Досить дивним є те, що двічі проваливший в парламенті захист урядової програми дій, Денис Шмигаль взявся за формування Національної економічної стратегії (аж) до 2030 року. Виходить, напівлегітимний (безпрограмний) теперішній склад Кабміну проєктує майбутнє країни майже на десять років? І не тільки проєктує.
Якось не зовсім поміченою пройшла презентація теперішнього прем’єра результатів “аудиту держави”, а там було над чим поміркувати.
Представляючи результати аудиту, прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що нереалізований потенціал нашої країни становить 1 трлн доларів. Зокрема, Шмигаль оцінив нереалізований потенціал лише української землі в 85 млрд доларів, надр – в 409 млрд доларів, води – в 12 млрд доларів, а лісів – в 40 млрд доларів. Нереалізований потенціал географічного розташування України прем’єр визначив у 407 млрд доларів.
Згідно з аудитом, у нашій країні неофіційно працевлаштовано 3,3 млн осіб, а це сотні мільярдів гривень втрати бюджетів всіх рівнів від недоотриманого податку з доходів фізосіб (ПДФО), єдиного соціального внеску (ЄСВ), податку на прибуток тощо. І при всьому цьому Україна програє у продуктивності праці – показник валової доданої вартості на одного працівника в 5,5 разу нижчий, ніж у Центральній Європі.
Оцінивши наявні “статки” країни й нереалізований потенціал уряд взявся за тотальний розпродаж.
З одного боку, під час пандемії урядовці наполегливо лобіюють “велику приватизацію” – з молотка планують пустити навіть стратегічні об’єкти, незважаючи на абсолютно неприйнятний час для цього. Мабуть для розширення сфери турбо-приватизації й прискорення розпродажу дуже активно поширюється інформація щодо майже банкрутства державної “Укрзалізниц”і, державних атомних станцій, державних вокзалів і аеропортів. Як приклад, теперішні державні керманичі вже почали продавати державні в’язниці.
Поряд з цим Державна служба геології і надр (Держгеонадр) України вже очікує близько 10 млрд доларів “інвестицій” у розробку ділянок з покладами критичних і стратегічних корисних копалин. Зокрема: літію, титану, урану, нікелю, кобальту, ніобію та інших. Держгеонадр має намір залучати “інвесторів” до розробки зазначених видів корисних копалин шляхом виставляння об’єктів на аукціони.
Також виставлятимуть на аукціони об’єкти рідкоземельних і рідкісних металів – тантал, ніобій, берилій, цирконій, скандій.
На черзі в Держгеонадр золоторудні лоти – обліковано сім родовищ, на п’ять видано спеціальні дозволи. Одну ділянку продано на торгах у грудні 2020 року, ще три ділянки планується виставити на аукціон.
При такій бурхливій “торгівлі” парадоксальним є “вялотекущая” робота влади над розроблення перспективних ПРОЄКТІВ планів та стратегій.
Окрім вище згаданої роботи над формуванням Національної економічної стратегії до 2030 року, владні структури “плідно працюють” зокрема ще над такими проектами як:
• Стратегія людського розвитку;
• Стратегія воєнної безпеки України;
• Стратегія громадської безпеки та цивільного захисту України;
• Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України;
• Стратегія економічної безпеки;
• Стратегія енергетичної безпеки;
• Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату;
• Стратегія біобезпеки та біологічного захисту;
• Стратегія інформаційної безпеки;
• Стратегія кібербезпеки України;
• Стратегія зовнішньополітичної діяльності;
• Стратегія забезпечення державної безпеки;
• Стратегія інтегрованого управління кордонами;
• Стратегія продовольчої безпеки;
Підготовка цих стратегій передбачена указом президента Володимира Зеленського №392/2020 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року “Про Стратегію національної безпеки України”.
До цього слід додати, що віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк вимагає терміново затвердити нову стратегію боротьби з бідністю в Україні до 2030 року. Заступниця голови ВР констатувала, що в Україні зростає бідність, а коронакриза лише погіршила становище людей. Так, за даними міжнародних інституцій, у 2020 році рівень бідності в Україні зріс до 50%, а за межею бідності живе близько 19 млн українців.
“Тому Верховна Рада має ставити перед Кабміном завдання терміново затвердити нову стратегію боротьби з бідністю в Україні до 2030 року. Подолання бідності – завдання №1 Цілей сталого розвитку ООН. До 2030 року наша держава має в чотири рази скоротити рівень бідності, зокрема, шляхом ліквідації її крайніх форм”, – підкреслила Олена Кондратюк.
Ось і виходить, що проєкти стратегій розвитку держави в стадії лишень розроблень, а ресурси такого розвитку в турбо-режимі розпродаються.
Логічним і гострим постає питання: чи не є хаос (відсутність легітимних урядових і загальнонаціональних програм) в державному стратегічному плануванні насправді спланованим і зкоординованим конкретними особами для вузько корисних цілей, які не мають нічого спільного з інтересами країни?
Читайте: Здамо пляшки й вдосталь купимо хліба
Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин
