Україна – особлива правова держава, де законами користуються “під себе”.
Так сталось через нелегку історію розвитку країни та суспільства, де відіграють переважну роль родинні зв’язки, кумовство, сватівство, боргові зобов’язання, певні послуги та інше. Такі відносини мають ознаки корупції. Це заклалось на ментальному рівні, і часто українці відносяться до цього нормально, не помічаючи коли переходять допустимі межі, наприклад при зайнятті певної посади.
Було б логічно вважати, що людина має займати посаду, яка відповідає її фаховій освіті, кваліфікації, досвіду, навичкам, здоров’ю, родинній справі, але не в нашій країні. Перш за все, це стосується перших ешелонів керівних посад в державі.
Конституційний Суд України – правова серцевина, що контролює відповідність законів до Конституції. Із 20 суддів – повного складу діючих суддів, 12 починали фрезерувальниками, дезінфікаторами, помічниками комбайнерів, слюсарями, бетонщиками, електромонтерами, будівельниками, різноробочими, військовими – з біографій, що знаходяться у вільному доступі на сайті КСУ. Мабуть, це істотна особливість професійного становлення судді. Посаду генерального прокурора України займає – інженер електронної техніки. Ми ж чітко розуміємо якої кваліфікації та стану здоров’я має бути хірург чи пілот. В будь-якій іншій галузі має бути так само, не говорячи вже про осіб, яким доручається управління багатомільйонною країною.
Кодекс законів про працю України п.2 ст.40 визначає розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в наслідок виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я. У низці випадків працівник взагалі не може бути допущений до роботи в разі відсутності в нього при собі відповідного документа.
В статті згадується про важливість стану здоров’я людини при виконанні посадових обов’язків, але ця норма не виписана до зрозумілості. Норма не може розглядатись як право, якщо її не сформульовано достаньо чітко, що дає змогу громадянинові маневрувати. Закон має бути якісним та чітко сформульованим – для того, щоб виключити ризик свавілля. В Україні немає закону, який би зобов’язував надавати довідку від психіатра про проходження психологічної експертизи при працевлаштуванні та періодично її проходит працівнику в колективах. Крім того, є хвороби, які впливають на психічний стан людини – і вона вже має бути обмежена у дозволі на зайняття певних посад, особливо керівних. До того ж, має існувати відкрита база про психічний стан людини – до якої може мати доступ будь-хто, по аналогії з OpenData та іншими єдиними державними реєстрами.
Необхідно брати до уваги п. 3. Ст. 4 Закону України “Про державну службу” від 01.01.2017р., що визначає принцип державної служби – професіоналізм. Це компетентне, об’єктивне, і неупереджене виконання посадових обов’язків, постійне підвищення рівня своєї професійної компетентності. Прицип професіоналізму має застосовуватись кадровими службами до будь-якої посади. Обов‘язкова відсутня судимість.
Крім доопрацювання законодавства та фактичного його дотримання в трудовій сфері, покладається великий обов’язок на міністерство освіти і науки України. Він полягає в тому, щоб рівномірно забезпечувати кадрами всі галузі життедіяльності людини, враховуючи курс-стратегію розвитку держави на роки вперед. Тоді країна не буде мати професійних перевантажень чи недоборів.
Читайте: Конституційний суд дозволив не звітувати про свій перший мільйон
Ольга Терещенко, юрист–міжнародник, заступник директора коледжу ПНЗ “Університет сучасних знань”