Проєкт змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2020 рік, що його розгляне Київоблрада на найближчій сесії, передбачає виділення на заклади культури, мистецтва та спорту більше 162 млн гривень. Левова частка мільйонів закладена на будівництво та ремонт футбольних полів та майданчиків. Голови районів та громад розводять руками: будинки культури та музеї, що теж потребують коштів, у більшості своїй проігноровані. Крім того, дехто вбачає в розподілі коштів політичний підтекст.
Про це KV стало відомо з проєкту змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки, який депутати Київоблради мають розглянути під час наступної сесії КОР.
Документ пропонує збільшити обсяг фінансування програми до 692 млн 845 тис. 621 гривень, що на 165 млн 58 тис. 350 гривень більше за виділене у 2019 році.
Більше половини цього обсягу припадає на кошти обласного бюджету — 412 млн 521 тис. 22 гривні (місцеві бюджети — 200 млн 143 тис. 101 гривень, державні кошти — 80 млн 181 тис. 498 гривень).
З загального обсягу видатків на програму 99 млн 262 тис. 336 гривень планується витратити на будівництво, реконструкцію та ремонт 16 об’єктів культури — музеїв, будинків культури та спортивних споруд в 13 районах і містах. У минулих роках на культуру і мистецтво у бюджеті закладалося 66,25 млн гривень (для порівняння, в 2019 році – 82 млн 642 тис. 300 гривень).
Найдорожчим об’єктом стане будівництво стадіону в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району за 14 млн 968 тис. 255 гривень (з них лише 2 млн 245 тис. 238 гривень — кошти місцевого бюджету).
Загалом документом заплановано будівництво двох стадіонів у Києво-Святошинському районі вартістю 5 та 10 млн гривень відповідно, реконструкція стадіону в Сквирі за 8,94 млн гривень, а також облаштування футбольних полів у Миронівському районі, у селі Бородянка та містах Миронівка, Бровари і Біла Церква. Їх вартість сягає рівно 10 млн гривень для кожного. Основне фінансове навантаження — на обласному бюджеті.
Таким чином, витрати на поля і стадіони складають 80% (78 млн 909 тис. 881 гривня) від усього обсягу фінансування на об’єкти культури і спорту, що закладається проєктом Програми.
Єдиний об’єкт у переліку, витрати на який проводитимуться винятково з місцевого бюджету — капітальний ремонт, заміна вікон та дверей будинку культури по вул. Т. Шевченка, 1 в с. Бикова Гребля Білоцерківського району, за 67 тис. 213 гривень.
KV розпитала голів деяких місцевих рад та ОТГ щодо нагальних потреб їхніх мешканців.
Так, перший заступник голови Переяславсько-Хмельницької районної ради Андрій Коркач запевнив, що у районі все йде за планом, але без деталей:
“Ми стараємося підтримувати ті об’єкти, що в нас є, за рахунок субвенцій сільських рад, з районних коштів. Утім, кошти розійшлися по чотирьох ОТГ і у фінансах ми дещо обмежені. Але прагнемо залучати за співфінансуванням кошти обласного бюджету. Стараємося максимально вирішувати і попереджувати”, – говорить він.
Щодо найдорожчого об’єкту у списку — стадіону у селі Переяславське за майже 15 млн гривень — голова Студениківської об’єднаної територіальної громади Марія Лях розповіла, що в ньому є нагальна потреба для усієї громади, а будинок культури притримають на 2021 рік:
”Найбільше нас хвилює наш Студениківський будинок культури. Він гарний, новий, на 450 місць з балконом, там потрібен здебільшого косметичний ремонт, і в ньому немає опалення. Для його ремонту потрібно близько 12 млн гривень, щонайменше опалення коштуватиме три мільйони. Ми його зараз не потягнемо. Тому ремонт цієї будівлі у нас в планах на наступний рік, а для ремонту в цьому зробимо проєктно-кошторисну документацію, визначимо точний обсяг і будемо намагатися вскочити в якусь програму. Загалом на цей рік планували зробити реконструкцію опалення будинку культури у Сомковій Долині, але вирішили своїми силами проводити.
