Як сказав видатний адвокат Федір Плевако: “За прокурором стоїть закон, а за адвокатом – людина зі своєю долею, зі своїми сподіваннями, і ця людина піднімається на адвоката, шукає у нього захисту, і дуже страшно посковзнутися з такою ношею”. Фаховий адвокат – це друг і помічник, на допомогу якого можна з упевненістю розрахувати в критичній життєвій ситуації.
Постійно у своїй професійній діяльності керуюся нормами чинного законодавства, правилами адвокатської етики та солідарності в адвокатській діяльності, завжди пишаюсь досягненнями нашої команди та горджуся успіхами моїх колег. На жаль, недобросовісні фахівці є в будь-якій професії і адвокатура — не виняток. Аби упередити себе, варто знати свої права і завжди перевіряти інформацію. Адже існують чіткі юридичні засади захисту прав клієнта та регулювання правових відносин.
Найперше, варто знати, що адвокатська діяльність регулюється Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Цей спеціалізований документ регулює правові відносини адвоката з клієнтом, з іншими сторонами та третіми особами. Окремо існують Правила адвокатської етики, які врегульовують норми етичної поведінки адвоката.
Так, адвокат не виправдовує, адвокат захищає, тобто стежить за дотриманням прав і законодавчо закріплених гарантій прав і свобод людини. Совість у адвоката, як і у лікаря, – професійна, вона буде нечиста в тому випадку, коли адвокат не здійснював захист усіма законними способами, що закріплено у присязі адвоката. Разом з тим, наріжним каменем у роботі адвоката є правило “Не зашкодь!”. Захищаючи права своїх клієнтів та відстоюючи інтереси правосуддя, адвокати повинні сприяти захисту прав людини і основоположних свобод, визнаних правом, і в усіх випадках діяти незалежно та добросовісно, відповідно до Закону та визнаних норм і професійної етики.
Пункт 1 Статті 4 Закону каже, що “Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів”.
Якщо ж ви найняли адвоката, який грубо порушив Ваші права і не виконав умови підписаного договору, можна і потрібно ініціювати притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Дії конкретного адвоката, який вчинив неправомірні вчинки, зокрема, підписав договір і його не виконав, можна кваліфікувати у трьох напрямках:
1. Цивільно-правова відповідальність за невиконання умов договору. Відповідальність — це стягнення коштів згідно з невиконаним договором.
2. Кримінальна відповідальність за шахрайство передбачена статтею 190 Кримінального кодексу України, якщо “надавач послуги” свідомо ввів в оману свого клієнта і свідомо і завчасно не збирався послуги надавати, але лише хотів заволодіти коштами. Дана стаття говорить про те, що заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
3. Крім того, Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачає дисциплінарну відповідальність за порушення норм адвокатської етики. Дисциплінарні органи зазвичай не оцінюють якість наданих послуг, їх співмірність з гонораром, питання стоїть в тому, що адвокат не має право братись за справи в яких він не компетентний, а також братись за виконання обов’язків і їх не виконувати.
Варто знати, що за порушення адвокатської етики та норм чинного законодавства до адвоката можуть бути застосовані такі санкції, як попередження, зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на певний строк, або позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
До дисциплінарної відповідальності притягнути адвоката можна подавши скаргу на дії адвоката до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури по місцю реєстрації в Реєстрі адвокатів (контакти КДКА в регіонах можна знайти за посиланням: https://unba.org.ua/kdka). Також можна подати заяву про вчинення злочину до поліції по місцю вчинення злочину, якщо мова йде про кримінальний проступок передбачений статтею 190 ККУ. Окрім того, до цивільно-правової відповідальності можна притягнути шляхом подачі позову до суду про стягнення коштів згідно з договором — це якщо мова йде про цивільно-правову відповідальність.
Варто чітко усвідомлювати, що існує презумпція невинуватості – “особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.” (ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України).
Знайте свої права та не бійтесь їх відстоювати!
Роман Титикало, адвокат, Заслужений юрист України, голова постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій
