34-річний Микола Калашник — наймолодший очільник Київської області з усіх чинних голів облдержадміністрацій України. До столичного регіону посадовець очолював Дарницький район Києва. Про те, хто запропонував йому змінити місто на область, про стосунки з Віталієм Кличком та Тимуром Ткаченком, настанови Президента та бачення розвитку території під час великої війни читайте в ексклюзивному інтерв’ю Миколи Калашника виданню КиївВлада.
КВ: Існує багато пліток про те, як ви опинилися на Київщині. Хто врешті вам запропонував посаду першого заступника голови КОДА?
Микола Калашник: На посаду першого заступника голови КОДА мене запросив тодішній голова обласної державної адміністрації Руслан Кравченко, який формував свою команду і потребував сильного заступника, який координуватиме важливі питання регіону, як от: житлово-комунальне господарство та енергоефективність, сфера містобудування та архітектури, будівництва та відновлення території, земельних відносин та дорожнього господарства. Я маю успішний досвід у цих питаннях з часів головування в Дарницькій РДА, тож погодився на пропозицію. Я бачив публікації у соціальних мережах, де активно обговорювалися можливі кадрові зміни в КОДА, з’являлося також моє прізвище, однак насправді моє призначення на посаду не вирішувалося аж настільки заздалегідь.
КВ: У Дарницькому районі ви пропрацювали, наскільки нам відомо, більше ніж десять років.
Микола Калашник: Моя кар’єра в Дарницькому районі Києва почалася у 2011 році з роботи в комунальному підприємстві «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду». У 21 рік я вже виконував обов’язки начальника відділу. У 2012 році я перейшов до Дарницької районної адміністрації на посаду головного спеціаліста. Згодом мене часто призначали виконувачем обов’язків – від начальника відділу до першого заступника голови адміністрації. Ця “приставка” супроводжувала мене роками, що стало предметом жартів серед колег, але я сприймав це з гумором.
КВ: Чи говорили ви з мером міста Києва Кличком перед тим, як погодитися перейти в область?
Микола Калашник: Віталій Володимирович здебільшого говорить загадково, тому треба всі його слова читати між рядків. Він просив залишитися у столиці, а також застеріг, що я можу пожалкувати про своє рішення змінити роботу. Наприкінці розмови я лишив йому на згадку марку “Укрпошти” до річниці Дарницького району, яких надрукували лише 15 примірників. Цей символічний подарунок нагадуватиме йому не лише про мене, а й про рідну йому вулицю Братства Тарасівців біля метро “Харківська”. Попри те, що я пішов на підвищення у столичний регіон, я продовжую вболівати за район та відстежувати ефективність раніше розпочатих проєктів. Наприклад, у Дарницькому районі відкрили малий груповий будинок “Щасливе дитинство” для дітей-сиріт та тих, кого позбавили батьківського піклування. Над цим проєктом ми почали працювати ще до початку повномасштабної війни.
КВ: У своєму інтерв’ю BBC начальник КМВА Тимур Ткаченко позитивно схарактеризував вас і похвалився співпрацею з областю. У чому полягає ця співпраця?
Микола Калашник: З Тимуром Ткаченком ми активно співпрацювали ще за часів моєї роботи в Дарницькій РДА: він був заступником голови, а я — керівником апарату. Зараз, окрім робочих взаємин, ми з ним маємо і дружні стосунки. Столиця для ворога — бажана ціль, тому обидві адміністрації працюють над проєктами та програмами, спрямованими на захист столичного регіону. Серед нового — ми запровадили проєкт з перехоплення російських дронів, який успішно працює. Зараз відбувається масштабування цих процесів: до нас долучаються інші регіони, щоб використати та впровадити наш досвід. Окрім цього, на Київщині діє найбільша кількість засобів радіоелектронної боротьби в Україні, тому військові часто працюють поза межами області, щоб вберегти інші населені пункти від падіння уламків.
Одне з нагальних питань для нас — розподіл твердих побутових відходів. На території Києва з оглядом на його густонаселеність та щільність забудови побудувати полігон для збирання та сортування сміття досить важко. У Підгірцях Київської області полігон рано чи пізно вичерпає свій ресурс, тому варто змінювати підхід до сміття та впроваджувати інноваційні підходи.
Також готується проєкт вдосконалення транспортної інфраструктури. Багато мешканців Київщини працюють у столиці, існує потреба у створенні перехоплювальних паркінгів. Візьмемо до уваги й стан громадського транспорту та переглянемо кількість об’їзних доріг.
КВ: Чи плануються зміни в структурі КОДА: нові призначення або реорганізація, закриття вакантних посад?
