Столична прокуратура спільно з активістами добилися повернення до комунальної власності ділянки площею 19,72 га в Дарницькому районі біля озера Вирлиця (фактично, водно-болотні угіддя). Остаточну крапку у відповідній судовій справі поставив Касаційний господарський суд. Таким чином, тепер ТОВ “Мрія-Інвест”, що входить до орбіти екснардепа Віталія Хомутинніка (на колажі праворуч), не зможе реалізувати скандальний план щодо будівництва на цій території ТРЦ або ж багатофункціонального комплексу (БФК), проти чого виступала місцева громада. За словами фахівців, наразі вже триває робота стосовно того, щоб оголосити цю територію ландшафтним заказником, аби унеможливити забудову цієї землі в майбутньому. Існує думка, що міська влада через деякий час може здійснити чергову спробу “подарувати” цю землю “грошовитим бізнесменам”. Втім, процедура відповідного землевідводу буде ускладнена, активісти обіцяють блокувати такі процеси.
Як повідомив КВ столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, найближчим часом громадськість Києва ініціюватиме оголошення водної гладі озера Вирлиця і території навколо нього ландшафтним заказником місцевого значення.
Відповідне клопотання до Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міськдержадміністрації (КМДА) готує благодійна організація (БО) “Благодійний фонд Дніпровського району Києва “Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ)”. Реалізація в майбутньому такої ідеї стала можливою в результаті того, що столична прокуратура разом з вищезгаданою організацією змогли в судовому порядку добитися остаточного повернення до комунальної власності громади міста ділянки біля озера Вирлиця площею 19,72 га, орендарем якої виступало ТОВ “Мрія-Інвест” і на якій ця компанія планувала побудувати торгово-розважальний центр (ТРЦ).
За словами Олександра Дядюка, який був представником БО “КЕКЦ” у цій судовій справі (дана організація виступала в якості третьої особи на стороні прокуратури), фактично у історії щодо спроб забудови територія навколо зазначеної водойми поставлена крапка. Наразі, за даними адвоката, ТОВ “Мрія-Інвест” вже не має у своєму користуванні землі на цій локації – окрім вищезгаданої ділянки компанія свого часу орендувала у громади ще дві ділянки площею 4,15 га і 6,16 га біля озера Вирлиця, але термін дії відповідних орендних угод вже сплив.
При цьому, Олександр Дядюк вказує на те, що столична влада все ж може здійснити спроби знову “знайти” користувачів для цієї землі, але у зв’язку з тим, що ці ділянки незабудовані, такий землевідвід, відповідно до вимог законодавства, повинен бути здійснений за більш складною процедурою – шляхом проведення земельних торгів. До того ж, на переконання адвоката, столична громадськість зробить усе, аби не дозволити керівництву Києва реалізувати таку гіпотетичну ідею.
“На засідання Верховного суду по цій справі прийшла громадськість, яка підтримала наші вимоги. Представник прокуратури, яка подавала цей позов, також старався – правоохоронці непогано попрацювали. Судді все вислухали і винесли рішення на користь громади – не дивлячись на те, що першу інстанцію ми програли. Тепер нам треба думати, як вирішити проблему з тим, що вони (забудовники. – КВ) примудрилися засипати частину озера. Коли буде створено заказник, це вже будуть природоохоронні землі, а тому там ніхто нічого не зможе будувати. І до того ж, ми не за те боролися, щоб хтось знову за хабарі віддав цю землю”, – підкреслив Олександр Дядюк.
Аргументи сторін судового спору
Нагадаємо, даний позов було подано столичною прокуратурою у вересні 2022 року. Йшлося про визнання незаконним та скасування рішення Київради №608/3184 від 7 липня 2005 року щодо передачі ділянки площею 19,72 га в оренду ТОВ “Мрія-Інвест” (кадастровий номер 8000000000:90:171:0034, цільове призначення – для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального та офісно-виставкового комплексу), визнання недійсним договору оренди цієї землі, який було укладено між міськрадою і вказаною компанією 9 листопада 2005 року, зобов’язання ТОВ “Мрія-Інвест” звільнити цю землю шляхом приведення її у придатний для використання стан тощо. Свої вимоги правоохоронці аргументували відразу декількома факторами.
