Зелені простори позитивно впливають як на людину, так і на місто, в якому вона живе, не лише з естетичної точки зору. Вони також зменшують ефект «острова тепла» (urban heat island), відбивають сонячне випромінювання і виділяють вологу в атмосферу, що значно полегшує життя містян у спекотні місяці. Більше того, ці зони виступають як вуглецеві резервуари (carbon pool), покращуючи стан повітря, що робить прогулянки по місту значно приємнішими.
Однак, зі зростанням міст виникають серйозні виклики для зелених та водних об’єктів. Природоохоронні території по всьому світу піддаються значному антропогенному тиску, і урбанізація, що включає будівництво на цих територіях або в їх безпосередній близькості, суттєво впливає на біорізноманіття та екосистеми.
Профіль міського теплового острова
Якщо поглянути на перспективу, то і міська екосистема, і її мешканці будуть однаково страждати від зменшення природних ресурсів. Забудова природних територій призводить до втрати середовищ існування для багатьох тварин і рослин. Під час будівельних робіт рівень шумового забруднення зростає, що відлякує птахів і диких тварин, порушуючи їхні місця гніздування. Після завершення будівництва часто залишається значна кількість будівельних відходів, які забруднюють ґрунти та водні ресурси.
Зміна клімату призводить до екстремальних опадів, і на жаль, застарілі дренажні системи Києва не розраховані на таку кількість води. Втрата водно-болотних угідь і використання непроникних поверхонь, таких як асфальт і бетон, поряд з будівлями збільшують поверхневий стік і підвищують ризик повеней.
Крім того, позбавляючи місто зелених насаджень, ми одночасно втрачаємо природну прохолоду в спекотну пору року. Дослідження показують, що температура дерев і газонів на 15–20°C нижча, ніж асфальту чи дахів, завдяки випаровуванню вологи та відбиванню світла. Дерева ще ефективніші, оскільки їхня крона дає затінення й додатково охолоджує поверхню. А маленькі парки можуть знижувати температуру на 3 градуси нижче, ніж навколишнє середовище, а глибока коренева система рослин утримує вологу, що запобігає посухам і стабілізує ґрунт, особливо в прибережних зонах і на крутих схилах.
Візуальна та теплова карта кварталу північної сторони вул. Жилянської між вул. Симона Петлюри та вул. Льва Толстого
Що стосується мешканців, то міські каньйони і бідний ландшафт обмежують можливості для відпочинку, спорту та соціальної взаємодії. Відсутність зелених зон підвищує рівень шуму, що негативно впливає на психічне здоров’я людей.
Поліна Голуб, фахівчиня відділу клімату ГО “Екодія”
КиївВлада
