Тисячі гектарів родючих сільгоспугідь Київщини заміновані вибухонебезпечними предметами. Якнайшвидше очищення від цих залишків війни важливе не лише для економіки країни, а й для продовольчої безпеки світу. За даними Мінагрополітики, у пристоличному регіоні потребують розмінування 9,4 тис. га сільгоспземель. Служби, національні оператори, відповідні міжнародні організації активно займаються гуманітарним розмінуванням, вже опрацьовані десятки гектарів в Броварах, Макарові та Великій Димерці, ведуться роботи в Ірпінській громаді. Та попри успіхи, фермери з інших районів продовжують чекати своєї черги. Як триває розмінування Київщини та чому аграрії змушені самотужки боротися з наслідками розв’язаної росіянами війни та окупації – у матеріалі КВ.
Як дізналася КВ, в Україні з 174 тис. кв.км наразі лише 32 тис. територій очистили від вибухонебезпечних предметів. За даними Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, через бойові дії та мінування території у 2022 році сільгоспвиробники не могли використовувати до 30% полів для посіву, що сягало 5 млн га, у 2023 році – 25% площ були взагалі непридатними для використання.
В Україні збір урожаю став смертоносною справою — близько 50% людей, які загинули або отримали поранення після відходу росії з Київського регіону, стали жертвами протитанкових мін, багато з них були саме трактористами, які вийшли працювати на землі.
За прогнозами на розмінування українських територій знадобиться, у кращому випадку, 10 років за умови використання новітніх систем ідентифікації мін. В ООН зауважують, Україна – одна з найбільш замінованих країн планети з територією забруднення більшою за Англію. Аби повністю очистити Україну від мін, за підрахунками World Bank, знадобиться 34,6 млрд доларів, а без інновацій розмінування може розтягнутись на 100 років.
Ситуація: Київщина
Якою є ситуація із замінованими полями на Київщині, КВ поцікавилася у низки відповідальних за це державних органів.
Так, у листі Мінагрополітики у відповідь на запит видання, зазначається, що зараз на Київщині потребують розмінування 9,4 тис. га земель сільськогосподарського призначення. У реалізації державної політики у сфері протимінної діяльності Мінагрополітики бере участь разом із Національним органом з питань протимінної діяльності, Центром протимінної діяльності та Центром гуманітарного розмінування.
“Одним із пріоритетних напрямків швидкого відновлення України є гуманітарне розмінування”, — зазначають у Мінагрополітики.
Задля відновлення сільськогосподарського виробництва на забруднених від обстрілів територіях у Міністерстві пропонують отримати фермерам фінансові компенсації. Таким чином, з держбюджету компенсують 80% коштів витрачених на процеси розмінування у межах програми “Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення” та постанови Кабміну “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення”.
Своєю чергою, Управління агропромислового розвитку КОДА проінформувало КВ, що від початку повномасштабного вторгнення кількість агропідприємств не зменшилася в більшості районів Київщини. Проте фермерів у Бучанському районі, які вели свою підприємницьку діяльність, стало менше. Це зумовлено активними воєнними діями навесні 2022 року, унаслідок яких земельні ділянки стали непридатними для використання — через міни та вибухонебезпечні залишки.
Зараз, за даними Мінагрополітики, на території пристоличного регіону здійснюється планове обстеження сільгоспземель на предмет забруднення вибухонебезпечними предметами для подальшого розмінування.
Гуманітарне розмінування
З початку війни на Київщині фахівцям ДСНС вже вдалося очистити майже 30 тис. гектарів та знешкодили понад 83 тис. вибухонебезпечних предметів. Зокрема, працювали в Макарівському районі. На полях знаходять артснаряди, міни, ракети від вертольотів тощо.
Очистити сільгоспземлі Київщини від російських мін та ракет ДСНС допомагають як національні оператори гуманітарного розмінування, так і міжнародні партнери. Команда з гуманітарного розмінування “The HALO Trust”, а саме програма “HALO Ukraine”, центральний офіс якого нині розміщується у Броварах пристоличного регіону. Наразі “HALO Trust Ukraine” є найбільшою міжнародною організацією протимінної діяльності в країні, понад 500 українських співробітників, які зосереджені на розчищенні сільськогосподарських полів з метою “збільшення виробництва продуктів харчування для послаблення глобального тиску”.
