Столична міськрада, спираючись на проєкт нового Генплану міста, затвердила Схему теплопостачання Києва на період до 2030 року. Відповідно до неї, КП “Київтеплоенерго” було дозволено у найближчі роки освоїти 115,3 млрд гривень з різних джерел (міський бюджет, кредити тощо) на модернізації систем генерації теплової енергії та її транспортування. Але ніяких інноваційних підходів. За ці кошти, зокрема, можуть побудувати дві нових ТЕЦ в Голосіївському і Дарницькому районах, встановити нові когенераційні потужності на існуючих ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, побудувати та відреконструювати низку районних котелень, модернізувати 573 км проблемних ділянок тепломереж (аварійні труби та ті, що прокладені з порушенням нормативних вимог) тощо. При цьому, в КМДА підтвердили, що ця Схема розроблялася ще до повномасштабної війни і наразі потребує доопрацювання. Але займатися цим чиновники пообіцяли вже “після перемоги”.
Як стало відомо KВ, 10 лютого 2023 року Київрада підтримала проєкт рішення “Про затвердження Схеми теплопостачання Києва на період до 2030 року” (№08/231-1269/ПР від 9 вересня 2022 року).
Під час пленарного засідання за погодження вказаного документа проголосували 73 депутати міськради. Суб’єктом подання цього проєкту рішення виступила комісія Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу (ЖКГ і ПЕК).
Директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури (ЖКІ) Київської міськдержадміністрації (КМДА) Дмитро Науменко (на колажі ліворуч), доповідаючи по цьому проєкту рішення, повідомив, що Схема теплопостачання Києва потребує доопрацювання, але затвердити її, мовляв, потрібно негайно. Таким чином посадовець відповів на запитання деяких депутатів міськради стосовно того, чи відповідає даний документ реаліям життя столиці в умовах війни.
“Дійсно, він (документ. – KВ) потребує переробки з урахуванням тих викликів, які ми маємо під час воєнного стану. Але для того, щоб вичерпно це зробити, ми маємо дочекатися перемоги. Ми просимо зараз погодити цю схему, щоб отримати, згідно з законодавством, можливість взагалі працювати у сфері енергетики, отримати можливість виділяти міські кошти та залучати [кредитні] кошти. Наявність цієї схеми – законодавча вимога. Але цей документ живий, у нас є технічний та науковий супровід, тому ми відкриті до діалогу. І звичайно, ми будемо змінювати цю схему відповідно до сучасних викликів”, – заявив Дмитро Науменко.
Врешті-решт після нетривалого обговорення народні обранці задовольнили прохання чиновника. Очевидно, йому вдалося переконати депутатський корпус в тому, що важливі документи спочатку треба погоджувати, а лише потім – доопрацьовувати.
Що планується зробити
Як повідомляється в пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення, погодження столичною владою Схеми теплопостачання Києва є вимогою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). При цьому, в документі уточнюється, що реалізація передбачених Схемою заходів не потребуватиме додаткового виділення коштів зі столичного бюджету у зв’язку з тим, що вони вже включені до “Комплексної цільової програми підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури Києва на 2021-2025 роки” (затверджена рішенням рішенням міськради №1241/1282 від 27 травня 2021 року).
Розробниками Схеми теплопостачання Києва до 2030 року виступили Інститут промислової екології, Інститут технічної теплофізики Національної академії науки України, відокремлений підрозділ “Київський обласний експертний центр енергоефективності” державного підприємства (ДП) “Київоблбудінвест” і ТОВ “НП РІКОМ”. У документі уточнюється, що він був розроблений відповідно до перспектив розвитку міста, які визначені “Стратегією розвитку Києва до 2025 року” (була затверджена Київрадою в 2011 році, після чого коригувалася. – KВ), проєктом нового Генерального плану Києва (у Схемі зазначається, що він був розроблений в 2019 році, але, як неодноразово повідомляла KВ, наразі це лише проєкт, який не готовий до затвердження) та затверджених Детальних планів територій (ДПТ), яких в столиці станом на період розробки Схеми нараховувалося 42.
