Ірпінь сьогодні переживає період латентної стагнації через страх здорової конкуренції зі столичним регіоном та сусідніми громадами. Наведу конкретні приклади неефективного економічного менеджменту останніх двох років, порівнюючи після деокупаційний розвиток Ірпеня та Бучі. Спробую максимально об’єктивно, адже, щоб розв’язати проблему – потрібно чесно її визнати.
За короткий період, через бездіяльність і неспроможність до захисту інтересів громади на обласному та загальнонаціональному рівнях, КП “Ірпіньводоканал” втратило свої об’єкти у Бучі та Ворзелі. Тут варто визнати: мер Бучі Анатолій Федорук відкомунікував з “верхівкою” краще ніж мер Ірпеня, який має багаторічний досвід роботи на водоканалі. І це один із прикладів того, що захист економічного інтересу громади через вертикальні комунікації – особливе управлінське вміння лідера міста.
Ще 2021 року Інвестиційна рада Ірпеня підготувала проєкт створення індустріального парку “ІрпіньТехноПарк”. Ми створили презентацію, відеопрезентацію, аналітичну записку щодо покрокових дій і передали все меру. Однак і досі він не розв’язав питання із землею під цей дуже важливий для громади проєкт. Тим часом у сусідній Бучі вже спроєктували індустріальний парк Bucha Techno Garden: виділили під нього землю, залучили перших інвесторів і вже споруджують перші об’єкти. Врахуйте й те, що Кабмін затвердив механізм, згідно з яким засновники індустріальних парків можуть безповоротно одержати 150 млн гривень на будівництво інженерно-транспортної інфраструктури або компенсацію витрат на підключення до електромереж. Наразі в Україні вже зареєстровано 81 індустріальний парк. Ірпеня серед них немає.
Ще один приклад не на користь нашого міста. Одразу після деокупації міжнародні організації та донори передали Ірпінській громаді декілька автобусів. До кінця 2023 року міський голова обіцяв представити громаді “Концепцію міського громадського транспорту”, але її досі немає. Тим часом Буча запустила власний комунальний транспорт, який успішно з’єднує населені пункти громади. Потреба фінансування витрат на утримання комунального транспорту не є перешкодою чи проблемою. Щоб знайти кошти на пальне автобусів, оплату праці водіїв та амортизацію, необхідно просто скоротити роздуті штати виконкому та припинити розкрадати кошти через комунальні підприємства. Здається, у цьому управлінському рецепті нічого нового. Крім цього, сьогодні досі відсутня Схема організації дорожнього руху Ірпінської громади. Це не дозволяє громаді мати комплексне бачення паркування та роботи паркувальної служби.
Ще однією проблемою є непрозорість роботи комунальних підприємств міста, що підриває довіру як споживачів послуг, так і економічних партнерів підприємства. Наведу приклад: на сайті згаданого раніше КП “Ірпіньводоканал” останній Звіт незалежного аудитора щодо аудиту фінансової звітності було опубліковано 31 грудня 2022 року, звіт про управління – за 2021 рік, а баланс (звіт про фінансовий стан) – за 2022 рік.
Оцінку моїм аргументам давати ірпінцям. Але якщо ми замовчуватимемо проблему і не матимемо громадянської позиції, то наша громада стане всеукраїнським прикладом заміни динамічного розвитку безгосподарністю.
КиївВлада
