Штрафи і заборона робіт: компанія Бродського судиться з ДІАМ, щоб збудувати ТЦ на Хрещатику

Штрафи і заборона робіт: компанія Бродського судиться з ДІАМ, щоб збудувати ТЦ на Хрещатику

ТОВ “Олімп-ЛТД”, власником якого є відомий бізнесмен Михайло Бродський (на колажі), намагається в судовому порядку скасувати заборону ДІАМ на будівництво торгового центру (ТЦ) на вулиці Хрещатик, 23-Б, а також – оскаржити штрафи від тієї ж інспекції. Усі ці санкції були застосовані ДІАМ після перевірки будмайданчика у червні 2023 року, під час якої були встановлені чисельні порушення законодавства в сфері містобудування, серед яких в тому числі – захоплення суміжної ділянки. Проти цієї забудови, заради якої було знесено відомий ресторан “Гімалаї”, виступають мешканці сусідніх житлових багатоповерхівок. Вони, зокрема, вказують, що їхнім будинкам, які є пам’ятками архітектури, загрожує руйнування, адже забудовники планують облаштувати в своєму ТЦ аж три підземні поверхи. Крім того, кияни вказують на те, що зводити такі об’єкти в історичному центрі Києва взагалі не можна. Серед іншого, вони переконані, що ТОВ “Олімп-ЛТД” на сумнівних підставах отримало у власність землю під свій проєкт – мовляв, задля цього були застосовані “хитрощі” з “перебудовою” нерухомого майна та його подальшою реєстрацією.

Як стало відомо KВ, найближчим часом Київський окружний адмінсуд (КОАС) має розглянути справу №320/22602/23 за позовом ТОВ “Олімп-ЛТД” до Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ).

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Вказана компанія вимагає визнати протиправними та скасувати два приписи, які були винесені ДІАМ 12 червня 2023 року – про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при здійсненні реконструкції кафе на вул. Хрещатик, 23-Б з надбудовою, а також про зупинення підготовчих та будівельних робіт за вказаною адресою. Також у позові ТОВ Олімп-ЛТД” вказані вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови ДІАМ щодо накладення на цю компанію штрафу в розмірі 2,4 млн гривень за порушення Закону України “Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності”.

Зазначимо, 24 липня поточного року КОАС задовольнив заяву ТОВ “Олімп-ЛТД” про забезпечення позову та зупинив дію вищезгаданих приписів. Таким чином, вказана компанія наразі цілком законно має право не зупиняти будівельні роботи та ігнорувати претензії ДІАМ щодо усунення порушень – принаймні до моменту розгляду цієї справи по суті або до моменту оскарження ухвали про забезпечення позову в суді апеляційної інстанції.

Вказані приписи та постанови “були виписані” ДІАМ під час позапланової перевірки будівельних робіт на вул. Хрещатик, 23-Б. Тоді інспектори, серед іншого, встановили факт самочинного будівництва – виявили, що забудовник захопив майже 40 кв.м. сусідньої ділянки чужої власності. За інформацією ДІАМ, роботи проводить неназване ТОВ, яке свого часу отримало дозвіл на реконструкцію будівлі давно непрацюючого ресторану “Гімалаї” (його було знесено у січні 2023 року. – KВ) під пятиповерховий торговий центр з трьома “технічними” підземними поверхами. При цьому, в інспекції уточнили, що насправді нею було винесено постанови щодо штрафів на суму майже 5 млн гривень.

Штрафи і заборона робіт: компанія Бродського судиться з ДІАМ, щоб збудувати ТЦ на Хрещатику

Будівельні роботи на Хрещатику, 23-Б (фото – ДІАМ)

Крім того, проти цієї реконструкції наразі виступають мешканці будинків №21 та №23 на вул. Хрещатик. Кияни б’ють на сполох через те, що при будівництві підземних поверхів може бути пошкоджений фундамент, адже буроін’єкційні палі забурюются на глибину 12 метрів. Також вони вказують на те, що багатоповерховий ТЦ будують у підпірній стіні вказаних двох житлових будинків, які є пам’ятками архітектури та містобудування, охоронні номери 486-Кв та 163-Кв.