Микола Калашник: Нещодавно Кабмін погодив призначення чотирьох заступників голови КОДА. Тепер напрямами військового та цивільного захисту, а також екології опікуватиметься Руслан Олійник, який довгий час був комендантом Київської області, успішно виконував завдання з розміщення військових формувань на території Київщини. Зараз він має налагоджені контакти з Міноборони, військовими частинами, командуваннями та формуваннями, що важливо.
Другою заступницею стала Наталія Погребна, яка пройшла шлях від найнижчої ланки співробітника в обласній адміністрації до рівня директора Департаменту економіки. Окрім профільних, вона додатково займеться питаннями агропромислового комплексу. Минулого року завдяки ефективній взаємодії з податковою службою, бізнесом та органами місцевого самоврядування вдалося залучити додатково 260 мільйонів гривень надходжень до місцевих бюджетів, що є досягненням Наталії Погребної.
На посаду першого заступника Кабінет міністрів вже погодив Тараса Бакая. До цього він очолював Броварський район. Показав себе ефективним керівником. Мені імпонує його стиль роботи, тому й запропонував йому приєднатися до команди. Зона відповідальності – відбудова й житлово-комунальне господарство.
Четвертий заступник – Іван Добровольський. В команді відповідатиме за ветеранську політику та комунікацію з громадами. Вважаю, що питаннями ветеранів має займатися людина, яка має воєнний досвід. Іван захищає Україну з 2022 року. Його я знаю не перший рік як надійну та відповідальну людину.
Наразі вакантною залишається одна посада – заступника з питань цифровізації.
КВ: Кого з команди забрали із собою з Дарницької РДА?
Микола Калашник: Керівний склад держадміністрації однозначно має залишатися там, щоб опікуватися районом. Щодо співробітників середньої ланки, то двоє осіб перейшли працювати зі мною: один з них займається патронатною службою, а інший — забезпечує роботу апарату КОДА.
КВ Які отримали настанови від Президента щодо пріоритетів роботи на Київщині?
Микола Калашник: Ми мали зустріч перед призначенням, де обговорили подальші кроки та завдання з розвитку Київської області. Серед основних пріоритетів — відбудова, безпекові питання, охорона здоров’я, ветеранська політика. Ми плануємо збільшити кількість ветеранських хабів та створити всі умови для повернення військових після важких поранень до цивільного життя. В Управлінні ветеранської політики КОДА працюють над удосконаленням роботи в цьому напрямку, а також над тим, щоб надавати адресну допомогу на місцях.
КВ: Як можете оцінити рівень розвитку громад на Київщині?
Микола Калашник: Децентралізація вимагає від голів громад разом із депутатськими корпусами самостійно ухвалювати рішення стосовно напрямів використання бюджетних коштів. На минулому засіданні Ради оборони розглядав конкретний приклад з Богуславом, де в закладі охорони здоров’я в поганому стані знаходиться захисна споруда. Зʼясувалося, що на укриття не вистачило грошей, тому я планую провести моніторинг, який визначить, на що витрачалися кошти за останні роки, та які були пріоритети в громаді. До моїх повноважень не входить примус, але я можу підказати міському голові та запропонувати різні шляхи розв’язання проблем.
КВ: Чи вдалося налагодити взаємодію між Київською обласною адміністрацією та облрадою, депутатським корпусом?
Микола Калашник: Цей процес відбувається і продовжуватиметься, наше завдання — створити єдиний злагоджений механізм. Я скористався можливістю розповісти про себе, свої плани та пріоритети під час проведення сесії Київської обласної ради. Деякі депутати виявили бажання поспілкуватися зі мною окремо. На посаді я готовий до протистоянь, якщо в цьому буде серйозна потреба, але, на мій погляд, це останнє, що потрібно робити. Тож шукатиму можливості для ефективної та мирної взаємодії. Якщо у вас схожі цілі та бажання, це треба робити.
КВ: Які пріоритети визначені в бюджеті Київщини на поточний рік?
Микола Калашник: Пріоритет — це підтримка сил безпеки та оборони, військових частин і формувань. У цьому році я планую збільшити суму фінансової підтримки ЗСУ щонайменше на 0,5 млрд гривень, використовуючи всі можливі ресурси. Наприклад, зараз ми активно співпрацюємо з бізнесом, адже саме бізнес наповнює бюджет. Чим більше ми створюємо можливостей для нього, тим більше бізнес зацікавлений у реалізації проєктів на Київщині. За перший квартал цього року завдяки бізнесу ми вже збільшили надходження до бюджету на понад 3,2 млрд гривень у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Створюємо умови для того, щоб бізнесу тут було комфортно, а бізнес віддячує нам податками в державний бюджет, який частково отримується на рівні обласного бюджету. Це дає нам змогу набагато більше допомагати Збройним Силам.
Серед інших пріоритетів — відбудова. Працюємо над завершенням вже розпочатих проєктів, щоб власники осель могли якомога швидше повернулися до своїх домівок. Знову ж таки, ці люди будуть формувати бюджет, бо працюватимуть на робочих місцях та сплачуватимуть податки.