Як зазначено в затвердженому проєкті рішення, метою погодження Схеми теплопостачання Києва на період до 2030 року є усунення виявлених недоліків та розвиток систем централізованого теплопостачання, оптимізація системи централізованого теплопостачання міста з врахуванням існуючого стану джерел генерації теплової енергії та теплових мереж, перспектив розвитку міста та потреби в забезпеченні тепловою енергією існуючої забудови і перспективного будівництва тощо.
Нагадаємо, у Києві функціонують два постачальника теплоенергії – КП “Київтеплоенерго” (майже монополіст.- KВ) і ТОВ “Евро-Реконструкція” (власник Дарницької теплоелектроцентралі (ТЕЦ), який забезпечує теплом і гарячою водою декілька сотень тисяч мешканців лівобережжя столиці. – KВ).
Читайте: За два года ООО “Евро-Реконструкция” накопило перед КП “Киевтеплоэнерго” 733 млн гривен долга
Як зазначено в матеріалах Схеми, столична влада має намір витратити на заходи з модернізації систем теплопостачання 115,3 млрд гривень: 66,6 млрд гривень планується освоїти на “реформах” в системі генерації теплової енергії та 48,7 млрд гривень на “покращенні” системи її транспортування. Більша частина цих робіт має бути завершена до 2030 року, але низку проєктів планується реалізувати вже після вказаного “дедлайну”.
Здійснювати передбачені Схемою заходи керівництво міста планує за рахунок коштів столичного бюджету, коштів Державного фонду реконструкції та розвитку (ДФРР), власних коштів КП “Київтеплоенерго”, коштів Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО), кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), а також коштів інвесторів (в документах не уточнюється, які обсяги фінансування планується залучити від кожного джерела. – KВ).
Так, за рахунок вищезазначеного фінансування столична влада планує побудувати та відреконструювати низку теплогенераційних об’єктів.
Зокрема, мова йде про будівництво нової ТЕЦ-7 на території між вул. Академіка Заболотного та межею міста в районі мототреку “Пирогів” (Голосіївський район), яка буде працювати на природному газі, і ТЕЦ-8 біля Бортницької станції аерації (БСА), яка буде генерувати тепло за рахунок спалювання біомаси (деревинних відходів). На реалізацію цих проєктів попередньо планується витратити 16,5 млрд гривень. Крім того, КП “Київтеплоенерго” доручено побудувати три нових районних котельні (РК) “Нивки-2”, “Відрадний-2” і Коцюбинське”, що може обійтися приблизно в 1,7 млрд гривень.
Також керівництво міста планує здійснити реконструкцію РК “Микільська Борщагівка” та РК “Виноградар”, реконструкцію станції теплопостачання “Позняки”, встановлення нових когенераційних потужностей на існуючих ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 (мова йде про установки, що дозволяють виробляти тепло та електроенергію, що обійдеться приблизно в 13,4 млрд гривень. – KВ) тощо. Також, серед іншого, в рамках реалізації заходів Схеми керівництво міста планує встановити 105 нових котлів на 50 теплоджерелах, наприклад в районних котельнях “Мінська”, “Теремки”, “Молодь” тощо.
В рамках розвитку системи транспортування теплової енергії столична влада планує зокрема, модернізувати 573 км проблемних ділянок тепломереж. Серед іншого, мова йде про заміну аварійних ділянок мереж довжиною 216,8 км та реконструкцію 99,8 км мереж, прокладених з порушенням нормативних вимог (з порушенням охоронних зон).
Крім того, планується побудувати 140,2 км нових мереж з метою задоволення потреб об’єктів перспективного будівництва (мова йде про нові житлові будинки та інші будівлі, що будуть зведені столиці. – KВ), побудувати мережі для нових джерел теплогенерації (зокрема 12,9 км для ТЕЦ-7 і 2,8 км для ТЕЦ-8) і т.д. Також КП “Київтеплоенерго” доручено реконструювати 10 центральних теплових пунктів (ЦТП), замінити обладнання в 1116 ЦТП, облаштувати 162 індивідуальних теплових пункти (ІТП) на комунальних та некомунальних обєктах тощо.
