Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики визнав роботу керівництва Фонду державного майна України в 2019-2021 роках незадовільною. Такого висновку депутати дійшли, заслухавши 19 травня звіт голови Фонду державного майна України Дмитра Сенніченка про ситуацію з приватизацією держпідприємств аграрного сектору.
Про це KV стало відомо з офіційного повідомлення на сайті комітету.
За інформацією членів комітету низка державних підприємств, зокрема, ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” продовжують накопичувати заборгованість перед бюджетами різних рівнів, а Державна аудиторська служба виявила низку фактів порушення фінансової дисципліни.
Нагадаємо, у 2008-2015 роках ДП “Пуща-Водиця” уклало низку інвестиційних договорів із приватними компаніями, за якими занедбані державні землі були передані під забудову, залишивши за цим ДП право користування ними. Цими документами був визначений відсоток, який після завершення будівництва й введення будинків в експлуатацію передається державі в особі цього агрокомбінату, як результат реалізації інвестиційного договору.
Йдеться про низку ділянок ДП “Пуща-Водиця” у різних районах столиці, до числа яких відноситься і ділянка площею 25 га на Мінському масиві.
У березні 2021 року Комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин підтримала проєктне рішення щодо детального плану території (ДПТ) Мінського масиву в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова і західної сторони лісу в Оболонському районі міста Києва.
Згідно з проєктом, на території нового мікрорайону територією 25 га планують звести 19 житлових будинків заввишки в 26 поверхів на 6307 квартир. Новий ДПТ Мінського масиву також передбачає будівництво в мікрорайоні трьох дитячих садочків, школи на 1440 учнів, сімейних амбулаторій, багаторівневого паркінгу, організацію нового автобусного маршруту тощо.
Натомість, Фонд державного майна України звернувся до КМДА з проханням відкласти розгляд питання затвердження ДПТ Мінського масиву до ухвалення з цього приводу відповідних рішень судовими та правоохоронними органами. Крім того, ФДМУ озвучив намір у судовому порядку оскаржити всі інвестиційні угоди, підписані між ДП “Пуща-Водиця” та групою компаній, які мали виступити забудовниками ділянок.
За словами експертів, хоча у ФДМУ й аргументують своє рішення нібито збитковістю даних інвестиційних угод для держави, про жодні реальні державні інтереси тут не йдеться.
Чим саме такі дії Фонду держмайна загрожують державі та інвесторам і які можливі варіанти розв’язання проблеми із забудовою Мінського масиву?
Перший сценарій – якщо затвердження ДПТ відкладають, як це зараз фактично відбувається на Мінському масиві, а інвестиційні договори розривають, що унеможливлює забудову території. Слід зауважити, що іноземних інвесторів це навряд чи влаштує, і вони відстоюватимуть свої інтереси в судах. А це, в українських реаліях, процес доволі тривалий. За такої ситуації будь-яке будівництво на території Мінського масиву буде заморожене роками, і землі ставатимуть лише дедалі більш занедбаними.
За словами експертів, для держави ця занедбана ділянка – навіть не сумнівний актив, а пасив. Адже жодних доходів вона не приносить, а витрати на охорону, сплату податку за землю – накопичуються. Вже зараз ДП “Пуща-Водиця” має 8-мільйонну заборгованість перед бюджетом. Тому реалізація такого сценарію в перспективі загрожує державному підприємству банкрутством, а Україні, як державі – багатомільйонними збитками.
Профільні фахівці зазначають: така позиція державного органу управління є не лише непослідовною, а й відверто антидержавницькою.
Другий сценарій – Детальний план території Мінського масиву все ж ухвалюють, інвестиційний договір продовжує діяти, і забудовник починає будівництво. За оцінкою експертів, у перспективі проєкт забудови Мінського масиву на Оболоні реально завершити протягом 4-5 років, а реалізація масштабного інвестиційного договору, що передбачає понад 6 тисяч квартир, забезпечить лише пряме збільшення ВВП у 6 млрд грн.