КВ: Чи не вперше одразу кілька громад увійшли в новий бюджетний рік без ухвалених бюджетів, у Бородянці та Ірпені нині тривають судові процеси щодо керівництва. Як ви оцінюєте ці ситуації? Чи впливає політична боротьба в регіоні на здатність громад ефективно працювати?
Микола Калашник: Депутати представляють різні політичні сили, а тому мають політичні цілі, амбіції, що є нормою у мирний час. Однак, доведення до сварок та створення невизначеності у період воєнного стану — недоречно та неактуально. Певний час тому я мав тригодинну зустріч в Чабанах, де спілкувався із депутатським корпусом щодо того, які наслідки несе для населення неухвалений бюджет. Держава надає різні субвенції, наприклад: доплати для вчителів, субвенції для закупівлі шкільних автобусів, ліків або компенсації для проживання внутрішньо переміщених осіб та інше. Коли громада не ухвалює вчасно бюджет, вона не має можливості реалізувати цю державну політику підтримки. Після нашої перемоги однозначно будуть вибори, тому ті, хто зараз розводять політичні чвари, отримають відповідну оцінку громадян.
КВ: Скільки ще житлового фонду в регіоні необхідно відбудувати, а скільки вже робіт завершені? Яка структура фінансування відбудови — скільки участі в держави, скільки у закордонних донорів?
Микола Калашник: Станом на сьогодні 70% зруйнованого чи пошкодженого росіянами майна на Київщині відновлено в різний спосіб. Мешканці можуть звернутися безпосередньо до представників громади та Департаменту регіонального розвитку, а також отримати компенсацію через держпрограму “єВідновлення”. Власники приватних житлових будинків можуть зайти у відповідний реєстр, підтвердити документи та отримати компенсацію до 500 000 гривень. Віце-прем’єр Олексій Кулеба говорив на засіданні уряду, що з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділили 1,5 млрд грн для відновлення, зокрема і багатоквартирних будинків. Водночас після ракетних обстрілів часто з’являються нові об’єкти, які потребують відбудови. Наприклад, у січні росіяни влучили у житловий будинок у Глевасі, тому зараз ми активно шукаємо джерела фінансування для його відновлення.
КВ: Як оцінюєте діяльність Департаменту регіонального розвитку КОДА?
Микола Калашник: Є претензії, але зараз ця структура переформатовується — наприклад, звільнився керівник. Щодо прозорості та підзвітності, Департамент не обирає підрядників суб’єктивно, бо існують електронні майданчики, за допомогою яких визначаються найбільш вдалі підрядні організації. Також, за потреби, збирається відповідна комісія на базі адміністрації, члени якої визначають ефективність відбудови. Водночас існує чимало публічних історій, коли посадовці висловлювали підрядникам своє незадоволення. Наприклад, нещодавно я відвідував Ірпінську громаду, де з 2023 року не можуть завершити роботи з відновлення приватних житлових будинків. Я поспілкувався з громадою, і було ухвалене рішення щодо розриву договору з цим підрядником та відповідно пошуку нового. Мені важливе відновлення Київщини, тому я відстежую всі пов’язані з цим процеси.
КВ: Назвіть актуальні ініціативи для переселенців у столичному регіоні.
Микола Калашник: У Дарницькому районі проживало 73 тисячі переселенців, а на Київщині — 256 тисяч. Область пішла на кілька кроків уперед у цьому напрямі, бо тут є місця компактного проживання для внутрішньо переміщених осіб та окремі модульні містечка, побудовані донорськими коштами. У Дарницькій та Оболонській РДА ми створили Раду ВПО ще до того, як було ухвалено відповідний підзаконний акт щодо необхідності утворення такого консультативного дорадчого органу. На Київщині я планую посилити ефективність нашої роботи, тому запросив на посаду радника голову Ради ВПО у Дарницькому районі Олександра Явтушенка. Він буде координувати напрям внутрішньо переміщених осіб.
КВ: Які програми плануєте впровадити для переселенців?
Микола Калашник: Найголовніше — це житло, активно працюємо у цьому напрямку. Якщо люди отримують житло, вони водночас отримують можливість працювати, повноцінно мріяти, створювати родини та продовжувати жити в Україні. Нещодавно ми уклали меморандум між Васильківською та Маріупольською громадами, щоб спільно звести на Київщині нове житло для ВПО та побудувати поруч індустріальний парк. Також допомогу надав філантроп і меценат Делл Лой Хансен, який побудував декілька містечок для внутрішньо переміщених осіб. Коли вони будували, то самостійно визначали підрядні організації, бо це їхні кошти та відповідальність. Під час зустрічей з іншими міжнародними партнерами я наголошую на тому, щоб вони самостійно визначали організації, щоб це було для них максимально прозоро.
