Питанню спільного кордону між Києвом та Київщиною 30 років. Три десятиріччя змінюються концепції. Спочатку планове поглинання сіл та міст-супутників. Потім політична анексія (це я про часи війни між губернатором Засухою та мером Омельченком), коли голови міських рад біля Києва масово входили в тогочасну мерову партію “Єдність”. Потім концепція великого Києва, потім – Місто без околиць. Потім рішення 2013 року, в якому Київрада віддавала області 659 га, а забирала в регіону 2075 га. Потім революція. Потім спільні групи Рєзнікова-Старікової по узгодженню межі. І ось маємо на виході рішення грудня 2019 про 55 га області і аж 2770 га Києву.
Чи це вже остаточно? Гадаю, ні. Адже кордони мають ухвалити ще і населені пункти, які межують з містом. Ухвалять? Хто зна – це питання політичне. А поки у області і столиці нова концепція співжиття – Київська агломерація: об’єднання без поглинання, любов без зобов’язань, секс без пенітрації…
Читайте: Гасло: “Київ, сам жери своє сміття!” може пролунати з околиць
Частина сіл і містечок, до речі, на неї згодились, частина – виступає категорично проти! Скільки проживе ця концепція, прогнозувати не буду, бо сучасні концепції аж надто швидкоплинні. Колись мені здавалося, що “місто без околиць” – тема безальтернативна, а “Великий Київ” – тема вічна.
Що ж до аргументу, деяких мудраґелів, типу новий Генплан все внормовує – не згоден. За кілька днів добігає кінця термін дії Генерального плану розвитку Києва до 2020 року. Там також було гарненько все виписано і внормовано. На папері. Правда, історія про те, що цей документ 100500 разів порушували, топтали і запльовували – трохи не стосується теми спільної межі. Це взагалі чисто київська тема. Це так, до слова, щоби окремі регіональні лідери думок напередодні місцевих виборів не ляпали дурниць: “ех, зажівьом!”, “столиця відмовилася від поглинання територій і це наша спільна перемога”, “дайош стандарти життя”…
Читайте: Про “пiда..iв”, децентралізацію і з ким таки можна “рішать вопроси?”
Києву, і це природно, плювати на проблеми Київщини, її стандарти і правила. Область – це ресурс. В широкому сенсі. Ресурс земельний, людський, інфраструктурний. Це спальний район, промислова і харчова зона. Це рекреація, релакс і випас. Це смітник, і це цвинтар…
Проте, не існує відповіді на питання, що для області Київ! Її нема, її вважають дурною і апріорною. А даремно. Адже, від ролі обласного центру – напряму залежить розвиток області. Якщо область для Києва – це те, що вище, то Київ тоді що? Джерело казкових благ? Банк? Лікарня? Базар чи ТРЦ? Вокзал і аеропорт?…
Відповідь на це питання може поставити крапку в сентиментальних розмовах про партнерство і братерство. Область її мусить дати, обов’язково і в конкретних дефініціях. А потім десь записати і активно транслювати. Словом, зробити все те, що зробило місто зі своїм новим Генпланом.
Читайте: Губернатор Чернишов: перший місяць на хлібосольній Київщині
ПС.: На Миколая облрада має розглянути концепцію розвитку Київщини до 2027 року. Прикольний документ, але, принаймні я, відповіді на питання що є столиця для області там не побачив.
Ігор Дармостук, шеф-редактор КиевВласти