Штрафи і заборона робіт: компанія Бродського судиться з ДІАМ, щоб збудувати ТЦ на Хрещатику

Штрафи і заборона робіт: компанія Бродського судиться з ДІАМ, щоб збудувати ТЦ на Хрещатику

Рендери майбутнього ТЦ

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Що передувало забудові

За інформацією KВ, ще 13 лютого 1996 року Київська міськдержадміністрація (КМДА) розпорядженням №196 (відсутнє у публічному доступі. – KВ) погодила передачу ділянки на вул. Хрещатик, 23 площею 0,05 га в постійне користування ТОВ “Олімп-ЛТД” для експлуатації та обслуговування кафе “Чай-кава”, яке на той час вже належало йому. Мова йде про відому з радянських часів “наливайку”, де у тому числі збиралася столична “богема”. 

Більш ніж через десятиріччя, 5 квітня 2012 року, Київрада рішенням №431/7768 надала дозвіл на приватизацію частини цієї ділянки та зміну її цільового призначення. Так, міська влада погодила продаж вказаній компанії 0,033 га землі за 2,6 млн гривень для “реконструкції, експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування” (нинішній кадастровий номер – 8000000000:76:032:0040) – з 2008 року це вже був ресторан “Гімалаї”. Іншу частину ділянки, площею 0,016 га (нинішній кадастровий номер – 8000000000:76:032:0003) Київрада залишила у постійному користування ТОВ “Олімп-ЛТД”. 

Штрафи і заборона робіт: компанія Бродського судиться з ДІАМ, щоб збудувати ТЦ на Хрещатику

Орієнтовна пляма майбутньої забудови 

У цей же період тривали активні суперечки навколо даного землевідводу та потенційної забудови цієї території.

Зокрема, проти такого освоєння землі в серці столиці активно виступало об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) “Центр”, яке створене мешканцями житлової багатоповерхівки за цією ж адресою – вул. Хрещатик, 23. Серед іншого, кияни звинувачували ТОВ “Олімп-ЛТД” у тому, що воно “здійснило незаконне самозахоплення та будівництво нежитлових приміщень на частині лівої тераси житлового будинку на Хрещатику, 23 без дозволу та за відсутністю проектної документації на будівництво”. У свою чергу, окремі депутати Київради та громадські активісти обурювалися тим, що бізнесмен Михайло Бродський, з яким пов’язували вказану компанію, в обмін на цей землевідвід пообіцяв встановити напроти ресторану “Гімалаї” фонтан і пам’ятник українському та радянському актору театру та кіно Богдану Ступці. 

Читайте: Глава Госкомпредпринимательства хочет отхватить кусок Крещатика

Штрафи і заборона робіт: компанія Бродського судиться з ДІАМ, щоб збудувати ТЦ на Хрещатику

Ресторан “Гімалаї” декілька років тому (фото з відкритих джерел)

Втім, фактично ці звинувачення не принесли жодного результату. Вже у лютому 2014 року в Київраді було представлено проєкт реконструкції ресторану “Гімалаї” під ТЦ. Тоді заявлялося, що на місці існуючої одноповерхової будівлі буде зведена нова – чотириповерхова (наразі, нагадаємо, йдеться про 5 поверхів. – KВ). За попередніми даними, на верхньому поверху планувалося облаштувати кафе, а на решті – торгові та виставкові зали. При цьому, два поверхи повинні були бути надземними, ще два – напівпідземні, які мали б розміщуватися на рівні нинішньої кам’яної стіни та сходів (з нижньої тераси вул. Хрещатик на верхню. – КВ). Надалі, 27 вересня 2017 року Міністерство культури України погодило ТОВ “Олімп-ЛТД” проектну документацію щодо цієї реконструкції.

1 лютого 2019 року голова ОСББ “Центр” Володимир Апушкін зареєстрував на сайті Київради петицію щодо будівництва торгового центру на вул. Хрещатик, 23-Б. При цьому, автор звернення попросив керівництво КМДА і Київраду скасувати рішення щодо відведення землі у власність ТОВ “Олімп-ЛТД” “через суттєві порушення законодавства”, а також зобов’язати КП “Київблагоустрій” здійснити перевірку будівлі за вказаною адресою і “винести відповідні рішення щодо відновлення її до належного стану або ж знесення, як такої, що псує історичний вигляд Хрещатика”.