КВ: Наскільки Київщина готова до оборони?
Микола Калашник: Ми слідкуємо за ситуацією в області. За минулий рік першочергові фортифікаційні споруди збудували у повному обсязі. Процес триває: ми модифікуємо, покращуємо оборонну інфраструктуру та впроваджуємо інновації. Окрім цього, працюємо над мобільним зв’язком і встановлюємо відеокамери для фіксації подій на прикордонних територіях. Підтримка підрозділів — на високому рівні, станом на зараз вони забезпечені всім необхідним.
Щодо нацспротиву — за моєю ініціативою проведено перший публічний вишкіл для місцевого самоврядування. У майбутньому це допоможе людям у випадку надзвичайних ситуацій, зокрема й під час надання медичної допомоги. Одна з наших ідей — створення відповідної бази для підготовки громадян і залучення добровольців так, як це було на початку повномасштабного вторгнення. Також розвиватимемо патріотичне виховання молоді на уроках Захисту України та “Джурі”.
У цьому році ми продовжимо реалізацію всіх напрямків, однак громади, як лідери думок, самостійно визначатимуть пріоритети використання бюджетних коштів.
КВ: Якими питаннями займатиметься анонсована Рада ветеранів на Київщині і які повноваження матиме?
Микола Калашник: Рада ветеранів — це представництво ветеранського корпусу в органах влади. Вони ділитимуться своїм баченням щодо всіх дотичних ініціатив, зокрема й щодо фізичної доступності, інклюзії та створення ветеранських хабів. Рада формуватиметься на конкурсній основі з делегатів від районів, які представлятимуть ветеранів на обласному рівні. Це консультативний орган, але їхні рекомендації впливатимуть на рішення влади та програми для ветеранів.
КВ: Ви назвали одним зі своїх пріоритетів на посаді залучення інвестицій на Київщину. Хто захоче вкладатися у регіон під час обстрілів та війни?
Микола Калашник: Деякі проєкти я вже супроводжував, інші з’являються чи плануються. Йдеться передусім про виробничі потужності та індустріальні парки, де держава створила пільгові умови для старту бізнесу. Є також обласні програми, які, наприклад, компенсують витрати на проєктно-кошторисну документацію для облаштування індустріальних парків та забезпечення будівництва об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Один із прикладів закордонних інвестицій — відома мережа закладів громадського харчування Hesburger, які працюють у Броварах, Ірпені, Борисполі та інших населених пунктах Київщини. Раніше їхня основна база з виробництва напівфабрикатів була в Європі, проте нещодавно вони завершили цей проєкт вже у Київській області. Тепер з українського м’яса та овочів виготовлятимуть продукцію, яку постачатимуть до сусідніх європейських країн.
Ще один приклад — австрійська компанія, яка під час повномасштабного вторгнення відкрила у Вишневому комплекс для відвантаження цементу. Це свідчить, що навіть у таких складних умовах інвестори бачать потенціал Київщини.
КВ: Розкажіть детальніше про будівництво індустріальних парків на Київщині.
Микола Калашник: Ми плануємо будувати нові індустріальні парки, на базі яких зводитиметься соціальне житло для переселенців та важлива інфраструктура. Це вигідно для всіх: люди, які потребують житла, отримують його поблизу від роботи, а роботодавці мають працівників поруч. Така логістика підвищує ефективність і комфорт через наявність дошкільних закладів, централізованого транспорту до шкіл чи медичних установ. Індустріальні парки — це не лише про виробництво, а й про створення цілісної інфраструктури, яка працює на людей і бізнес.
КВ: У вас було декілька виїздів залізницею. Це ваша ідея, ці ініціативи щодо залізниць?
Микола Калашник: Коли авіаперельоти стали недоступними, залізницю почали використовувати значно більше. Це стосується не лише місцевих мешканців, а й міжнародних партнерів. Від початку повномасштабного вторгнення Київщину відвідали понад 500 делегацій, і більшість із них прибувають саме залізницею. Другий, і, мабуть, головний аспект – це щоденні поїздки людей. Багато хто з Київщини їздить електричками до Києва на роботу і назад. Тут постає питання доступності та інклюзії: зручність платформ, можливість для маломобільних груп потрапити до вагонів, чіткі графіки руху, щоб люди могли вчасно добиратися, а також освітлення станцій. Це елементарні речі, які можна швидко виправити, якщо звернути на них увагу. Ми працюємо над цими питаннями, щоб зробити залізницю зручною та безпечною для всіх.
Нагадаємо, у Київській області функціонує 14 індустріальних парків.
Читайте: Микола Калашник: Індустріальні парки на Київщині є справжніми драйверами економічного розвитку
фото: пресслужба КОДА
КиївВладаДарина Полішевська
