Світ – це не навколишнє середовище, а наш єдиний будинок, в якому ми тільки і можемо жити. Людство повинно навчитися жити в злагоді з природою, з її законами, повинні сприймати себе не панами, а частиною природи.
Геракліт стверджував, що в одну річку не можна вступити двічі. Сучасні екологи стверджують, що є річки, в які не можна вступити і разу! Швидкість, з якою розвивається цивілізація, і, отже, швидкість, з якою люди спустошують нашу прекрасну планету – росте з місяця в місяць.
Однією з болісних проблем є сміття, яке залишають після себе відпочиваючі та рибалки. Повсюди на берегах водойм та у воді пластмасові та скляні пляшки, поліетиленові пакети, залізні бляшанки, упаковки від риболовних товарів, прикормів та інше. Та невже приходячи до знайомих ви дозволяєте робити те, що вважали би непристойним робити в гостях? То ж чому деякі з нас дозволяють смітити, прийшовши в гості до матінки-природи?!
Ні для кого не секрет, скільки часу потрібно природі для того, щоб утилізувати сміття, залишене людиною. Алюмінієва тара – до 500 років, пластик – від 300 до 1 000 років, пакети – до 200 років, недопалок від сигарети – 3 роки… На жодній упаковці виробників риболовних товарів я не помітив інформації, стосовно рекомендацій як утилізувати упаковку. Виробниками не здійснюються жодні профілактичні роботи з метою пропагування збереження довкілля після використання вмісту упаковки, не виділяються кошти на зариблення, на прибирання берегів.
Сміття, яке потрапляє у водойму забруднює не лише локально, а й екосистему в цілому. Пакети та інші відходи потрапляють до риби та інших мешканців водойм в жабра, в шлунково-кишковий тракт, тим самим спричиняють загибель живих організмів.
В Угорщині рибалка не може ловити рибу в місці, де є сміття – інакше їх за це сміття оштрафують. Рибоохорона не повинна розбиратися хто насмітив, а якщо рибалці принципово ловити саме тут – то він прибере, нікуди не дінеться. Дуже цікаве і корисне правило.
Щодо українського законодавства, згідно п. 3.13 Правил любительського і спортивного рибальства, громадяни, які займаються рибальством, зобов’язані підтримувати належний санітарний стан водойм, не залишати на берегах водойм і на кризі сміття та інші відходи, не допускати засмічення та забруднення водойм іншим чином. На порушення цієї вимоги на громадян складається протокол за ч. 3 ст. 85 КУпАП. Лише з початку листопада 2018 року Київський рибоохоронний патруль склав близько п’яти таких протоколів.
Штрафи мізерні (170 грн), але справа не у сумі, а у свідомості кожного! Кожний несе моральну відповідальність за збереження і вдосконалення в ній (а, отже, і в собі) всього живого і прекрасного. Обов’язок кожного – спробувати запобігти жахливе осквернення нашого світу, і в цю боротьбу кожен може внести свій, нехай маленький, нехай скромний внесок.
Для того, щоб не стати порушником – велике прохання до рибалок: перш, ніж почати риболовлю – приберіть сміття біля свого місця вилову та не залишайте сміття після себе!
Пам’ятайте! Ставлення людини до навколишнього середовища – це вже і сама людина, її характер, її філософія, її душа, її ставлення до інших людей. Це – дзеркало її душі! У природі немає ні відплати, ні покарань, а є лише наслідки. Замислюючись про екологічні проблеми, слід розуміти, що ми, в першу чергу, рятуємо себе і наших нащадків!
Фотографії зроблені особисто під час рибоохоронних рейдів та прогулянок біля наших водойм.
Читайте: Володимир Мухін: “Забруднення водойм пестицидами, гербіцидами і нітратами дуже велике”
Володимир Мухін, начальник Київського рибоохоронного патруля