Ринок мобільних ігор сьогодні стрімко зростає. У попередньому матеріалі циклу ми розповіли про причини цього, а також про те, яку небезпеку це може становити для звичайних користувачів смартфонів. Втім, головним об’єктом нашої зацікавленості, як тоді, так і зараз, є компанія, що безпосередньо займається розробкою мобільних ігор і робить це в Україні.
У 2009 році в Ізраїлі, Герцлія, на кошти приватних інвесторів засновується Plarium. Компанія спеціалізується на розробці відеоігор. У її витоків, поміж менш значущих персоналій, стоять репатріанти із Росії грузинського походження – сім’я Мірілашвілі. Михайло Мірілашвілі – бізнесмен, відомий як президент корпорації “Конті”, що до законодавчої заборони азартних ігор у 2009 році була лідером російського ринку ігорного бізнесу. Генеральним директором Plarium стає Аві Шалель, а його брат Габі отримує посаду віцепрезидента з маркетингу. Обидва вони – кузени Тамари Мірілашвілі, доньки Михайла. Остання одружена з Іллею Турпіашвілі, який разом зі своїм братом Хаїмом входять до списку топ-менеджменту компанії. Одним із головних інвесторів виступає син Михайла, В’ячеслав Мірілашвілі. До цього він вже встиг взяти участь у створенні іншого дотичного проєкту. У 2006 році Мірілашвілі молодший позичає у батька 30 000 доларів, які вкладає в проєкт свого шкільного друга Павла Дурова, таким чином отримуючи частку (40%) в акціях майбутнього “ВКонтакте”. Вірогідно, певною мірою, на гроші, зароблені завдяки стрімкому зростанню соціальної мережі, Plarium отримує можливість розширитися.
За словами Максима Єрьоменка, колишнього креативного директора компанії, першою вагомою дією ізраїльської штаб-квартири Plarium стає об’єднання незалежних студій із Ізраїлю, Харкова та Сімферополя, які вже до цього мали власний досвід в індустрії цифрових технологій. Його колега на ідентичній посаді, Ніколас Дей, вказує на те, що, окрім вищезгаданих одиниць, в об’єднанні брала участь неназвана студія із Луганська. Також Дей згадував, що тоді компанія «взяла під крило декілька стартапів в Україні та Ізраїлі». Тоді ж, у 2009 році, було засновано Plarium Kharkiv, яка на сьогодні є номінально найбільшою за кількістю співробітників студією компанії як в Україні, так і у світі. Згодом нові студії Plarium відчинилися в Миколаєві (потім філія переїхала до Одеси), Києві, Львові, а також за кордоном.
Дебютний проєкт Plarium досить красномовно відображав попередню сферу діяльності її інвесторів. Ним був Poker Shark – віртуальна варіація покеру для соціальних мереж, розроблена за три з половиною тижні. Гра розповсюджувалася в соціальних мережах, орієнтованих на пострадянський простір: «ВКонтакте», «Одноклассники», «Мой Мир», а також у більш глобальному Facebook. Гру від класичного інтернет-покеру відрізняла неможливість грати на гроші. Poker Shark, до свого повного зникнення з усіх майданчиків у 2018 році, використовувала так звану free-to-play модель монетизації. Тобто, теоретично, можливість грати повністю безкоштовно існувала, але за реальні кошти цей процес можна було істотно покращити. Так, Poker Shark пропонувала за гроші купувати фішки для продовження гри. За цією ж схемою, нехай і у дещо відмінних формах, існувала кожна наступна гра Plarium, включаючи і ті проєкти, що функціонують прямо зараз.
Враховуючи персоналії інвесторів, а також фізичне розташування студій розробки, не дивно, що на перших парах Plarium робила основну ставку на ринок держав колишнього Союзу, а саме – в ніші інтерактивних розваг для соціальних мереж. Проте поступово фокус зміщувався в бік розширення на світову аудиторію. Згодом адаптація до реалій індустрії змусила змінити модель розповсюдження нових ігор на повністю відокремлені від соціальних мереж версії для браузерів, але і цей етап не був останнім. Вже з середини 2010-х років майже всі проєкти компанії починають виходити спочатку на мобільні платформи: IOS та Android. На персональних комп’ютерах нові ігри Plarium з’являються лише за умови виняткової їх успішності серед користувачів смартфонів.
В наступному матеріалі циклу ми в подробицях розповімо про рецепт успіху Plarium, а також про проєкт, що приніс компанії більшість її статків. Окрім цього, спробуємо розібратися з тим, як саме працюють певні неетичні механіки монетизації, що експлуатуються в іграх цього розробника.
Читайте: Plarium та відеоігри: українські, мобільні, маніпулятивні
Ярослав Кисунько, журналіст
КиївВлада
