До початку повномасштабної війни росії проти України киянка Наталія Носова (на фото) мала власний бізнес з пошиву весільних суконь. Але 24 лютого для неї, як і всіх українців, історія змінилась – вона разом з однодумцями-волонтерами почала виробляти розвантажувальні жилети, плитоноси та бронежилети для сил Територіальної оборони (ТрО), а згодом і для Збройних Сил України (ЗСУ). Ця робота, як і у всіх волонтерів, відбувалась на добровільних засадах та за пожертви. Оскільки роботи ставало все більше, в травні Наталія Носова відкрила благодійний фонд для збору коштів на виготовлення бронежилетів та іншої амуніції для наших сил оборони. Наразі для розширення роботи потрібні не дуже великі кошти – для закупівлі нових швацьких машин треба всього 15 тис. доларів.
Про це в інтерв`ю KВ розповіла Наталія Носова, фундатор та керівник благодійної організації “Благодійний фонд Носової”.
KВ: Коли було створено ваш фонд?
Наталія Носова: Фонд ми відкрили 2 травня. А роботу почали ще 27 лютого – зібрали дівчат і друзів, почали в’язати сітки. А потім зрозуміли, що хлопці в ТрО стоять без належного забезпечення. Так, держава забезпечує, але кількість призову значно перевищувала можливості держави із забезпечення.
Ми почали шити розвантажувальні жилети. Після чого зателефонував друг і сказав, що у нього є плити, але немає плитоносок, то ж давай шити бронежилети. Ми, мирні громадяни, звичайно не знали, як їх шити. Взяли фабричний зразок і по ньому почали виготовляти плитоноски.
Наразі ми виготовили 2300 плитоносок та понад 450 розвантажувальних жилетів. Все це роздавали безкоштовно. Всі кошти, що нам заходили, йшли на купівлю тканини, а перші плити ми купували за власний кошт в Польщі. Це було дорого, зараз цінова політика пом`якшала, бо в Україні багато людей виготовляють якісні сертифіковані плити.
Тільки в Дарницьку ТрО тоді віддали 18 комплектів бронежилетів.
KВ: Тобто, ви співпрацюєте саме з ТрО?
Наталія Носова: Спочатку саме так і було – для Дарницької ТрО. Гроші заходили від друзів та знайомих, які мешкають в Дарницькому районі. Потім до нас звертались частини ЗСУ, різні батальйони – і зараз ми відправляємо в різні регіоні. Відправляли в Авдіївку, в Суми, в Харків, в Маріуполь.
KВ: Скільки зараз з вами працює людей?
Наталія Носова: Максимально було 47 швачок. Зараз дівчат поменшало. Але ми створили фонд, і моя задача – знайти дівчатам якусь мінімальну заробітну плату, бо дівчата шили безкоштовно, на ентузіазмі. Зараз ми знайшли благодійні фонди, які готові нам трошки платити за роботу. Наша мрія – знайти інвестора чи благодійника, який допоможе грошима, щоб ми шили та віддавали безкоштовно, а дівчата могли отримувати за свою роботу зарплату, щоб існувати та якось утримувати свої родини.
Реквізити благодійного фонду для допомоги:
Vasheplatye@gmail.com PayPal
БО БФ НОСОВОЇ
UA393052990000026005016231797
KВ: Яка наразі потреба в фінансах, мінімальна та максимальна?
Наталія Носова: Треба наразі десь 15 тис. доларів, щоб купити десять нових професійних швацьких машин. Ми вже купили чотири нові машини, але оскільки 40 дівчат, то й машин треба 40. Це полегшить роботу, збільшить кількість і якість наших виробів.
KВ: Оскiльки ви вже виробляєте бронежилети для ЗСУ, чи були якісь комунікації з Генштабом чи Міноборони?
Наталія Носова: Я намагалась домовитись з Міноборони про зустріч, щоб робити саме під їхнє замовлення. Але наразі це питання відкрите. Ми хочемо співпрацювати, та я розумію, що нам треба трошки підрости, удосконалити нашу плитоноску, аби вона повністю відповідала всім вимогам та стандартам.
KВ: Це серйозно. Що саме не відповідає вимогам та стандартам?
Наталія Носова: Наразі наша плитоноска ідеальна, але трохи спрощена, тому що побутові швацькі машини беруть не всі шви, тобто – є технічні нюанси.
