Славутицька громада планує реалізувати сучасний безбар’єрний простір у місті і для цього шукає ресурси. Центральним проєктом може стати реконструкція кіноконцертного комплексу, який матиме глядацьку залу на 480 осіб, укриття, волонтерський хаб, дитячу кімнату, кав’ярню та інше. Особливу увагу хочуть приділити доступності: передбачити пандуси, тактильну навігацію, ліфт до укриття та мультимедійні інклюзивні рішення. У громаді сподіваються, що активна популяризація проєкту має залучити донорів та інвесторів для його реалізації.
Як дізналася КВ, 10 грудня відбувся захід «Громади та міста дружні для людей», організованого Програмою розвитку ООН за підтримки Програми USAID DOBRE. У його рамках випускники Школи універсального дизайну представили 13 проєктів, що демонструють, як громадські заклади можуть бути пристосовані для зручності та доступності всіх категорій населення.
Проєкти охоплюють освітні, культурні, соціальні, медичні, банківські установи та ветеранські центри з Києва, Рівного, Львова, Полтави Охтирки на теми універсального дизайну та безбар’єрності. До числа випускників потрапила й одна з громад Київщини – Славутич.
Як розповів мер Славутича Юрій Фомічев, місто Славутич приєдналося до ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів», ставши першою лабораторією безбар’єрних рішень.
“Восени розпочали участь в проєкті Універсальний дизайн разом з ПРООН в Україні, Посольством Швеції в Україні. Пройшли відбір. Ідея наступна – міста роблять проєкти щодо покращення безбар’єрності отримують навчання, фаховий менторський супровід, допомогу в створенні документації. А переможці проєкту матимуть допомогу в розбудові. Для втілення обрали наш Кіноконцертний комплекс. Центр міста, пункт Незламності, культурне життя, потреба в безперешкодних зборах громади… Для архітекторів – це класний виклик поєднання сучасних вимог і монументальної архітектури”, – розповів Фомічев.
Славутич – перша лабораторія безбар’єрних рішень
«Спочатку безбар’єрність сприймалася як проєкт про комфорт. Згодом люди усвідомили, що це стосується кожного з нас. Ми шукали рішення, робили помилки, але мешканці міста сприймали все позитивно», – розповів мер Славутича Фомічев під час презентації проєкту
За його словами, з часом у Славутичі почав формуватися запит на безбар’єрність. Жителі активно долучалися до ініціативи, пропонуючи зробити міські об’єкти більш доступними.
«Сьогодні безбар’єрність і інклюзія, на мою думку, це про повагу і вдячність до тих, хто боронить нашу країну. Одним з важливих проєктів, які ми для себе бачили, було створення певного простору для проведення різних заходів з повністю універсальним дизайном. Ми розуміли, що не зможемо побудувати великий Event Hall з нуля, але модернізувати існуючий комплекс – цілком реально», — додав Фомічев.
Кіноконцертний комплекс – відновлення безбар’єрності
Місто Славутич, яке нещодавно увійшло до п’ятірки українських громад, чиї проєкти трансформації увійшли у збірнику добрих практик Європейського зеленого курсу, презентувало проєкт реконструкції місцевого кіноконцертного комплексу.
Ключовими учасниками команди, які працюють над реалізацією проєкту є директорка кіноконцертного комплексу Лариса Маслій, омбудсменка з безбар’єрності Тетяна Мельник, заступниця головного архітектора міста Галина Мирзоян, архітектор Артем Мойсеєнко з Києва, директорка Агенції регіонального розвитку Арина Старовойтова та керівник управління капітального будівництва Сергій Ворона.
Центральним об’єктом для створення такого сучасного проєкту обрали кіноконцертний комплекс, який розташований на центральній площі міста.
Планується. що об’єкт включатиме глядацьку залу на 480 осіб та комплекс допоміжних приміщень. Глядацьку залу розраховують оснастити мультимедійним обладнанням, багаторівневим освітленням. Передбачаються укриття, Пункт Незламності, волонтерський Хаб, кав’ярня IBAR, розважальний заклад, дитяча ігрова зала та туристично-інформаційний центр.
Загалом проєктом передбачено усунення шести основних бар’єрів, як оновлення центральної вхідної групи, вбиральні, холу з гардеробною, глядацької зали, і звичайно, безбар’єрні шляхи евакуації.
Також реконструкція може включати облаштування пандусів із прихованими поручнями, маркування сходів з антиковзким покриттям і підсвіткою, нормативні пішохідні шляхи, місця для паркування транспортних засобів, якими керують люди з інвалідністю або які перевозять людей з інвалідністю та зовнішню тактильну навігацію та тактильні смуги на перехрестях.
«Глядацька зала була найбільшим викликом, оскільки потрапити до неї людям на візках було неможливо. Ми знайшли рішення — облаштували пандус у технічному коридорі, урізали об’єм сидячих місць та додали ліфт до укриття», — пояснив архітектор.