Так, Володимир Апушкін вказав на те, що значну частину землі на вул. Хрещатик, 23-Б згаданій компанії вдалось приватизувати шляхом шахрайства. За даними голови ОСББ “Центр”, задля цього ще в 1998 році ТОВ “Олімп-ЛТД” самовільно провело реконструкцію павільйону “Чай-Кава” в нежитловий будинок (ресторан “Гімалаї”. – KВ) – це саме те будівництво, на яке мешканці багатоповерхівки скаржилися в 2014 році. 

При цьому, як зазначив голова згаданого ОСББ, існують розбіжності між фактичною площею цієї будівлі та тією, що вказана в технічному паспорті на цей об’єкт нерухомості. Ця різниця, мовляв, пов’язана, з тим, що власники ТОВ “Олімп-ЛТД” “записали” в площу будівлі  ресторану “Гімалаї” ще й приміщення кафе “Київське”, яке розташовувалось поруч, під сходами. Вказані факти, за інформацією Володимира Апушкіна, навіть розслідувалися правоохоронними органами (результати відповідного кримінального провадження голова ОСББ не уточнив.- KВ). 

Також, що важливо, Апушкін вказав на те, що земельна ділянка за вказаною адресою входить до меж Центрального історичного ареалу Києва і розташована на території пам’ятки містобудування місцевого значення “Вулиця Хрещатик”. Тому, на його думку, будівництво ТЦ на цьому місці є незаконним. Разом з тим, залишати все, як є, на переокнання голови ОСББ, не можна, адже будівля колишнього ресторану “протягом останніх декількох років перебуває у занедбаному стані і вже стала пристанищем для людей низької соціальної орієнтації”.

Читайте: Зарегистрирована петиция о сносе дома на Крещатике, 23-Б, принадлежащего скандальному бизнесмену Михаилу Бродскому

Вказана петиція набрала більш ніж 10 тис. голосів, необхідних для того, щоб її в обов’язковому порядку розглянула міська влада. 4 квітня 2019 року міський голова Віталій Кличко “розписав” цю петицію для розгляду “в установленому порядку” – її мали б вивчити комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування та з питань культури, туризму та інформаційної політики, а також заступники голови КМДА Вячеслав Непоп, Олександр Спасибко та Петро Пантелеєв. Втім, як це часто буває з такими петиціями, надалі її слід “загубився” – на відповідному сайті навіть не зазначено, які рішення були прийняті депутатами та чиновниками в результаті  розгляду даного звернення.

31 березня 2020 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Олімп-ЛТД” дозвіл №ІУ113200911914 на реконструкцію кафе по вул. Хрещатик, 23-Б з надбудовою. Що цікаво, в даному документі відсутня інформація про більшість вихідних показників запланованої реконструкції – наприклад, щодо площі будівлі до реконструкції та після, її поверховості тощо. Фактично, в дозволі було лише зазначено, що підрядником цих робіт мало б стати ТОВ “Інжинірингова компанія (ІК) “Інекобуд”. Разом з тим, в документі уточнюється, що в квітні 2023 року ТОВ “Олімп-ЛТД” подало до ДАБІ запит щодо зміни підрядника, але інспекції не погодила це у зв’язку з неподанням деяких документів.

У липні 2020 року голова ОСББ “Центр” Володимир Апушкін звернувся до Печерського районного суду Києва із позовом про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитловий будинок на вул. Хрещатик, 23-Б. Також позивач попросив суд зобов’язати здійснити демонтаж прибудови на лівій терасі між житловими будинками №21 та №23 на вул. Хрещатик та повернути в попередній стан павільйон “Кофе-чай”. Відповідачами у цій справі були визначені ТОВ “Олімп-ЛТД” та Департамент комунальної власності КМДА.

