Українські студенти активні, амбітні, талановиті. Більшість із них прагне після завершення навчання працювати на розвиток України, але є й чимало тих, хто готовий стати емігрантом. Що ними керує? І який шлях обереш ти?
Молодь стикається з великою кількістю проблем. Чи не найгострішою з них для багатьох стає працевлаштування після закінчення університету чи коледжу. Нині вже майже нікого не дивує, що багато юнаків і дівчат готові їхати за кордон. Одні на навчання, інші – одружуються, та більшість – у пошуках роботи. Щороку кількість тих, хто хотів би виїхати, зростає. Порівняно з минулим роком бажаючих залишити Україну стало більше на 5%.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
У дослідженні німецького Фонду імені Фрідріха Еберта і Центру “Нова Європа”, підготовленому спільно з соціологічною компанією GfKUkraine, йдеться про те, що українська молодь нині найбільше боїться корупції та війни. Понад чверть молодих українців у віці 14–29 років хочуть емігрувати. Хоча, за даними дослідження, 72% молоді не мають бажання переїжджати до іншої держави або залишати Україну на термін понад 6 місяців.
Серед найпопулярніших держав, до яких звернені погляди молодих, – Німеччина (18%), США (15%) та Польща (12%).
Українці не виключають, що системні проблеми в нашій державі – тимчасові. Так, 58% опитаних вірять, що майбутнє українського суспільства буде кращим, ніж поточна ситуація. 20% думають, що ситуація залишиться незмінною, і лише 5% очікують погіршення.
Чому у світ за очі?
Найчастіше серед причин, що спонукають задуматися про еміграцію, називаються: бажання отримати кращі умови для життя (64%) чи забезпечити краще майбутнє для дітей (34%), відсутність гідної роботи в Україні (23%), прагнення отримати кращу освіту (12%). Молодь трохи частіше порівняно з іншими акцентує на відсутності роботи і можливості для самореалізації.
Розглянемо детальніше причини еміграції. Більшість готових до від’їзду за кордон хочуть отримати кращі умови для життя. Що в їхньому розумінні “кращі умови”? Відремонтовані дороги, доступні розваги, гідна зарплатня, адекватні ціни та інше. Далі йдуть ті, хто бажає “забезпечити краще майбутнє для своїх дітей”. Це нормально. Адже в національному характері українців виділяються такі риси, як чутливість, емоційність, любов до дітей та бажання їх захистити й опікати. Можливо, навіть більше, ніж прийнято в інших країнах, можливо, навіть більше, ніж це дійсно потрібно.
На третьому місці за кількістю готових шукати кращої долі далеко від дому – ті, хто не може знайти гідної роботи в Україні. Причиною цього є системна криза в економіці й інших важливих суспільних сферах, низька заробітна плата та труднощі з працевлаштуванням без практичного досвіду. Випускникам навчальних закладів важко конкурувати з більш досвідченими старшими колегами. Допоки нас будуть переслідувати ці проблеми, кількість емігрантів збільшуватиметься.
Освіта не у нас
Найменше опитаних обрали головним мотивом виїзду навчання за кордоном. Та вже нині майже 70 тисяч українців здобувають освіту в інших країнах (хоча ця цифра може виявитися й більшою). Найбільше наших студентів у Польщі, Чехії та Німеччині. Також українці їдуть на навчання до Великої Британії і США. Їдуть, навіть якщо за освіту треба платити. Так, за рік навчання в Польщі вони платять близько 31 тис. грн, від 160 тис. грн – у Канаді. Більшість після здобуття освіти самі прагнуть залишитися за кордоном або ж їх там залишають з огляду на гарні результати й високий потенціал.
Заради цікавості я також провела опитування серед студентів першого-другого курсів Університету Державної фіскальної служби України (м. Ірпінь), Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка та Київського національного торговельно-економічного університету. Виявилося, що чомусь у наймолодших студентів настрої далекі від позитивних. 47% опитаних відповіли, що не бачать свого майбутнього в Україні і планують після здобуття диплома бакалавра їхати за кордон навчатися в магістратурі аби шукати там гідну роботу за гідну зарплатню. 33% опитаних заявляють, що Україна має майбутнє. Вони наполегливо радять залишатися на своїй Батьківщині, аби самим “підняти її з колін”. “Так, країна переживає не найкращі часи, але хіба це не означає, що потрібно ще більше робити для поліпшення ситуації в ній? Не розумію, чому молодь так масово емігрує за кордон. Адже не там вони долі шукають”, – переконана студентка Університету ДФС України Ольга.
Водночас 20% опитаних студентів ще не визначилися, що їм більше імпонує.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Зрозуміло, ще є час. Але активні молоді українці небезпідставно вважають, що ніхто не побудує нам щасливого майбутнього замість нас самих. Ознакою зрілості якраз і є відповідальність за землю батьків і за своє майбутнє.