Так, за інформацією прокуратури, ще у 1994 році Київрада прийняла рішення включити озеро Вирлиця до переліку об’єктів, що резервуються для заповідання. При цьому, на переконання позивачів, на Публічній кадастровій карті чітко видно, що вищезгадана земельна ділянка фактично є частиною вказаної водойми, а тому, мовляв, на неї також розповсюджується цей “резерв”. У зв’язку з цим, як вважають в прокуратурі, столична міськрада, передавши цю ділянку в оренду ТОВ “Мрія-Інвест”, незаконно змінила її цільове призначення, адже такі землі мають особливий статус і спеціальний режим – навіть не дивлячись на те, що рішення про встановлення на ній природоохоронного режиму остаточно ще не було прийнято.
При цьому, в прокуратурі вказували на те, що інформацію про “особливість” даної ділянки підтверджують декілька профільних державних структур.
Зокрема, у Басейновому управлінні водних ресурсів середнього Дніпра повідомили правоохоронцям, що дана ділянка є мілководною заболоченою частиною озера Вирлиця і входить до земель водного фонду, а тому присвоєний їй код цільового призначення не відповідає вимогам чинного законодавства щодо використання земель водного фонду. Про те, що вказана ділянка є частиною озера Вирлиця прокуратурі підтвердили і в Інституті зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України. При цьому в науковій установі повідомили, що нею було розроблено наукове обґрунтування щодо включення в цю зону декількох ділянок біля вказаної водойми, у тому числі й ділянки площею 19,72 га.
Згідно з цим обґрунтуванням, вищезгадана ділянка разом з сусідніми по суті є водно-болотними угіддями та частиною акваторії озера Вирлиця вздовж його північного берега. За інформацією інституту, ці болотисті заплави є єдиними острівцями природної екосистеми та оселищем птахів, серед яких більшість є охоронними видами. Крім того, дані заплави є місцем нересту трьох червонокнижних видів риб (ялець звичайний, карась звичайний, а також в`язь) і мають багате видове різноманіття рослинності (прибережні зарості повітряно-водяної рослинності). На переконання установи, знищення середовища існування цих рослинних угруповань, а саме мілководдя та прибережної-захисної смуги, призведе до значного збільшення токсикантів у довкіллі (йдеться про те, що рослини очищають навколишнє середовище, і якщо вони будуть знищені, довкілля буде забруднено. – КВ).
У свою чергу, інженер-землевпорядник, який у вересні 2022 року проводив геодезичну зйомку цієї ділянки, поінформував прокуратуру, що ця земля знаходиться в межах 100-метрової прибережної захисної смуги, а також в межах водоохоронної зони озера Вирлиця. Крім того, як зазначалося вище, Державне космічне агентство України у відповідь на запит прокуратури надало космічні знімки цієї ділянки, з яких чітко видно, що станом на час відведення цієї землі під забудову (2005 рік) та до 2013 року, ділянка є частиною озера Вирлиця, і значна її площа вкрита була водою. Разом з тим, на космічних знімках станом на квітень 2013 року та на травень 2022 року уже було зафіксовано, що частина цієї ділянки, яка раніше була вкрита водою, вже засипана.
У Київраді і ТОВ “Мрія-Інвест” виступили проти задоволення позовних вимог прокуратури. Зокрема, юристи компанії-орендаря вказали на те, що на момент розробки та погодження проєкту землеустрою щодо відведення цієї ділянки вона офіційно не знаходилась у прибережній захисній смузі озера Вирлиця і ця обставина, мовляв, у той період “перевірялася відповідними службами міста на підставі вичерпних документів та була ними погоджена”. Крім того, у ТОВ “Мрія-Інвест” повідомили суддям, що раніше прокуратура вже подавала майже аналогічний позов, але успіхів щодо повернення цієї землі правоохоронці не мали.
Як зазначалося вище, переконати служителів Феміди у першій інстанції правоохоронці не змогли – 9 лютого 2023 року Господарський суд Києва відмовив їм у задоволенні позову. Надалі прокуратура подала апеляційну скаргу на такий судовий вердикт. Зокрема, правоохоронці вказували на те, що відсутність проєкту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги, на якому наголошували відповідачі, не може свідчити про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розмір встановлений законом. Крім того, служителі Феміди вказали на те, що відсутність окремого рішення про присвоєння озеру статусу об’єкта природно-заповідного фонду не спростовує його рекреаційної цінності. І врешті-решт, 4 жовтня 2023 року Північний апеляційний господарський суд задовольнив скаргу прокуратури Києва.