В обґрунтування своїх вимог позивач навів вже знайомі аргументи – що будівля ресторану “Чай-кава” була “перебудована” без необхідних дозволів, а тому Головне управління майном КМДА (колишня назва Департаменту комунальної власності. – КВ) не мало підстав для того, щоб у листопаді 1999 року видавати свідоцтво на право власності на це майно компанії ТОВ “Олімп-ЛТД”. Також Володимир Апушкін вказав на те, що площа даної будівлі була незаконно збільшена, а тому, мовляв, “добудовані квадратні метри” потрібно знести. При цьому, мешканці будинку на вул. Хрещатик, 23, виступаючи на суді в якості свідків, повідомили, що внаслідок спірної добудови у їхній багатоповерхівці з’явилися тріщини.

Також на розгляд суду було подано довідку Головного управління охорони культурної спадщини КМДА від 25 листопада 2010 року, у якій чиновники повідомили, що будинок на вул. Хрещатик, 23, згідно з рішенням Київського міськвиконкому від 21 січня 1986 року №49, перебуває на обліку, як пам’ятка архітектури місцевого значення. Це було повязано з тим, що він зводився у 1950-х роках за проектом відомих українських архітекторів (їхні прізвища не уточнюються). Також у Головному управлінні охорони культурної спадщини КМДА тоді зазначили, що “елементи благоустрою вищеназваної пам`ятки (підпірні стіни, гранітні сходи тощо) є невід`ємною частиною “сусідньої пам`ятки” – ансамблю споруд по Хрещатику, 21-27. 

Зазначимо, що 17 липня 2022 року Печерський районний суд Києва повністю задовольнив позов голови ОСББ “Центр”. Зокрема, згідно з цим рішенням, ТОВ “Олімп-ЛТД” було зобов’язано здійснити демонтаж прибудови до колишнього ресторану “Гімалаї” площею 77,4 кв.м. – саме стільки “зайвих” квадратних метрів з фактичної площі ресторану 261,6 кв. м. нарахували служителі Феміди. Втім, компанія-відповідач ініціювала оскарження такого судового вердикту в Київському апеляційному суді – найближче його засідання заплановане на 5 вересня 2023 року.

Можна припустити, що навіть незважаючи на знесення ресторану “Гімалаї”, ОСББ “Центр” не покине спроб довести цю справу до позитивного для себе результату. Адже, вочевидь, у разі виграшу мешканці сусідніх будинків зможуть ініціювати оскарження землевідводу на користь ТОВ “Олімп-ЛТД” – йдеться про те, що ділянки передавалися міською владою у тому числі під обслуговування майна, а суд може визнати це майно “нелегальним”.

Впливові забудовники

За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Олімп-ЛТД” (власник будівлі на вул. Хрещатик, 23-Б та замовник її реконструкції) було зареєстроване у березні 1994 року. Його керівником є Сергій Рог, засновниками та кінцевими бенефіціарами – киянин Юрій Бродський та мешканка села Віта-Поштова Київської області Світлана Бродська.

Система Youcontrol відносить цю компанію до т.зв. “групи родини Бродських”, яка об’єднує близько шести десятків суб’єктів господарювання, зайнятих у сферах будівництва та нерухомості, ресторанного бізнесу, виробництва меблів, харчової промисловості тощо. Ключовими особами цієї групи є вищезгаданий український бізнесмен, президент Федерації баскетболу України та ексголова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва (2010-2011 рр.) Михайло Бродський, а також його дружина Світлана та син Юрій, які, як зазначалося вище, є засновниками ТОВ “Олімп-ЛТД”.

Примітно, що у 2010-2016 роках одним із співзасновників вказаної компанії був Вячеслав Черепаня – особа із оточення Нестора Шуфрича. Останній відомий як нардеп III, IV, VI-IX скликань (“Соціально-демократична партія України”, “Партія регіонів”, “Опозиційний Блок”, “Опозиційна платформа – За життя”), ексміністр з надзвичайних ситуацій України та ексзаступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України. На цей зв’язок натякає той факт, що Вячеслав Черепаня був помічником Шуфрича у VIII скликанні Верховної Ради, а його мати Наталія Черепаня є керівницею та засновницею підприємств, що входять до бізнес-групи цього нардепа.

