“УКультура”: розпочала роботу інноваційна освітня платформа про українську культуру

“УКультура”: розпочала роботу інноваційна освітня платформа про українську культуру

Проєкт, створений професорками Києво-Могилянської академії, покликаний стати сучасною альтернативою підручникам для студентів та всіх охочих вивчати культуру України у зручний спосіб.


Про це, як передає KВ, йдеться в релізі засновників проєкту.


Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

“УКультура” – це інноваційний освітній портал, що має на меті поширення знань про українську культуру від професійних дослідників та дослідниць. Гасло проєкту – “з любов’ю, без шароварщини та кліше”. 

Платформа надає безплатний доступ до відеолекцій, відеоінтервʼю та бібліотеки. В захопливих і змістовних лекціях та інтервʼю провідних знавців та знавчинь української культури розкриваються найрізноманітніші аспекти її історії та сучасності. Лекції з історії української культури, що розміщені на платформі, на цей момент є єдиним в Україні курсом у цифровому форматі, який відповідає загальній програмі та вимогам МОНУ і може використовуватися як альтернативний підручник для вищих навчальних закладів.

У відеолекціях, інтерв’ю, статтях, вміщених на платформі, провідні українські й закордонні археологи, економісти, історики, культурологи, митці, критики та багато інших фахівців діляться знаннями й досвідом, перетворюючи інформацію у сенси. Сайт “УКультура” щотижня оновлюється та презентує нові концептуальні розмови на різні теми про українську культуру.


Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм


Проєкт “УКультура” був заснований професоркою НаАУКМА Ларисою Довгою, а незмінним консультантом та науковим редактором  проєкту є професорка НаУКМА, всесвітньо відома історикиня Наталія Яковенко

“УКультура” розповідає про українську культуру не через перелік дат, імен і фактів, а через історії про людей. Про що вони мріяли, яким був їхній побут, якими цінностями вони керувалися, що їх надихало. І головне, шукає відповідь на питання – як ці історії впливають на нас і визначають наше сьогодення”, – розповідає Наталія Яковенко.

Портал “УКультура” створений як для викладачів, які шукають актуальні матеріали і методи викладання, так і для студентів, які втомилися від нудних підручників та сумнівних матеріалів у мережі, для фахівців у сфері культури, які прагнуть ділитися досвідом та знаннями, врешті для всіх, хто хоче познайомитися з українською культурою та пізнати її глибше. 

На платформі вже викладено 16 лекцій та 17 інтервʼю, в яких охоплена різна проблематика: Ярослав Володарець-Урбанович розповідає про ювелірні вироби антів, Аґнєшка Ґронек – про українську художню культуру доби Ренесансу, Олексій Сокирко – про подорожі в контексті української культури XVII–XVIII століть, Максим Яременко – про життя та звичаї українських студентів ранньомодерного періоду, Наталія Яковенко про “політичне хуліганство” як спосіб спротиву радянській системі, Світлана Стоян – про засади функціонування артринку, а Юлія Федів про те, що таке культурний менеджмент і навіщо це Україні.

“Культурою є цінності, закарбовані у свідомості спільноти, є те, що людство створило продуктивного та креативного. Проєкт “УКультура” присвячений саме нашим здобуткам, тому, що відбувалося в Україні, тому, що тут з’явилося, тому, чим ми можемо поділитися з людством, як своїми важливими надбаннями”, – описує проєкт засновниця “УКультури” професорка НаУКМА Лариса Довга. 

Освітній проєкт “УКультура” був створений на гроші приватних благодійників. Його автори вважають, що в скрутний для держави час бюджетні гроші краще направляти на українське військо задля перемоги. 

Проєкт підтриманий низкою фондів: Міжнародним благодійним фондом відродження Києво-Могилянської академії, Українським Інститутом, Фондом відродження та фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, завдяки чому вдалося запустити польськомовну сторінку платформи, орієнтовану не тільки на українську аудиторію, а насамперед на те, щоб ознайомити з українською культурою іноземців.

“Також наша команда дякує за підтримку проєкту українській компанії Dovgiy Family Office, які повірили у нас з перших днів існування проєкту, продовжують підтримувати УКультуру і сьогодні”, – додає Лариса Михайлівна. 

Крім того, проєкт має велике соціальне значення, адже в ньому врахований аспект інклюзивності – портал містить матеріали у трьох форматах: початковий –  це “Дивитися” – містить відеолекції; “Слухати” – для тих хто не бачить, в який додано начитані диктором тексти, котрі у відеоформаті представлено у вигляді слайдів, а також “Читати” – для тих, хто не чує.

Задля інформування іноземної аудиторії про Україну та її культуру, а також з метою боротьби з антиукраїнською пропагандою у світі автори проєкту перекладають матеріали іншими мовами. Вони вважають, що надзвичайно важливо, щоб іноземці знали про Україну не тільки через війну, а й тому, що українці є носіями давньої та самобутньої культури. Восени 2023 року було заявлено про вихід проєкту на польську аудиторію – здійснено переклад та озвучення усіх лекцій польською мовою. До запуску також готується й англійська версія сайту.


Читайте: У Києві відкрилась виставка “Мистецтво з уламків війни”


Фото:  “УКультура”

КиївВлада

Автор:
Олексій Вєтров
Поділитися
Поділитися
Поділитися
Рекомендуємо до перегляду
Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2024-го витрачала Баришівка
Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2024-го витрачала Баришівка
09:00 В листопаді бюджетні замовники селища Баришівка на Броварщині уклали договорів на кругленьку суму – понад 26 млн гривень. Найбільше грошей спрямували на облаштування…
Бюджет Києва-2025: на що чиновники планують витратити 90 млрд гривень
Бюджет Києва-2025: на що чиновники планують витратити 90 млрд гривень
09:00 Столична влада ухвалила бюджет Києва на 2025 рік та внесла зміни до Програми економічного та соціального розвитку (ПЕСР) в частині видатків на наступний…
Що отримали кияни за понад тридцять років будівництва Подільського мостового переходу
Що отримали кияни за понад тридцять років будівництва Подільського мостового переходу
09:00 Перший день зими в столиці ознаменувався запуском руху легкових авто одним з найвідоміших довгобудів столиці – Подільським мостовим переходом, який зʼєднав Поділ та…
Banner
QlU7mDx4