У ТОВ “Мрія-Інвест” такого не збиралися здаватися – компанія подала касаційну скаргу на програшне для себе рішення апеляційного суду. Але, як було вказано вище, успіхів тепер вже ексорендар землі не мав – 17 вересня 2024 року колегія суддів Касаційного господарського суду відмовила “Мрії-Інвест” у задоволенні її вимог.
Скандальна передісторія
8 квітня 2004 року між ТОВ “Мрія-Інвест” та Головним управлінням економіки та інвестицій КМДА (зараз – Департамент економіки та інвестицій) було укладено інвестиційний договір №049-13/i/12 на будівництво багатофункціонального спортивно-оздоровчого комплексу (БФК) із зоною відпочинку, закладів торгівлі та громадського харчування в районі озера Вирлиця.
Інвестор планував побудувати тут офісні приміщення, багатозальний кінотеатр, супермаркет із паркінгом, боулінг, більярдний клуб, парк атракціонів, ресторани, готель, спортивно-оздоровчий комплекс, виставковий комплекс та інші види приміщень і закладів орієнтовною загальною площею 85,8 тис. кв. м. Приблизна вартість будівництва мала скласти 92,6 млн гривень.
На виконання інвестиційного договору протягом 2005-2008 років столична міськрада передала ТОВ “Мрія-Інвест” в оренду три ділянки загальною площею: площею 19,72 га (кадастровий номер – 8000000000:90:171:0034), площею 6,16 га та площею 4,15 га (кадастровий номер – 8000000000:90:171:0069). Найбільша ділянка призначалася безпосередньо для будівництва БФК, а дві меншої ділянки – для облаштування зони відпочинку.
18 вересня 2008 року між Департаментом економіки та інвестицій КМДА і ТОВ “Мрія-Інвест” було укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури Києва №564. Згідно з договором, компанія мала сплатити пайовий внесок у зв’язку з будівництвом торгово-розважального комплексу на проспекті Миколи Бажана та вулиці Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі столиці. Розмір цього внеску становив 97,08 млн гривень, проте дана сума підлягала уточненню після затвердження проєктно-кошторисної документації будівництва.
Восени 2013 року прокуратура Києва подала до столичного госпсуду позов щодо визнання недійсними договорів оренди ділянок площею 19,72 га та 6,16 га. Тоді правоохоронці програли – 15 жовтня 2014 року суд повністю відмовив їм у задоволенні позовних вимог. Серед іншого, прокурори не змогли переконати служителів Феміди, що при здійсненні цього землевідводу не було отримано усі необхідні погодження проєкту землеустрою. Вочевидь, саме цю справу згадували у ТОВ “Мрія-Інвест” під час останнього судового спору.
Надалі, у 2018-2022 роках, столична прокуратура та Департамент економіки та інвестицій КМДА в рамках відразу декількох справ намагалися в судовому порядку стягнути з ТОВ “Мрія-Інвест” несплачену компанією заборгованість зі сплати пайового внеску за це будівництво. Однак у всіх цих випадках позивачі програвали.
Наприклад, у листопаді 2022-го Касаційний господарський суд поставив крапку у справі щодо стягнення з “Мрії-Інвест” 112 млн гривень (пайовий внесок плюс інфляційні втрати і пеня, які “накапали” через його несплату), яка була ініційована вищезгаданим департаментом столичної мерії і в якій той не мав успіхів. Однією з причин поразки чиновників служителі Феміди називали невирішеність земельного питання. Йшлося про те, що в оренді у вказаної компанії на той час залишалася лише одна з трьох земельних ділянок (площею 19,7 га), а термін оренди двох інших уже минув. У зв’язку з цим судді зазначали, що ТОВ “Мрія-Інвест”, мовляв, в цій ситуації взагалі не можна назвати забудовником, а тому сплачувати пайовий внесок ця компанія не повинна.
Зазначимо, щодо дати закінчення права оренди на ділянку площею 4,15 га у відкритих джерелах точна інформація відсутня, але можна припустити, що це трапилося у 2011 році, адже ділянку в 2007 році було передано на 3 роки, а відповідний договір було підписано в 2008 році, і надалі ця угода, схоже, не продовжувалася. Що стосується ділянки площею 6,16 га, то фактично ТОВ “Мрія-Інвест” втратило на неї право в 2010 році.
