Конопля – здавна відома на території України рослина, її використовували для виготовлення одягу ще кілька тисячоліть тому, її назва зустрічається у багатьох міфах та віршах. Навіть появу дітей інколи описують знаходженням їх у конопельному полі, а не в більш традиційній капусті. Проте, найбільше ця рослина, певно, відома як наркотик під назвою маріхуана чи каннабіс. Така властивість коноплі обумовлена наявністю у деяких її сортах певних канабіноїдів – психоактивних сполук, з яких найбільш відомою є тетрагідроканабінол (ТГК).
В останні роки ця рослина набуває популярності у третій іпостасі – як джерело лікарських засобів, що можуть допомогти навіть при таких серйозних захворюваннях як епілепсія чи рак. При цьому, найбільшу цікавість мають саме канабіноїди.
Ці сполуки не є унікально притаманними коноплі чи іншим рослинам, вони утворюються і в організмі людини. Такі речовини називаються ендоканабіноїдами, за допомогою них у нервовій системі відбувається передача сигналів між деякими нервовими клітинами. За сприйняття цих сполук відповідають спеціалізовані білки, що називаються канабіноїдними рецепторами.
Ендоканабіноїдна система мозку бере участь в забезпеченні таких важливих функцій як вагітність, ріст і розвиток, апетит, регуляцію больових відчуттів, емоцій та пам’яті. Рослинні канабіноїди мають подібну структуру, а тому здатні впливати на ті ж рецептори, що і обумовлює їхню потенційну лікарську дію. Багатьма дослідженнями було показано ефективність таких сполук при лікуванні раку, епілепсії, глаукоми, наркотичної залежності, хронічного болю, хвороби Паркінсона, хвороби Крона та багатьох інших.
У коноплі знайдено близько 100 різних канабіноїдів, більшість з яких зустрічається у дуже невеликих кількостях. За вмістом у суцвіттях та листі конопель переважають психоактивний ТГК та не психоактивний канабідіол (КБД).
ТГК активує в організмі канабіноїдні рецептори, які здебільш знаходяться у нервовій системі та на імунних клітинах, а отже здатен впливати як на нервові процеси, так і на імунітет. ТГК наразі є єдиним ефективним фармакологічним засобом при лікуванні деяких захворювань, наприклад анорексії (патологічної відсутності апетиту).
КБД також має багато фармакологічних мішеней, що знаходяться у різних системах організму. Показана його ефективність при лікуванні таких хвороб як епілепсія, інсомнія (розлади сну), гепатит В, діабет, тощо.
Рослинні канабіноїди та їхні синтетичні аналоги використовуються як лікарські засоби у багатьох країнах Європи та в деяких штатах США. За статистичною оцінкою кількість українців, які могли б покращити стан свого здоров’я за допомогою препаратів, у складі яких є канабіноїди, сягає 3 мільйонів. Але стійке асоціювання конопель із наркотиками створює непереборні перешкоди для вивчення їх цілющих властивостей та практичного застосування.
У відповідності до вітчизняного законодавства будь-яке використання конопель, за виключенням насіння та волокна заборонено. При цьому, якщо у вас є насіння чи рослина, що не містить психоактивних канабіноїдів (тобто, не є наркотиком), не убезпечує від переслідування правоохоронними органами.
Читайте: На Киевщине полицейские уничтожили 32 тысячи кустов конопли (фото)
Наприклад, фермер Юрій Колесник отримав на весілля у подарунок композицію з рослин, яка мала у складі декілька рослин технічної коноплі. В результаті проти нього було порушено кримінальну справу. Іронія ситуації у тому, що Юрій має ліцензію та сам вирощує технічні коноплі. Інший анекдотичний випадок відбувся у Мистецькому Арсеналі, коли архітектору Олексію Бикову заборонили використати для творчої інсталяції кущ технічних конопель. Під забороною є як сама рослина, так і притаманні їй сполуки (наприклад, ТКГ), а також їх хімічні аналоги.