Як зазначено в затвердженому Київрадою проєкті рішення, наразі в системах теплогенерації та теплопостачання існує низка проблем. Наприклад, теплогенеруючі потужності ТЕЦ-5 та ТЕЦ-4 використовуються не в повній мірі внаслідок обмеження пропускної здатності їх гідравлічних систем (-17,4%), а потужності ТЕЦ-6, РК “Святошин”, РК “Берестейська” та деяких інших теплоджерел використовуються не в повній мірі внаслідок недостатності пропускної здатності теплових мереж в зоні цих котелень.
Крім того, 71% тепломереж, що знаходяться на балансі КП “Київтеплоенерго”, мають термін експлуатації понад 25 років, а питома пошкоджуваність мереж становить 5,04 пошкоджень на 1 км. При цьому, втрати теплової енергії в мережах становлять 19,54%, а питомі витрати електроенергії на транспортування теплової енергії – 20,48 кВт/Гкал.
Тому, на думку розробників Схеми, реалізації вищезгаданих та інших заходів повинно мати позитивні результати, серед яких – поліпшення екологічної ситуації в місті (за рахунок значного зменшення використання вугілля, обмеження використання дахових котелень), зниження питомої собівартості послуг постачання на 15-20%, зменшення втрат теплої енергії в мережах приблизно на 8,4%, забезпечення можливості регулювання споживання теплової енергії та, відповідно, її оплати (завдяки встановленню ІТП та вузлів обліку енергії) тощо.
Як на теплі “гріють руки”
Як неодноразово повідомляла KВ, сфера теплопостачання та конкретно діяльність КП “Київтеплоенерго” неодноразово була об’єктом критики з боку громадськості та представників влади різних рівнів.
Так, у 2020 році депутати столичної міськради звернули увагу на те, що КП “Київтеплоенерго”, схоже, приховує інформація стосовно того, як ним були витрачені 2,3 млрд гривень статутного фонду, сформованого за рахунок міського бюджету. Зокрема, у підприємстві повідомили, що на закупівлю теплової енергії пішло 350 млн. гривень, які, мовляв, потрібно списати. Проте у відповідях на запити депутатів Київради йдеться, що понад 50% цих коштів КП отримало назад у вигляді оплати послуг населенням.
Читайте: “Киевтеплоэнерго” уличили в нецелевом использовании 600 млн гривен
А у 2021 році стало відомо, що КП “Київтеплоенерго” щорічно витрачає сотні мільйонів гривень на ремонт та модернізацію тепломереж міста, але їхній стан з 2018 року (зазначалось, що на той час 80% мереж перебували у критичному стані) зовсім не покращується. У Верховній Раді припустили, що йде просто маніпуляція з показниками, щоб “вічно” списувати кошти на цю статтю витрат без оцінки ефективності вкладень.
Читайте: “Киевтеплоэнерго” искусно поддерживает изношенность теплосетей столицы на уровне 80%
Нагадаємо, що 8 грудня 2022 року Київрада за вимогою НКРЕКП погодила Схему оптимізації систем водопостачання та водовідведення столиці. Таким чином міська влада дозволила ПрАТ “АК “Київводоканал” у найближчі роки освоїти на проведенні різних робіт 56,9 млрд гривень (у тому числі 12,6 млрд гривень з міського бюджету). За ці кошти, зокрема, треба здійснити реконструкцію двох водопровідних станцій і БСА, перекласти і замінити в столиці низку трубопроводів, побудувати нові напірні каналізаційні колектори та реверсивну насосну станцію на острові Великий тощо.
Читайте: Мільярди у воду: У Києві затверджено Схему оптимізації систем водопостачання та водовідведення
КП “Київтеплоенерго” з 22 грудня 2018 року керує В’ячеслав Бінд (на колажі праворуч). Це підприємство підпорядковане Департаменту ЖКІ КМДА, який з 17 липня 2017 року очолює вищезгаданий Дмитро Науменко. Сферу ЖКГ у Києві з 2014 року контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (на колажі в центрі).
Комісію Київради з питань ЖКГ та ПЕК із початку діючого IX скликання міськради з 8 грудня 2020 року очолює депутат Олександр Бродський (фракція “ВО “Батьківщина”). До складу цього органу входять 7 депутатів.
Фото: колаж КВ