У червні HALO Ukraine разом з Центром протимінної діяльності Державна спеціальна служба транспорту передали місцевим громадам перші в Україні сертифікати, які офіційно засвідчують повне очищення семи замінованих ділянок від вибухової загрози на території Баришівської, Калинівської, Великодимерської та Макарівської громад.
Зокрема, у Великій Димерці, що неподалік Броварів, після деокупації основною загрозою було поєднання проти транспортних мін, протипіхотних мін і гранат, встановлених на розтяжках, і місцеві фермери не могли обробляти землю через значне замінування. У червні 2022 року HALO визначив чотири мінні поля для розмінування на цій території. Загалом саперам вдалося очистити понад 10 га, забезпечивши фермерам можливість безпечно працювати на своїй землі.
«Неподалік від села Гоголів були запеклі бої, і це поле було заміноване. Під час роботи на цьому полі трактор наїхав на протитранспортну міну ТМ-62 і вона вибухнула. На щастя, чоловік вижив. Площа поля становить 13 700 квадратних метрів. Команди розмінування HALO працювала впродовж 3 тижнів, щоб очистити територію, щоб фермер міг розпочати посівну», – говорять в HALO Україна.
Працює за стандартами НАТО та ISO на Київщині і ТОВ “Українські сервіси розмінування” (UDS), з якими Київська ОВА підписали Меморандум про співпрацю щодо здійснення заходів у сфері протимінної діяльності на території області у тісній координації з Центром протимінної діяльності. Основною діяльністю UDS – розмінування земель сільгосппризначення.
За даними UDS, за сприяння місцевих органів влади сапери UDS провели нетехнічне обстеження 1600 га та розмінували 20 га забрудненої залишками війни території Київщини.
“В обладміністрації (КОДА – прим. КВ) є відповідне управління протимінної діяльності. Вони координують протимінну діяльність і мають узагальнювати інформацію. Безпосередньо до нас зверталось два аграрних виробники. Один фермер, особисте селянське господарство, з Макарівщини. Ми розмінували їм 10 га. Та зараз розміновуємо поле Інституту картоплярства НААН. Більше саме до нас, як до комерційної організації, не звертались”, – розповіли КВ в UDS.
Наразі фахівці працюють на полі Інституту картоплярства НААН орієнтовною площею в 10 га. У роботі використовують дві спецмашини розмінування Bozena 5+ та три групи саперів.
За інформацією КОВА, території Інституту картоплярства в селі Козинці площею в 500 га попередньо безоплатно обстежило ТОВ «Українські сервіси розмінування». Під час обстеження виявляли на ділянках розтяжки та протипіхотні міни ПМН-2. Варто зауважити, що ці земельні ділянки НААН належать до категорії особливо цінних земель. Решту, близько 490 га, Інститут планує розміновувати за бюджетні кошти, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення 100 відсоткової компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільгосппризначення.
На фото, наданих UDS КВ, процес розмінування фермерських земель на Макарівщині
На фото, наданих UDS КВ, процес розмінування машинами BOZENA земель Національної академії аграрних наук
Також залучені до механізованого розмінування земель Національної академії аграрних наук України й “Українське агентство розмінування” (UA Demining) – національний оператор гуманітарного розмінування. Зокрема, 2,4 га землі НААН, що розташовані на території Ірпінської громади, розміновували методом очищення ведення бойових дій, і UA Demining вже розпочали розмінування нової ділянки за допомогою роботизованих машин дистанційного розмінування BOZENA 4+. Крім того, на території Інституту були виявлені та знищені артилерійський снаряд 107 мм та мінометна 50 мм міна. Загалом сапери працюють на ділянці НААН площею 7,6711 га, та розміновують вручну 0,5235 га.