Більшість цивілізованого світу визнала канабіноїди як легальну альтернативу зареєстрованим медичним препаратам та дозволила пацієнтам обирати вживання канабіноїдів під контролем лікаря. Натомість, ситуація в Україні є вкрай сумною, адже під забороною не тільки використання коноплі чи канабіноїдів в медичних цілях, а по факту навіть і наукове дослідження їхніх властивостей.
Обіг наркотичних речовин регулюється однойменним законом, у відповідності до якого використання таких сполук у наукових дослідженнях можливе, але для цього потрібен відповідний порядок, що повинен бути розробленим Кабінетом міністрів. Закон постулює, що його метою є “створення умов для проведення наукових досліджень, впровадження нових технологій у сфері розроблення, виробництва, виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”.
Проте його ст. 20 “Діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях посилається лише на постанову КМУ “Про затвердження Порядку використання наркотичних засобів і психотропних речовин під час дресирування службових собак для розшуку таких засобів і речовин”. Це важлива сфера діяльності, але вона не має жодного відношення до наукових досліджень.
Зауважимо, що закон прийнятий у 1995 році, цитована постанова – у 2009 (через 14 років), а порядку використання наркотичних речовин у наукових дослідженнях ми не маємо досі. Спроби науковців та юристів звернутись до Кабінету міністрів, комітету Верховної Ради з питань освіти та науки, МОЗ, МВС закінчилися цинічно-бюрократичним знущанням.
Наприклад, єдине засідання комісії при МОЗ щодо цього питання було скасовано, тому що у дівчини-секретаря в той час була сесія. Листи від науковців губились у нетрях Верховної Ради, і навіть ті, що потім знайшлись, завжди залишалися без відповіді по суті питання.
Більш того, кричущою є некомпетентність чиновників МВС, МОЗ та МОН, що висловлюються з даного питання. Наприклад, радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, коментуючи резонансну ДТП в Харкові, заявив, що у крові підозрюваної знайдені опіати, що може бути поясненим вживанням маріхуани. Як із канабіноідів в організмі утворюються опіати, знає, мабуть, тільки пан Геращенко. Висловлювання іншого одіозного чиновника на прізвище Ківа неможливо навіть серйозно аналізувати.
Читайте: В Киеве хотят провести “конопляный” марш свободы
Очевидно, що психоактивні речовини виступають лише в якості зрозумілої для пересічного громадянина “лякалки” на ймення НАРКОТИКИ. В той же час у влади відсутнє розуміння усієї повноти картини, що призводить до того, що із “водою” безперечної шкоди наркотиків ми виливаємо і “дитину” потенційної користі від них як від ліків. Питання, що є головним в такій стратегії – захист населення від наркотиків чи бажання тотально контролювати цей прибутковий бізнес, – лишається риторичним.
Як прояв цієї стратегії ми бачимо об’яви про продаж наркотиків прямо на стінах наших будинків. Більш того, користуючись скрутним становищем пацієнтів, що не мають можливості легально в Україні придбати медичні препарати на основі канабісу, пов’язані з силовими та несиловими відомствами люди продають “медичний” КБД усім охочим через інтернет, ще й черга стоїть.
Як і на будь-якому нелегальному ринку, ніякої гарантії якості такі препарати не мають та можуть взагалі не містити канабіноїдів, а в найгіршому випадку причинити шкоду пацієнтам. Контрольованих же легальних препаратів на основі коноплі в Україні немає, і не може бути, допоки не будуть внесені відповідні зміни в законодавство.
А поки наша країна втрачає багато шансів: покращити якість життя численних важко хворих пацієнтів; зробити наукові відкриття стосовно перспективних лікарських сполук які, можливо, призведуть до розробки вітчизняних препаратів; зайняти нішу на ростучому ринку вирощування та переробки медичної коноплі тощо.
Читайте: На “конопляный марш свободы” в столице собралось около 150 участников (фото)
Дмитро Ісаєв, кандидат біологічних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.Богомольця НАН України, експерт у нейрофізіології, дослідник епілепсії, автор більше 40 публікацій у провідних наукових журналах, член правління ГО “Ноосфера”