26 березня 2021 року Управління екології та природних ресурсів КМДА видало ТОВ “Мрія-Інвест” висновок №077-1354 про оцінку впливу будівництва ТРЦ у районі озера Вирлиця на навколишнє середовище. Але окремі пункти цього документу не задовольнили компанію, через що вона ініціювала судовий спір щодо визнання їх протиправними та скасування. Як раніше зазначав КВ Олександр Дядюк, це пов’язано з тим, що дані пункти значно обмежують ТОВ “Мрія-Інвест” у реалізації його планів – тобто, виникав ризик, що компанії доведеться “вгамувати свої апетити”, адже їй просто не дозволять будувати БФК з такими параметрами, які вона задумала.
Так, “Мрія-Інвест” у своєму позові попросила скасувати пункт про те, що неможливо оцінити вплив від будівництва БФК біля озера Вирлиця “на клімат та мікроклімат, повітряне, водне, геологічне середовище, рослинний та тваринний світ, біорізноманіття тощо”. Серед іншого, компанія вважає, що потрібно визнати протиправним пункт про те, що її діяльність на цій території може бути визнана допустимою лише “за результатами здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля”. У першій та апеляційній інстанції ТОВ “Мрія-Інвест” не мало успіху, і наразі ця справа де-юре вже більше року перебуває на розгляді Касаційного адмінсуду України.
Також наприкінці серпня 2021 року ТОВ “Мрія-Інвест” звернулося до ОАСК з позовом до Державної екологічної інспекції Київського округу про визнання протиправним та скасування рішення, а також про зобов’язання вчинити дії. Втім, ця справа так і не була розглянута по суті – схоже, у компанії відмовилися від ідеї судитися з екоінспекторами.
Зазначимо, у матеріалах цього провадження не уточнювалося, яке рішення планувало оскаржити ТОВ “Мрія-Інвест”. Втім, відомо, що протягом 2021 року екоінспекція двічі, у травні та у липні, проводила перевірки за місцем господарської діяльності компанії – у районі озера Вирлиця. Тому можна припустити, що в компанії залишилися незадоволені результатами другої перевірки, за результатами якої екоінспекція 29 липня 2021 винесла припис про те, що ТОВ “Мрія-Інвест” не може проводити свою господарську діяльність на цій території. Підставою для такої реакції екоінспекторів стало те, що ТОВ “Мрія-Інвест” не отримало позитивного висновку на здійсненні інженерної підготовки території в районі озера Вирлиця та на берегоукріплення.
До активної реалізації своїх планів на березі озера Вирлиця ТОВ “Мрія-Інвест” приступило орієнтовно у квітні 2021 року – в районі зазначених ділянок, була помічена будівельна техніка. Наміри освоїти цю територію викликали обурення громади Дарницького району. Місцеві жителі розпочали протести у зв’язку з тим, що новий ТРЦ, на їхню думку, посилить проблеми із надмірно активним транспортним трафіком у даній локації, підвищить рівень забруднення повітря, призведе до знищення тваринного світу тощо. Також громадськість намагалася донести владі позицію про те, що це будівництво суперечить законодавству, яке забороняє будівництво більшості видів будівель у прибережних зонах.
Столична влада відреагувала на протести громадськості підготовкою одразу трьох проєктів рішень, затвердження яких мало б обмежити ТОВ “Мрія-Інвест” у реалізації його будівельних планів. Як повідомляла КВ, КМДА запропонувала не укладати з ТОВ “Мрія-Інвест” договір оренди ділянки площею 6,16 га на новий термін. У свою чергу депутатка Київради Євгенія Кулеба (фракція “Слуга народу”) подала до міськради проєкти рішень про створення на ділянці площею 6,16 га ландшафтного заказника місцевого значення, а також про оголошення ландшафтним заказником безпосередньо самої водної гладі озера Вирлиця. Згідно з другим документом, цей заказник повинен охопити територію орієнтовною площею 98 га. На переконання народної обраниці, створення цих природоохоронних зон дозволить не допустити забудову цієї території вищезгаданим БФК.
Втім, перший проєкт рішення навіть жодного разу не був винесений до сесійної зали Київради, а для ухвалення рішення з другої ініціативи Кулеби депутатському корпусу міськради двічі не вистачало голосів – у серпні та вересні 2021 року. Вочевидь, що ключову роль у такій позиції міськради відігравала думка мера Києва Віталія Кличка. Справа в тому, що ще 24 червня 2021 року, під час пленарного засідання Київради, столичний градоначальник розповів, що йому, як колишньому мешканцю Харківського масиву, дуже сподобався проєкт “Мрії-Інвест”.