Стосовно стадіону, наразі у громаді немає жодного. Населення 1,5 тис. людей, а місць відпочинку, у тому числі активного, немає. Тому вирішили, щоб молодь не сиділа по “генделиках”, розвивати спортивний напрям, створити умови. Стадіон запланували великий, ділянка під нього — 1,5 га. Туди ми включили у проєкті бігові доріжки, тренажери, автостоянку, тощо. Хоч думки наших депутатів і розділилися, але більшість ідею підтримала: треба починати створювати умови для підростаючого покоління”.
Оскільки на Васильківський район за програмою закладено найменшу суму обласних коштів поміж інших, голова Васильківської райради Наталя Баласинович у коментарі KV висловила підозру, що тут може бути і певний політичний мотив:
”Для нас це теж новина: чому в такому повному ігнорі Васильківський район, але відповіді на це питання немає. Я особисто вбачаю тут якийсь політичний аспект. Прикро, тому що наш район — найбільший на Київщині, і будинок культури є майже в кожному населеному пункті. За власний рахунок і рахунок райбюджету протягом останніх 5 років ми постійно намагалися проводити поточні та капітальні ремонти, реконструкції цих будинків, аби просто привести їх до належного стану. У нас гарний керівник, та й в управлінні культури [КОДА] було багато гарних ініціатив. Ми приділяли багато часу й уваги цьому напрямку. Прикро, викликає обурення, але ми вже перманентно живемо в такому стані. У нас були серйозні плани на музей у селі Данилівка, деякі будинки культури наразі в майже аварійному стані, в багатьох населених пунктах”.
Голова Вишгородської районної ради Ростислав Кириченко:
“Важливо, щоб діти не мерзли у школі, щоб пацієнти приймались у ФАПах, а високодуховні українці щоб співали у клубах пісні. Але ті клуби ще з 70-х стоять занедбані. У нас, слава Богу, Зазим’я, Погреби, ще деякі зробили ремонт. А так хизуватися немає чим. На периферії — горе. Ми хочемо робити і там, і там ремонти, але кошти потребуються великі. На один, щоб більш-менш привести його до належного вигляду, близько 15 млн”.
Голова Миронівської районної ради Валентина Усик:
“Якщо брати наш будинок культури — там треба ладнати і кришу, і все, що завгодно. По Центральному теж вистачає роботи, потрібні великі кошти, 2-3 мільйони гривень. Районному центру зробили громаду, через фінансовий поділ реверсна дотація складає 50 млн гривень, тому коштів на будинки культури тому в цьому році навряд чи вистачатиме”.
Нагадаємо, що традиційно розвиток мережі закладів культури на Київщині йде не без перешкод.
Так, у вересні 2019 року мер міста Фастів Михайло Нетяжук скаржився, що продовжити ремонт міського палацу культури немає можливості. Так, на його ремонт були виділені з обласного бюджету 27 млн 100 тис. гривень. Крім того, даний проєкт мав був дофінансований з міського бюджету, загальна сума робіт складала 35 млн гривень.
Також повідомлялося, що в серпні 2018 року був підписаний договір підряду з переможцем тендеру ТОВ “Домобудівний комбінат-7”. Оскільки даний проєкт передбачав виконання значного обсягу робіт, підрядна організація до кінця 2018 року з поставленим завданням не встигла впоратися. Цей підрядник, за словами міського голови, більше не буде продовжувати роботи, бо не брав участі в новому тендері.
Читайте: Фастовский мэр рассказал, почему ремонт городского ДК не финансируется (видео)
У 2018 році скандал розгорівся навколо Будинку культури у Коцюбинському: там наприкінці року нібито провели капітальний ремонт покрівлі, на що було витрачено 800 тис. гривень. Як виявилося, на даху ДК встановили всього кілька фрагментів нової металочерепиці і частково замінили дерев’яні елементи.
Як писала KV, 19 грудня 2019 року на черговій сесії Київської обласної ради був ухвалений обласний бюджет Київської області на 2020 рік. У ньому показники доходів і витрат порівняно з 2019-м зменшилися наполовину. Найбільше притисли фінансування культури і охорони здоров’я. Зате були збільшені витрати на спорт, освіту і будівництво інфраструктури. Тоді в облраді пояснювали, що скорочення відбулося через процес децентралізації, що йде, і саме в рамках децентралізації велика частина коштів і бюджетного навантаження піде на місця.
Читайте: Бюджет Киевщины-2020: обеднели наполовину
Фото: колаж KV