Читайте: Борьба за контроль: фирма из орбиты Шуфрича выиграла суд за имущество на берегу Выдубицкого озера

ТОВ “ІК “Інекобуд” (підрядник будівництва ТЦ на вул. Хрещатик, 23-Б) було зареєстроване в Києві у лютому 2012 року. Керівником цієї компанії вказано Павла Степанова, засновниками – мешканця міста Вишгород Київської області Дмитра Рубана і киянина Олексія Заїку.

Що цікаво, ТОВ “ІК “Інекобуд” зазначено генпідрядником будівництва житлового комплексу (ЖК) “OZON Concept House” на вул. Вільшанській та вул. Професора Підвисоцького у Києві. Цей об’єкт зводиться під прапорами девелопера “Saga Development”, якого традиційно пов’язують з персоною Андрія Вавриша – скандально відомого бізнесмена і заступника директора Департаменту архітектури та містобудування КМДА у 2010-2015 роках.

Читайте: Сага про Звіринецький сквер: як столична громада намагається перешкодити будівництву скандального ЖК Андрія Вавриша

Наразі у відкритих джерелах відсутня інформація, чи має Андрій Вавриш прямий зв’язок з ТОВ “ІК “Інекобуд” та, відповідно, безпосередній інтерес до будівництва ТЦ на вул. Хрещатик, 23-Б. Разом з тим, тандем Бродського-Шуфрича-Вавриша раніше вже фігурував у скандалах щодо забудови в столиці. Зокрема, компанії з їхнього оточення збираються будувати ЖК “Новий Поділ” на вул. Набережно-Хрещатицькій (на землях “Київського річкового порту”). Як повідомляла KВ, завадити цій забудові намагається Київська міська прокуратура – у зв’язку з тим, що забудовники незаконно проводять роботи в прибережній захисній смузі Дніпра, що реалізація цього проєкту загрожує будівництву Подільсько-Воскресенського мостового переходу тощо.

Читайте: Корупційна забудова: прокуратура домоглася арешту землі під ЖК “Новий Поділ” та розраховує на його знесення 

Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року очолює Андрій Гудзь. Діяльність цього структурного підрозділу з 6 червня 2022 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Владислав Андронов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Роботу вказаного департаменту з 2 квітня 2021 року контролює заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич

ДІАМ з 7 березня 2023 року очолює Олександр Новицький (до 9 червня керував інспекцією як “в.о.” голови). Раніше, з 20 травня 2021 року по 6 березня 2023 року, цим держорганом керував Семен Кривонос, який наразі очолює Національне антикорупційне бюро.

Читайте: Гроші за сертифікат: НАБУ завершило слідство щодо особи із оточення нардепа Ісаєнка, яка дала хабара голові ДІАМ

Фото: колаж КВ

КиївВлада

Автор:
Іван Кулик
Рекомендуємо до перегляду
Марні витрати: Нацполіція розслідує розкрадання бюджету Києва при розробці проєкту відновлення озера Синє
Марні витрати: Нацполіція розслідує розкрадання бюджету Києва при розробці проєкту відновлення озера Синє
09:00 Нещодавно ексзаступник гендиректора КП “Плесо” Дмитро Непочатов отримав підозру у розкраданні 134,4 тис. гривень зі столичного бюджету, які йому доведеться компенсувати у випадку…
Справи насущні: скільки та на що у вересні 2024-го витрачала Боярка
Справи насущні: скільки та на що у вересні 2024-го витрачала Боярка
12:00 У вересні 2024 року розпорядники бюджетних коштів Боярки надзвичайно активно здійснювали публічні закупівлі, уклавши договорів на загальну суму 29,29 млн гривень. Майже половина…
“Київавтодор” віддасть 440 млн гривень за реконструкцію шляхопроводу на Дарниці своєму топовому підряднику
“Київавтодор” віддасть 440 млн гривень за реконструкцію шляхопроводу на Дарниці своєму топовому підряднику
09:00 Реконструкція столичного шляхопроводу біля станції метро “Дарниця” стартувала з угоди на суму майже 440 млн гривень. Підрядника КК “Київавтодор” шукала через відкритий аукціон,…
Banner
QlU7mDx4