Укриття – більше ніж безпека
Щодо укриття, то в комплексі передбачається, що воно має стати символом захищеності й активного життя, оскільки в Славутичі діють шість гуртків з танців, вокалу, інструментальної музики та інших творчих занять. Тож в укритті планують впровадити низку інноваційних і зручних рішень, щоб зробити простір максимально доступним і комфортним для всіх категорій населення.
Зокрема, проєктом передбачається переклад жестовою мовою, додавання субтитрів та транскрипції у реальному часі. Також встановлення QR-кодів, що дозволять отримати текстовий опис важливої інформації. Планується створення аудіогіда, аудіодескрипції для людей із вадами зору та розробка мнемосхем, які допоможуть орієнтуватися в укритті.
Також укриття мають намір оснастити дитячою ігровою кімнатою, ветеранським бізнес-хабом із лаунж-зоною, створити інформаційну точку та адаптований вебпортал з доступу до всіх ресурсів. Загалом планується маркетинг укриття як будівлі, яка на 98% відповідає стандартам доступності в Україні. Для реалізації проєкту також залучать краудфандинг.
На перспективу
Як розповів КВ у коментарі голова Славутицької міської ради Юрій Фомічев, наразі це виключно проєктна ідея створення безбар’єрного простору на майбутню перспективу, яка виникла в межах Школи універсального дизайну, організованої ООН. Міська рада запропонувала концепцію як реальну ініціативу, спрямовану на покращення доступності для людей з обмеженими можливостями, зокрема для захисників і захисниць, які можуть повернутися з війни з травмами.
“Ми давно маємо мрію про створення безбар’єрного івент-холу. І от Кіноконцертний комплекс ми хочемо зробити максимально безбар’єрним, наскільки це можливо. Це локація дуже жадана людьми, а ми розуміємо, що, на жаль, наші захисники і захисниці, не всі здоровими повернуться, і тому хочемо, щоб він був доступний і для них у майбутньому також”, — зазначив Фомічев.
Проте, зауважує він, проєкт ще на початковому етапі: немає ані проєктно-кошторисної документації, ані фінансування.
“Сьогодні про його реалізацію мова не йде. Мова йде тільки про те, що ми шукаємо можливі ресурси, за які спочатку розробимо якісний проєкт, а потім будемо шукати кошти на його реалізацію, тому що розуміємо, що виходячи з технічних вимог – це чималі кошти. Все-таки безбар’єрність не дешева. Таких коштів у міста сьогодні немає і ми не знаємо, де б ми їх могли з найближчим часом взяти, але як проєкт, він для нас є важливим. Ми хочемо його в майбутньому реалізувати. Є досвід роботи з партнерами. Сподіваюсь, що знайдемо і для цього проєкт зовнішні ресурси. Сьогодні ми не готові вкладати кошти наших платників податків в розробку проєкту, ресурс вкрай обмежений і пріоритети наразі інші. Розробити кошторисну документацію, яка буде просто лежати на поличці – не наша стратегія”, — пояснив голова міста.
А на думку мера міста, сьогодні такий проєкт може сягати декількох десятків мільйонів гривень. Тож, певним чином, розраховують на популяризацію проєкту, що є важливим кроком для залучення потенційних інвесторів.
Популяризація ж проєкту відбувається завдяки підтримці ООН, Школи універсального дизайну та випускників цієї програми зі Славутича, а також за участі перших осіб держави та міжнародних донорів.
“Нещодавно на Раді безбар’єрності в присутності перших осіб держави, першої леді, міністрів, було багато також донорських організацій. Цей проєкт звучав від ООН, як один з цікавих, закликаючи знайти ресурс і допомогти. Це вже велика підтримка. Сьогодні від багатьох донорів, партнерів ми чуємо питання: “Де ваші проєкти, де якісні українські проєктні заявки? Ми готові їх фінансувати”. І це той випадок. коли ми можемо сказати, що маємо заявку, розроблену в відповідності до всіх вимог універсального дизайну. Ми готові працювати далі з проєктуванням, якщо зрозуміємо, що в нас з’явився партнер. Тому від ООН багато що залежить, в першу чергу, це тримання в фокусі інформаційного поля. Вони не дають грошей на його реалізацію, в них немає таких ресурсів. І Школа універсального дизайну не має на увазі, що вона фінансує розроблені проєкти. Але підтримку медійну, технічну, експертну вони нам надають. Найголовніше, що це розробка славутичан, які пройшли відповідне навчання. І, як мінімум, сьогодні ми маємо фахових експертів у питаннях інклюзії та безбар’єрності”, — резюмував Фомічев.
Нагадаємо, як раніше повідомляла КВ, 25 серпня 2024 року на Васильківщині відкрили перше в Україні інклюзивне містечко для ветеранів, що отримали суттєві поранення “Квіт калини”. 45 сімей отримали документи та ключі від власних будинків. Проєкт створений за підтримки Київської обласної військової адміністрації за участі благодійного фонду Андрія Засухи та ФК “Колос Ковалівка”.
Читайте: У Броварах та Борисполі на Київщині відкрили два ветеранські хаби
Фото: колаж КВ
КиївВладаІнна Міхно
