Головним ворогом селянина, власника землі, є його орендар.
Орендарю не хочеться ділитися прибутком із власником землі й платити в кілька разів більше, ніж та орендна плата, яка платиться сьогодні.
Орендар хоче, щоб селянин жив у злиднях і відчував залежність від орендаря, а подачки від нього були б як манна з небес.
Орендар хоче скупити землю селянина за “гроші на ліки”.
Орендар не має потреби створювати високооплачувані робочі місця на селі – у нього є все. І він – цар села, навіть не одного, і він може бути навіть діючим губернатором.
Орендарю не вигідно, щоб власник землі обробляв її самостійно, і тому він нікого не хоче пускати до обробітку вашої землі.
На орендареві, який скуповує голоси селян, тримаються цілі партії і окремі депутати. Орендар перед виборами кидає зголоднілому власнику землі 300-500 гривень і каже за кого голосувати. Це робить ще сильнішим зашморг, і вже депутати й президент вирішують за селянина, як йому жити-гнити.
У жодній цивілізованій країні немає таких “орендних” відносин.
На оренді країна втратила і втрачає. Немає ферм, які були в кожному селі, немає тваринництва в країні. А головне – країна втрачає людей: старіють села, закриваються школи, ФАПи, лікарні. Країна знелюдніється.
Читайте: Продажна Батьківщина
Уся історія розвитку людства невід’ємно пов’язана із земельними реформами. Усі визвольні війни й революції, повстання, бунти через землю.
Загибелі цивілізацій і намір підкорювати інші планети – усе через землю.
Держава – це не тільки територія. Держава – це земля, на якій зростає народ, нація. Без землі – немає нації.
Треба розривати це порочне коло. Треба зупиняти творення такої історії. Ії продовження ні до чого хорошого не призведе.
Потрібна земельна реформа. Але така, щоб до неї не було питання: “А де в ній люди?”.
Потрібна Народна Земельна Реформа.
Читайте: Народная земельная реформа: без новых законов и дополнительных денег
Роман Головин, кандидат наук по государственному управлению