Читайте: “Пыль в глаза”: как столичные власти пытаются “защитить” берег Вырлицы от застройки
Надалі, 26 січня 2022 року, депутат Київради Олександр Супрун (фракція “Європейська солідарність”) зареєстрував проєкт рішення щодо ініціювання надання статусу парку вищезгаданій ділянці біля озера Вирлиця площею 4,09 га (це саме та ділянка площею 4,15 га, але її розміри, схоже, були уточнені. – КВ). Ним передбачена зміна цільового призначення цієї землі на “для створення та облаштування парку без права капітальної забудови його наземної частини” та передача її в постійне користування КО “Київзеленбуд”, яке в подальшому повинне опікуватися даною зеленою зоною.
На переконання народного обранця, парк потрібно створити з огляду на те, що в Дарницькому районі не вистачає місць відпочинку і що місцеві мешканці виражають невдоволення через хаотичну забудову цієї місцевості. Втім, як це було і зі згаданими вище проєктами рішень, станом на сьогодні цей документ так і не було остаточно погоджено.
Читайте: Наполеглива мрія: доля забудови столичного озера Вирлиця вирішується в судах
А вже минулоріч, 21 червня, заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА зареєстрували в міськраді проєкт рішення щодо надання дозволу КО “Київзеленбуд” дозволу на розробку проєкту землеустрою задля подальшого відведення вказаної ділянки площею 4,09 га в постійне користування. Згідно з документом, надалі це комунальне об’єднання зможе використовувати її для обслуговування та експлуатації зелених насаджень. Тобто, фактично столична влада оголосила про намір створити на цій території зелену зону. Але, як і у попередніх випадках, остаточного рішення по такій ініціативі міськрадою прийнято не було.
Чиї інтереси
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Мрія-Інвест” було зареєстровано у вересні 2003 року. Керівницею цієї компанії вказано Наталію Науменко, засновником – компанію з Кіпру “Барвен Холдинг Лімітед”.
Наталія Науменко, ймовірно, входить до оточення нардепа IV-VIII скликань та відомого бізнесмена Віталія Хомутинніка. На це, наприклад, натякає той факт, що у 2019 році вона була керівницею ТОВ “МІК”, яке належить вказаному діячу. При цьому, в 2020-2021 роках посадовці компаній Хомутинніка підверджували свій інтерес до будівництва вказаного ТРЦ на березі озера Вирлиця та повідомляли, що планують виступити інвесторами цього проєкту.
Не менш цікавими є й колишні керівники та співвласники ТОВ “Мрія-Інвест”. Так, до вересня 2020 року директором цієї компанії був Юрій Іонанов – шкільний друг Віталія Кличка (у 2005 році Іонанов розповідав, що разом із нинішнім мером Києва у дитинстві любили варити кисіль). За даними Youcontrol, з серпня 2003 року по вересень 2005 року Юрій Іонанов також був офіційним керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличко”. До речі, на цій посаді його змінила заступник голови КМДА, депутатка Київради Ганна Старостенко (фракція “УДАР”), а на даний момент директоркою згаданого фонду зазначена Ангеліна Осадча. Також Юрій Іонанов з червня 2004 року до травня 2009 року був керівником ТОВ “Північна інвестиційна група”, кінцевим бенефіціаром якого наразі є брат столичного мера Володимир Кличко.
До квітня 2019 року ще одним засновником ТОВ “Мрія-Інвест” значилося ТОВ “Маркет Рісерс Груп” (до вересня 2020 року ця компанія називалася ТОВ “XXI століття”). Керівником цього ТОВ до вересня 2020 року також було зазначено Юрія Іонанова. При цьому, у різні часи серед керівників ТОВ “ХХІ сторіччя” були вказані Тарас Кутовий (екс-нардеп і екс-міністр аграрної політики та продовольства України), Мераб Парцхаладзе та Жора Цагареішвілі (брати Лева Парцхаладзе – екс-депутата Київради, екс-заступника голови Київської облдержадміністрації та екс-заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ). Протягом 1999-2001 років одним із співвласників ТОВ “XXI століття” був безпосередньо сам Лев Парцхаладзе.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
