Ракетами цієї атаки є віцепрем’єр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков, його заступник Мустафа Найєм і віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Ці троє активно псують власні репутації, просуваючи великий схематоз законопроєкту №5655 разом з головою партії “Слуга народу” та керівником профільного парламентського комітету Оленою Шуляк, секретарем цього комітету та віцепрезидентом Конфедерації будівельників України Дмитром Ісаєнком і ексзаступницею міністра розвитку громад та територій Наталією Козловською.
В якості “шахедів” в цій атаці виступають нардепи від “ОПЗЖ” (яких керівництво “Слуги народу” та Верховної Ради вперто не хоче позбавляти мандатів, – KВ). А громадянське суспільство працює як ППО, з усіх можливих сил захищаючи наші міста.
Давайте подивимося на законопроєкт №5655, як на проект. Всі архітектори та менеджери знають, що для успішного проєкту важливі правильно поставлені задачі і усвідомлення проблем, які він розв’язує. Я впевнена, що це розуміють навіть автори містовбивчої реформи. Бо це проста логіка.
Логіку просуванців містогвалтівного законопроєкту можна зрозуміти. Законопроєкт №5655 надає Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури на чолі з Олександром Кубраковим шалені та невластиві повноваження. Міністерство Фактично воно буде контролювати весь ринок будівництва, розподіляти кошти, накладати штрафи. Крім того, це Міністерство володіє електронною системою в сфері будівництва, отже зможе “розрулити” всі питання, як заманеться.
Але аргументи віцепрем’єрів, голови правлячої партії та їхніх прибічників із “ОПЗЖ” на користь т. зв. “містобудівної реформи” ніякою логікою пояснити не можна. Бо в красивому лендінгу віцепремєрів та їхніх заступників визначені наступні проблеми будівельної галузі:
1. Зловживання владою.
2. Загальна корупція.
3. Уникнення покарання.
Ці об’єктивні проблеми політики та чиновники хочуть владнати не судовою, не правоохоронною реформою, а саме містобудівною! Це ілюструє кричущу некомпетентність людей, які взялися реформувати галузь містобудування, іх абсолютну відірваність від реальності, нерозуміння контексту війни та запиту суспільства.
Бо кожен фахівець знає: якщо задача поставлена неправильно, то й рішення будуть хибними.
Якби реальні проблеми галузі мали обговорення на етапі проектування реформи, якби принаймні запитали фахівців, ми би пояснили, що в сфері містобудування головні проблеми такі:
-
перекіс існуючого законодавства з 2011 року в бік інтересів забудовника;
-
розбалансування системи через відсутність запобіжників від неякісної забудови;
-
незалученість громад до прийняття рішень про те, як виглядатимуть їхні міста.
Ось які проблеми повинна розв’язати містобудівна реформа. Ось де запит суспільства.
Але “реформатори” не розв’язують ці проблеми. Вони їх лише поглиблюють через законопроєкт №5655.
І це призведе до великої біди:
-
до збройних конфліктів на будівельних майданчиках;
-
до розколу державної і місцевої влади під час війни;
-
до налаштування проти забудовників та їхніх лобістів активної частини громадянського суспільства;
-
до того, що фахівці просто підуть з професії;
-
до несправедливого збагачення великих забудовних компаній;
-
до монополізації ринку;
-
до ще більш хаотичної забудови;
-
до еміграції не через війну, а розчарування;
-
до тотальної зневіри в державі кращих з-поміж нас.
Це зовсім не та реформа, на яку очікувало українське суспільство. Ця реформа робиться не в той спосіб і не в той час.
І замість того, щоб зрозуміти, що рухаються не туди і виправити помилку поки не пізно, лобісти містогвалтівного законопроєкту №5655 обрали тактику називати корупціонерами та проплаченими всіх, хто виступає проти. Писати статті, ходити на ефіри і створювати картинку для Президента – типу все Ок.
Але все дуже не Ок.
Така брехня і наклепи ще більше підігрівають суспільний вибух. Бо автори “реформи” не розуміють не тільки реальних проблем галузі, а й наслідків своїх слів, які спрямовані на знецінення порядних людей.
Під час війни, коли суспільство конче потребує консолідації і довіри, вони розбивають ці поняття вщент.
Єдине, що може запобігти біді – вето Президента і перезапуск процесу для справжньої, а не фейковоі містобудівної реформи.
Примітка KВ. Крім цього, західні партнери не дадуть жодного центра на відновлення України, бо чудово розуміють, що давати гроші на схематоз та корупцію – це шлях в нікуди. Щоб там не брехала Олена Шуляк про “підтримку 5655 партнерами України”.
Читайте:
Петиція про вето на містогвалтівний законопроект №5655 набрала 25 тисяч підписів
Джерело публікації (публікується з редакторськими правками)
