної військової адміністрації, погоджуються з начальником відповідної обласної військової адміністрації;

  • 7) начальник обласної військової адміністрації, начальник районної військової адміністрації за погодженням з начальником відповідної обласної військової адміністрації може увільняти від виконання посадових обов’язків працівників виконавчого апарату такої районної та/або обласної ради (для таких працівників оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).”.

При цьому, “у разі усунення загроз для безпеки і правопорядку на території області” за поданням президента ВР може прийняти рішення про поновлення роботи ОМС, не чекаючи кінця воєнного стану. 

Але якщо протягом місяця після припинення або скасування воєнного стану “виникнуть визначені законом підстави для призначення позачергових виборів відповідної місцевої ради”, до обрання нової місцевої влади на теренах громади владуватиме начальник ВА і його адміністрація. 

Коли призначення – без конкурсу, без спецперевірки

Закон тепер визначає, що у воєнний час усі призначення, що потребують конкурсу за звичайних умов, проводяться без конкурсів, але на підставі “документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад”. Утім, якщо “спеціальним законом” встановлено порядок виконання обов’язків (в.о.) у разі відсутності керівника, такий підхід може бути застосований тільки якщо немає на кого покласти “в.о.”. 

При цьому, особа, яка претендує на зайняття політичної посади, посади державної служби, посади в ОМС, а також “посади керівника суб’єкта господарювання державного сектору економіки, посади керівника комунального підприємства, установи, організації, у період дії воєнного стану не подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України “Про запобігання корупції”.”. Не подається в цьому випадку також і сертифікат про володіння державною мовою. Декларацію і сертифікат вони повинні будуть подати потім – після скасування режиму ВС. Свої посади ці люди, призначені поза конкурсом, зможуть обіймати не більше року після закінчення ВС, а за півроку після закінчення ВС має бути оголошений повноцінний конкурс.

Також на час воєнного стану при призначення на особливо важливі посади скасовується спеціальна перевірка. Її будуть проводити вже після війни (і то, якщо людина захоче залишитись на займаній посаді після скасування ВС). Якщо ж призначений в обхід “мирних” процедур не захоче подавати потрібні документи чи відмовиться від спецперевірки, – буде за три дні звільнений. 

Разом з тим, особи, звільнені з посад державної служби та служби в ОМС у період дії воєнного стану, “протягом одного року після припинення чи скасування воєнного стану можуть бути прийняті на рівнозначні або нижчі посади державної служби та служби в органах місцевого самоврядування без проведення конкурсу.”.

Коли президент – всім начальникам голова

Окрім того, що вже є в законі про воєнний стан, і що стосується держслужби і ОМС, документ містить також положення, які мають стосунок до найвищих інституцій – президента і ВР.

Президент України наділяється правом відстороняти з посади тих, кого він раніше призначив. Коло посад не окреслюється; пряма мова закону: “Президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов’язків на іншу особу. Особа, на яку покладається виконання обов’язків відповідно до цієї частини, повинна відповідати вимогам, визначеним законом для зайняття відповідної посади, з урахуванням положень цього Закону”.

Нагадаємо, дотепер перелік діяльності президента в умовах воєнного стану виглядав так: загальне керівництво запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану; стратегічне керівництво й рішення щодо залучення ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів до здійснення заходів правового режиму воєнного стану (за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України); визначення порядку проходження військової служби. 

ВР з подачі “слуг народу” вирішила додати президенту й можливість перепризначень, які зазвичай потребують формальних процедур і не завжди залежать від одноосібного підпису президента.

Подібно, і себе Рада наділила, хоч і не таким широким як у президента правом “прийняти рішення про звільнення посадової особи з посади, призначення на яку та звільнення з якої віднесено до повноважень Верховної Ради України, крім підстав, передбачених спеціальними законами, також у разі висловлення недовіри такій посадовій особі”. Виняток – посади, на які парламент призначає за поданням президента. 

Зазначимо: для самого президента таких чи інших винятків щодо перепризначень у цьому законі, що вступив у силу, парламентом не зроблено. 

Читайте: В Раді розглядають додаткові повноваження голів тергромад та начальників військових адміністрацій

Фото: Голос України

КиївВлада

Автор:
Олексій Ігнатьєв
Рекомендуємо до перегляду
Мішші Орєшніков: “Чувашія-Волзька Булгарія стане найбільш інвестиційно привабливою державою Європи”
Мішші Орєшніков: “Чувашія-Волзька Булгарія стане найбільш інвестиційно привабливою державою Європи”
16:00 Демонтаж держави-агресора та спонсора тероризму, російської федерації, є безумовним і обов’язковим запобіжником проти подальших злочинних дій з боку кремлівських режимів. Тільки це убезпечить…
Розпродаж на 130 млн: Київрада затвердила черговий перелік комунальних об'єктів на приватизацію
Розпродаж на 130 млн: Київрада затвердила черговий перелік комунальних об’єктів на приватизацію
14:00 Столична міськрада затвердила новий перелік комунальних будівель та приміщень, які підлягають “малій приватизації”. До нього увійшли близько сотні об’єктів загальною площею понад 16…
Калашник, Старенька і Коваленко: що відомо про нових заступників голови КОДА
Калашник, Старенька і Коваленко: що відомо про нових заступників голови КОДА
19:22 Київщина отримала трьох нових заступників голови Київської ОДА — Євгена Коваленка, Ірину Стареньку та Миколу Калашника. Коваленко працюватиме над питаннями відновлення інфраструктури та…
Banner
QlU7mDx4