Населення міста Києва складає близько 10 % населення України. В столиці завжди відбувалася концентрація наукової, ділової, політичної еліт. Логічно, що й концентрація інфраструктурних закладів тут найбільша, зокрема, медичних. Заклади охорони здоров’я міста Києва мають різне підпорядкування й відповідно формування бюджету окремої медичної установи відбувається з різних джерел: міського, відомчих міністерств, Державного управління справами, Кабінету Міністрів України.
Декламований “єдиний медичний простір”, який передбачає можливість проходження лікування в усіх медичних закладах міста Києва, досить обмежений для киян. Задекларовані Національною службою здоров’я України (НСЗУ) можливості лікування без обмежень відразу зупиняються на порозі установ, які утримались від переходу до комунальної форми власності, зокрема, в усіх відомчих лікарнях. Чому тільки медичні заклади комунальної форми власності можуть працювати в системі НСЗУ?! – велика правова колізія. І такий стан справ проіснував би ще довго, але епідемія, спричинена розповсюдженням COVID-19, загострила необхідність мобілізації всіх медичних сил та засобів в місті Києві. Коли адміністрація міста звернулась до клінічних баз різного підпорядкування, то розгортання ліжок з кисневою підтримкою (інфекційних ковідних відділень) унеможливилось саме із-за “відсутності фінансування установ за “ковідним пакетом” від НСЗУ.
Зрозуміла й насторога керівників таких медичних установ щодо масового прийому важких хворих на COVID-19 з міста. Госпіталізація хворих потребує на госпітальному етапі: лікувальних засобів, засобів індивідуального захисту медичного персоналу, переоснащення фонду апаратури респіраторної підтримки, збільшення споживання кисню на лікарняне ліжко (часто місячна потреба кисню витрачалась за один день в ковідних стаціонарах) та інші логістично-технічні рішення. Але існує ще один суттєвий фактор – заробітна плата медичного персоналу, який працює з інфекційними хворими за тарифними пакетами НСЗУ, забезпечується надбавкою до зарплати в розмірі 300%, а в лікарнях, які не є в співпраці з НЗСУ, така можливість відсутня. Тому для вирішення такої фінансової несправедливості потрібен відповідний регулюючий акт, що забезпечить медичні заклади міста Києва, без урахування відомчої приналежності, необхідними матеріально-технічними засобами для розгортання ліжкових фондів для ускладнених випадків перебігу COVID-19.
Перший досвід такої співпраці почали реалізовувати з клініками, що підпорядковані Національній академії медичних наук України (НАМН України). Вже проведені дві зустрічі Президента НАМН України, директорів 16 клінік Інститутів (які є донаторами найбільшої кількості ліжок в місті – 4658) і керівництвом Київської міської державної адміністрації. Попередньо досягнута домовленість про виділення фонду в кількості 500 ліжок з кисневим забезпеченням для прийому киян з ускладненими вірусними запаленнями легень при COVID-19 та ускладненою супутньою патологією.
Для реалізації таких намірів необхідно:
1. Перевести заклади НАМН України до складу госпітальних баз, які надають допомогу хворим з COVID-19.
2. НСЗУ заключити договори з клініками НАМН України на пакети надання допомоги хворим з COVID-19.
3. Звернутись за підтримкою на здійснення фінансування медичних закладів міста Києва різного підпорядкування, які проводитимуть госпіталізацію хворих з COVID-19, з резервного фонду держави, як екстрена міра для швидкого розгортання ліжкових фондів з кисневим забезпеченням для прийому киян в усіх лікарнях міста.
Віктор Яцик, нейрохірург, фахівець з управління охороною здоров’я, радник Київського міського голови
