Мер Києва Віталій Кличко звернувся до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля: просить роз’яснити, чи можна вносити до фонду захисних споруд цивільного захисту швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту модульного типу (ШСЗСЦЗ). Такі споруди модульного типу можна оперативно встановлювати на місцевості для захисту людей від уламків ракет та баражуючих боєприпасів. 200 таких споруд Київ вже закуповує, але місцева адміністрація вагається – чи правомірно вважати їх частиною фонду укриттів.
Про це KВ довідалась з повідомлення на Офіційному порталі Києва.
“Відповідний лист сьогодні підписаний та направлений голові Уряду”, – повідомляє столична держадміністрація.
Повідомляється також, що у Києві розширюють фонд захисних споруд, зокрема – нарощується кількість найпростіших укриттів за рахунок підземного простору, здійснюється капремонт та дооснащення існуючих укриттів.
“У Києві на сьогодні є потреба у виготовленні ШСЗСЦЗ модульного типу, які можна було б оперативно встановити на місцевості та які забезпечать зниження ризику комбінованого ураження населення від уламків ракет та баражуючих боєприпасів. У зв’язку з цим, міська влада Києва просить надати роз’яснення та критерії і вимоги до захисних споруд модульного типу, що захищають від уламків ракет, а також умови їх взяття на облік до фонду захисних споруд цивільного захисту”, – сказано в повідомленні.
Вказується, що столиця планує закупити та встановити понад 200 таких споруд. Насамперед – у спальних районах міста.
Як інформувала KВ, після рішення комісії щодо непридатності значної кількості укриттів у столиці, з обліку та мапи укриттів було знято близько тисячі об’єктів. Це, своєю чергою вимагає в найкоротші терміни наростити кількість укриттів, які мають забезпечити захист населення, кажуть в столичній адміністрації.
Нагадаємо, після трагедії на столичній Троєщині, коли під час повітряної тривоги люди не змогли потрапити в укриття і загинули від уламків ворожих ракет, Рада національної безпеки і оборони наказала урядовій комісії обстежити стан укриттів по всій країні. Згодом було повідомлено, що комісії проінспектували 4 655 укриттів і сховищ столиці: придатним визнали 3041 об’єкт, тобто 65%. Підозру у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки, отримав директор департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук. Серед іншого, чиновник, як твердить поліція, наказав викласти в інтернет фейкову карту укриттів – тож люди, “будучи введеними в оману інформацією, розміщеною на мапі укриттів міста Києва, після оповіщення про загрозу повітряної атаки вирушали за адресами, за якими укриттів не існувало або вони були зачинені чи не придатні для використання, чим наражали себе на небезпеку”.
Фото: ілюстративне, з відкритих джерел
