Начальник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Сергій Попко затвердив захисні статуси десяти київських дерев. Найстаріший і найбільший платан Києва – “Платан Кащенка” – очікував на остаточну легалізацію його охоронного статус понад 25 років.
Про це KВ стало відомо з відповідних розпоряджень КМВА, підписаних 30 cічня її начальником генерал-полковником Сергієм Попком .
Розпорядженням КМВА №43 затверджено положення про ботанічну пам’ятку природи місцевого значення сторічна “Катальпа Красуня” на Вадима Гетьмана, 2 (Солом’янський район). Визнана ботанічною пам’яткою місцевого значення рішенням Київради №1253/1294 від 27 травня 2021 року.
“Катальпа Красуня”, скрін з Google Map
Розпорядження КМВА №48 надано затверджено положення про пам’ятку природи місцевого значення – 400-річний “Дуб на Сетомлі”, на вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 6, парк “Нивки” (Шевченківський район).
“Дуб на Сетомлі”
Охоронний статус “Дуб на Сетомлі” набув ще в 1 грудня 2011 року рішенням Київради №730/6966. Тоді столицею керував голова Київської міськдержадміністрації (КМДА) Олександр Попов, а в.о. мера була секретар Київради Галина Герега.
Детальніше: КМВА затвердила Положення про пам’ятку природи місцевого значення “Дуб на Сетомлі”
Розпорядженням КМВА №44 затверджено положення про пам’ятку природи місцевого значення 450-річного “Дуба Стеценко” на бульварі Павла Вірського, 63 (Шевченківський район).
“Дуб Стеценко”
Розпорядженням КМВА №45 затверджено положення про пам’ятку природи місцевого значення 300-річного “Татарського дуба” на вул. Нагірна, 12 (Шевченківський район).
“Татарський дуб”
Розпорядженням КМВА №52 затверджено положення про пам’ятку природи місцевого значення 500-річного “Перунова дуба” на вул. Генерала Генадія Воробйова, 3 (Солом’янський район).
“Перунів дуб”
“Дуб Стеценко”, “Татарський дуб” та “Перунів дуб” набули захисного статусу рішенням Київради №326/1382 від 23 квітня 2009 року, коли мером Києва був Леонід Черновецький.
Ще довше чекали на остаточну легалізацію охоронного статусу “Гнілецька верба” (розпорядженням КМВА №46), 450-річний “Сирецький дуб” (розпорядження КМВА №47), і верба “Велетень заплави” (розпорядження КМВА №51) – цим трьом деревам Київрада рішенням №19/19 надала охоронний статус 17 липня 2008 року.
“Гнілецька верба”, урочище Городище (Деснянський район)
“Сирецький дуб”, вул. Черкаська, 17/69 (Шевченківський район)
Місцезнаходження білої верби “Велетень заплави”, урочище Вербняки (Деснянський район)
З 24 жовтня 2002 року, коли Київрада прийняла відповідне рішення №6/256, очікував на остаточну легалізацію охоронного статуса 360-річний “Партизанський дуб” на вул. Братів Зерових, 21 (Солом’янський район). Положення про це дерево, як ботанічну пам’ятку місцевого значення затверджено розпорядженням КМВА №50.
“Партизанський дуб”
І найдовше очікував на остаточну легалізацію охоронного статуса 120-річний “Платан Кащенка” на вул. Іллєнка. Цей 15-метровий платан, який в охопленні сягає чотирьох метрів, останнє дерево, яке залишилось Акліматизаційного саду, заснованого в 1913 році професором зоології Миколою Кащенком. Сад було знищено в 1970-ті роки.
“Платан Кащенка”
14 жовтня 1997 року розпорядженням КМДА №1628 за підписом Олександра Омельченка “Платан Кащенко” набув охоронного статусу, який остаточно затверджено розпорядженням КМВА №49.
Втім, і це ще не рекорд. КВ повідомляла, що 16 січня 2023 року КМВА розпорядженням №20 затвердила положення про пам’ятку природи місцевого значення – 500-річну “Вікову липа”. Знамените дерево, що половину тисячоліття росте поруч із фундаментом Десятинної церкви, також йменують “Липою Петра Могили”.
Липа Петра Могили – “Вікова липа”
Це історичне дерево, в травні ц.р. серйозно пошкоджене буревієм, очікувало на остаточну легалізацію свого охоронного статусу з 17 лютого 1994 року, коли Київська міська Рада народних депутатів (КМРНД) прийняла рішення №14 “Про створення, резервування та збереження територій і об’єктів природно-заповідного фонду в м.Києві”. Головою КМРНД тоді був Василь Нестеренко.
Але і рішення Київради 17 лютого 1994 року було прийнято на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих (КМРДТ) №206 від 11 лютого 1969 року “Про затвердження пам’ятників садово-паркової архітектури та унікальних зелених масивів на території міста Києва”. Головою виконкому КМРДТ тоді був Володимир Гусєв, а першим секретарем Київського міського комітету КПУ – Олександр Ботвин.
Тобто найстаріша липа Києва очікувала на повну легалізацію свого охоронного статусу майже 53 роки. Є надія, що її вдасться зберегти.
Відповідальним за зелені насадження в Києві є заступник голови КМДА Петро Пантелєєв, якому підчиняються КО “Київзеленбуд” і районні зеленбуди.
Також читайте: КМВА затвердила Положення про ботанічну пам’ятку природи місцевого значення “Дуб Красень”
Фото: колаж KВ
