Декілька днів переварював інформацію про відмову України від участі в дитячому Євробаченні. Вперше з 2006 року. Шок. Розпач. Злість. А тепер – презирство. До такої політики нашої держави.
Колеги-народні депутати, це ми що проковтнули? Тихо, без зайвого шуму.
Ми не відмову від Євробачення проковтнули, ми не пережовуючи відмовились від інвестицій в українське майбутнє.
Це тисячі дітей, у яких був стимул займатися творчістю і тягнутись до світла, а не бездумно бродити вулицями.
Ми за що кричимо другий тиждень? За ЦВК? За депутатську недоторканність? За вибори?
Тільки для чого все це? Для кого?
Грошей нема на дітей? 19 мільйонів гривень забракло? А на премії Нафтогазу мільярд знаходиться. На зарплати топ-менеджерам сотні тисяч – мільйони знаходяться.
Фінансові проблеми у національного мовника були завжди. Менеджмент знаходив шляхи виходу із ситуації, залучалися партнери, інші механізми. Але такої ганьби, як зараз – ще ніколи.
Андрій Парубій, Володимир Гройсман, просто наполягаю, щоб у п‘ятницю на годині уряду ми заслухали Міністра культури Євгена Нищука, як він собі бачить, куди ми рухаємось. Тому що у мене розуміння таких дій влади немає.
Я минулого року започаткував національний проект “Яскраві діти України”, то ви собі не уявляєте, наскільки він став важливим нашим дітям (15 000 тисяч учасників!) і наскільки виявився неважливим Мінкульту. Так само цього року відродилась легендарна премія “Золота Жар-птиця”. І теж без підтримки Мінкультури.
Закликаю Марину Порошенко як Голову Українського культурного фонду теж втрутитися в ситуацію.
Українським дітям потрібно повернути можливість взяти участь у дитячому Євробаченні.
Для нашої держави, для влади це справа честі! Ми не маємо права забирати у дітей майбутнє.
На фото: Настя Петрик, яка в 2012 році принесла перемогу Україні на дитячому Євробаченні
Ярослав Москаленко, парламентар, голова МДО “Київщина”