KВ: Всі, хто зараз шиють розвантажувальні жилети, плитоноси тощо, скаржаться на дефіцит тканини, ниток та фурнітури. Як ви вирішуєте це питання?
Наталія Носова: Був великий дефіцит тканини. Але все вирішується дивним чином, коли стукаєш в десятки дверей, а зранку тобі вже пишуть: “Ми веземо тобі тканину”. Ми знайшли людей, які продають цю тканину. Те ж стосується ниток та фурнітури. Ціни бувають різні: інколи купуємо по гарним оптовим цінам, а буває в 5 разів дорожче, коли десь щось не доїхало, а зупинятись не можна. Втім, все вирішується.
KВ: Наскільки відомо, в Києві декілька таких волонтерських об’єднань, як у вас. Чи є між вами якась комунікація та взаємодія, бо це може суттєво покращити алгоритми закупівлі та збору коштів?
Наталія Носова: Я знаю в Києві багато волонтерських рухів, які займаються цим. Ми обмінюємось інформацією та досвідом. Але ж у Києві є не тільки волонтери, є й приватні підприємства, які відшивають на велику кількість людей.
На більш щільну співпрацю в мене не вистачає часу, хоча це гарна ідея.
KВ: Оскільки ви починали працювати саме з ТрО, які у вас стосунки з керівництвом ТрО Києва?
Наталія Носова: Ми для всіх відкриті, з усіма у нас добрі стосунки, всі питання вирішуються дуже швидко. Є допомога і на рівні району, і на рівні міста. Допомогли навіть в питання створення благодійного фонду, бо в мене ніколи його не було і я мала багато запитань, як це правильно зробити. Керівництво району та друзі дуже допомогли зі створенням фонду.
KВ: Чи є допомога від депутатів Київради від Дарниці?
Наталія Носова: Так. Були моменти, коли ми звертались із різними питаннями – і була допомога. У 20 дверей стукаєш – одні відкриваються. Хтось не може допомогти з одним питанням, але може допомогти з іншим. Так це і відбувається.
Реквізити благодійного фонду для допомоги:
Vasheplatye@gmail.com PayPal
БО БФ НОСОВОЇ
UA393052990000026005016231797
Політичні примітки KВ
Депутатами Київради поточного (IX) скликання від Дарницького району є:
– від “Європейської солідарності” Петра Порошенка: Леонід Ємець (народний депутат Верховної Ради і 2021-2019 рр), Ігор Баленко (екс-власник мережі супермаркетів “Фуршет” та екс-забудовник столиці), Андрій Задерейко (близький до Ігоря Баленка) Олександр Супрун та Ольга Чайка;
– від “УДАРУ” Віталія Кличка: Володимир Гончаров та Олександр Гончаров (обидва пов`язані з мережею гіпермаркетів “Епіцентр” подружжя Герег) та Максим Макаренко;
– від “Єдності” нині вже покійного Олександра Омельченка: Віталий Павлик, Юрій Сулига, Сергій Кримчак (всі троє вважаються афілійованими з братами Олександром Супруненко та В’ячеславом Супруненко – нині фактичними власниками “Київхліба” і не тільки) та Юлія Ярмоленко;
– від “Слуги народу” (фактично – Володимира Зеленського): Микола Конопелько та Юрій Федоренко;
– від ВО “Батьківщина” Юлії Тимошенко: керівник столичної парторганізації Віталій Нестор (близький до будівельної компанії “Столиця Груп”) та Володимир Слончак (за інформацією КВ, був близьким до “смотрящєго” Вадима Столара, а також відомий тим, що Кличко звільнив його в 2020 році з посади свого заступника за напад на поліцейського);
– від “Голосу” (раніше Томаша Фіали): Вадим Васильчук та Григорий Маленко;
– від призупиненої на час воєнного стану проросійської “Опозиційної платформи – За життя” Віктора Медведчука, Юрія Бойка, Сергія Льовочкіна та Вадима Рабіновича: Михайло Наконечний (екс-гендиректор КО “Київзеленбуд”, до війни вважався наближеним до Вадима Столара).
В.о. голови Дарницької райдержадміністрації з 27 січня 2022 року є Микола Калашник.
Читайте: Київ гуманітарний: хто, де та як в умовах воєнного стану допомагає в столиці нужденним
Фото: KВ