Читайте: У Козинцях відбулася демонстрація гуманітарного розмінування земель
Реальність: земля кличе – а міни заважають
І якщо на території низки громад таких, як Макарівська, Великодимерська, Ірпінська та Бучанська процеси розмінування таки тривають, то частина полів Іванківської громади після деокупації, так і не засіювались. Тут місцеві фермери, територія яких перебувала найдовше під окупацією, вже третій рік змушені чекати на дозвіл вийти в поле, або витрачати власні сили та ресурси, щоб розмінувати свої ділянки.
Фермер та аграрій, керівник ФГ «Агро Колос України», одного із кращих господарств в Іванківському районі, Руслан Киричок розповів КВ, що під час окупації його господарство зазнало значних втрат. Було розкрадено майно, знищено близько 30% техніки, втрачено документи. Особливо постраждало птахівництво – фактично все поголів’я курей-бролей загинуло, адже їх не могли годувати через обмеження окупантів пересуватися територією. Наразі господарство, одне із тих, хто зміг відновитися, крім техніки. Вони досягти 100% відновлення виробництва курятини (на два місяці близько 80 тисяч курей, що становить 247 тон м’яса), забезпечують людей робочими місцями.
Один із напрямів господарства такоє є вирощування зернових – в обробітку 1800 га. Також займаються вирощуванням баштанних культур, а саме 5 га займає кавун.
“Частина наших земель була замінована, проте ми вже розмінували близько тисячі гектарів. Робили це власними силами, залучаючи приватних осіб, військових у запасі, які раніше служили саперами або займається розмінуванням з 2014 року. Підписували з ними необхідні договори та платили власні кошти за розмінування полів. Ці роботи розпочали одразу після деокупації, щоб стигнути провести весняно-польові роботи. Неодноразово траплялися підриви техніки: трактор та навантажувач зерна відновленню не підлягають. Водій, на щастя, живий. Допомоги від держави або міжнародних організацій ми так і не отримали. Ми навіть не звертаємося за грантами та кредитами, бо це часто лише марнування часу. Відновлюємо господарство власними силами, сподіваючись лише на себе та свою сім’ю”, – розповів Руслан Киричок.
Зовсім протилежна ситуація у Григорія Дудара — власника невеликого господарства СГВК “Перемога” в Іванківській громаді. В обробітку має до 500 га землі. До повномасштабної війни займався вирощуванням багаторічних трав та зернових (овес, просо та ячмінь), заготівлею сіна.
“Усі заявки подали, але поки що жодних обстежень моєї території площею 450 га в Кухарях, Підгайному та Тетерівському фахівці не проводили. Намагаємося на свій страх і ризик косити сіно, але, наприклад, виконувати інші роботи — орати чи дискувати — поки неможливо. Проблема мого господарства полягає в тому, що було дуже багато обстрілів. Гради, урагани, касетні боєприпаси — все це лежить у землі. Лише нещодавно викликали ДСНС, щоб допомогли витягнути два великі снаряди. Можу сказати, що кроки до розмінування йдуть, але повільно. Думаю, до кінця року все ж дочекаємося і зможемо працювати на повну”, — сказав він.
На фото: наслідки руйнування СГВК “Перемога” в Іванківській громаді
Нагадаємо, що війна продовжує завдавати жорстокі удари по агропромисловому комплексу Київщини. Починаючи з 2022 року збитки сягають вже понад 236 млн гривень. Історії аграріїв, підприємців та фермерів наочно демонструють масштаби руйнувань, завданих війною сільському господарству в пристоличному регіоні. Знищена техніка, пошкоджена інфраструктура, втрачені врожаї та поголів’я тварин і птахів. Російська агресія призвела не лише до фізичних втрат, а й до глибокої кризи в аграрному секторі. Які збитки завдала війна агросектору Київщини та як держава підтримує аграріїв, про перспективи відновлення агросектору та історії фермерів Київщини — у матеріалі КВ.
Читайте: Зруйновано, але не знищено: як Київщина відроджує агросектор після деокупації
Фото: колаж КВ
КиївВладаІгор Дармостук