Крім того, слід враховувати, що мільярди гривень, вкладені іноземними інвесторами, забудовник витратить на придбання бетону, арматури, цегли та інших будматеріалів переважно у вітчизняних виробників. Відповідно, виробники закуповуватимуть більше сировини у підприємств видобувної галузі, вкладатимуть кошти в транспорт, енергоносії. Кожний мільярд, вкладений у зведення будинків, фактично дає кілька мільярдів гривень суміжним галузям. Усе це – сотні мільйонів гривень податків та обов’язкових зборів до бюджетів різних рівнів.
Крім того, потужний будмайданчик – це більш ніж тисяча робочих місць для кваліфікованих будівельників. Загалом, з урахуванням суміжних галузей та мультиплікаційного ефекту, реалізація інвестиційного проєкту принесе економіці країни щонайменше мільярд доларів.
Цей оптимістичний сценарій яскраво може проілюструвати кейс із забудовою іншої, колись занедбаної ділянки, на Виноградарі, де Stolitsa Group реалізувала один з наймасштабніших будівельних проєктів Києва – Варшавський мікрорайон. Це комплекс із понад 20 висотних будинків з власними котельнями, паркінгом, дитячими майданчиками зведений в межах Подільського району, між проспектом Правди, вулицями Івана Виговського і Межовою. На цих землях ДП “Пуща-Водиця” свого часу теж був реалізований інвестиційний договір.
Детальний план території багатофункціонального житлового району на землях Державного підприємства “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” на Виноградарі було ухвалено в 2013 році, і частину інвестиційної угоди на даний момент реалізовано в повному обсязі й у визначений термін.
Як наслідок, громада столиці отримала новітній і комфортний житловий простір, а держава, не вклавши ані копійки бюджетних грошей, – 5% від збудованих комерційних площ на об’єкті, тобто понад, на даний момент, 25 тисяч квадратних метрів нерухомості, а планується передача загалом 98 тисяч квадратних метрів.
“Державна економічна політика має базуватись на залученні інвестицій, створенні сприятливого клімату та підтримці інвесторів. А політика згортання й заморожування інвестиційних проєктів, які вже в активній фазі реалізації – можуть зашкодити інтересам держави. Чинна позиція Фонду держмайна до іноземних інвесторів є, щонайменше, непродуманою і може мати негативні наслідки для економіки України. Це наштовхує на думку про саботаж або ж спробу шантажувати девелопера, із вимаганням неправомірної вигоди. Певні посадовці заради незаконної корупційної вигоди, “плюшек” і “шматочка великого пирога” готові ставити палиці в колеса економіці країни, позбавляючи її мільярдних надходжень до бюджету”, – наголошує Володимир Копоть, юрист, керівник проєкту Monitor.Estate.
Така антидержавницька політика державних органів може коштувати Україні значної суми іноземних інвестицій, адже навряд чи хтось із представників великого міжнародного капіталу ризикне вкладати свої кошти в економіку країни, де посадовці відверто порушують права інвесторів.
“Посадовці посилаються на ймовірні порушення процедури укладання договорів з боку колишнього виконувача обов’язків керівника ДП “Пуща-Водиця”. Однак, навіть якщо ці порушення дійсно мали місце, за помилки державного чиновника чомусь намагаються покарати інвесторів. А це – пересічні громадяни України, які прагнуть покращити свої житлові умови. Тим більше, що девелопер усі свої зобов’язання за інвестиційними договорами виконує в повному обсязі й готовий звести й здати об’єкти в експлуатацію у строк. Чому через недолугість держслужбовців людей хочуть позбавити надії на власне житло? Незрозуміло”, – коментує Володимир Копоть, юрист, керівник проєкту Monitor.Estate.
А в самому серці європейської столиці, на Оболоні, замість нового житлового масиву, посеред занедбаного поля можуть залишитися лише руїни колишніх теплиць – як пам’ятник недолугості державних чиновників.
Фото: відкриті джерела
