Петро Пантелеєв: “Сподіваюся, що зміни до Закону “Про житлово-комунальні послуги” будуть прийняті до кінця березня”

З 1 травня 2019 року мешканців столиці чекають новації у отриманні комунальних послуг, які вводяться Законом “Про житлово-комунальні послуги”. Всі кияни будуть зобов’язані укласти нові договори на опалення, водопостачання та водовідведення. Також в платіжках повинні з’явитися нові графи – крім оплати за тепло та гарячу воду, буде вказана плата за користування мережами та абонплата. За борги почне нараховуватися пеня. Як у столиці будуть реалізовані всі ці новації в інтерв’ю КиевVласть розповів заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв.

KV: Нові положення Закону “Про житлово-комунальні послуги” набувають чинності 1 травня 2019 року, але до них вже готують зміни. У чому проблема закону? Чи можуть якісь зміни бути прийняті до 1 травня?

Петро Пантелеєв: Дійсно, зараз підготовлений пакет змін до цього закону, тому що в існуючому законі достатньо багато колізій.

Наприклад, послуга з централізованого опалення змінить назву, і з 1 травня повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) щодо встановлення тарифів під великим питанням. Адже змінами до закону необхідно надати повноваження НКРЕКП встановлювати тарифи на послуги з новими назвами, бо наразі комісія може затверджувати тариф лише на існуючі послуги. Але ці зміни досі не внесені.

Ми сподіваємося, що зміни будуть прийняті до кінця березня.

Також у Києва є позиція щодо договорів на комунальні послуги – вони повинні бути публічними – як зараз. Зараз такі договори публікуються у відкритому доступі і споживачу не потрібно витрачати час на їх особисте підписання, щоб отримувати послугу. Закон “Про ЖКП”, який вступить в силу з 1 травня, передбачає, що кожен договір має бути фізично підписаний споживачем. Лише уявіть, у Києві близько одного мільйона особових рахунків, і всім їх власникам доведеться персонально укладати нові договори в середньому на 6 послуг. Це зайва морока для споживача і колосальний ресурс, який необхідно створити кожному виконавцеві послуг. Простішим є процес публічного договору.

Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році

Крім того, ми проти виокремлення з тарифу витрат на повірку і обслуговування лічильників, як це зараз вказано в Законі “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”. Більш доцільно, коли теплопостачальна компанія в рамках тарифу зобов’язана встановлювати, обслуговувати, повіряти та ремонтувати лічильники. Адже сьогодні ми бачимо, що люди дуже незадоволені тим, що в будинку не працює лічильник (вкрадений, зламаний, неповірений), але зібрати збори, проголосувати певне рішення відносно додаткових витрат на лічильники часто є нездійсненним завданням.

KV: Якщо зміни не будуть прийняті, що очікувати киянам?

Петро Пантелеєв: Повинна бути проведена договірна компанія, в ході якої кожному споживачу потрібно буде особисто підписати нові договори на опалення, водопостачання та водовідведення.

Жорстких термінів не буде. Ми не плануємо прив’язувати людей до строків або лякати відключенням послуги, якщо немає договору. Зі свого боку влада Києва мобілізує служби, щоб у кожному Центрі комунального сервісу (ЦКС) з урахуванням пішохідної доступності до мікрорайонів була можливість укласти такі договори. Людям з особливими потребами договори для підпису будуть доставлені додому за допомогою працівників соціальних служб.

При цьому, будуть укладатися як індивідуальні, так і колективні договори. Відмінність у тому, що за умови колективного договору за розподіл спожитої енергії у самому будинку відповідає управитель будинку (ЖБК, ОСББ, Управляюча компанія). Відповідно, у випадку колективного договору рахунки мешканцям за тепло буде виставляти управитель, а там, де мають місце індивідуальні договори – теплопостачальна компанія. Сьогодні у Києві вже є багато прикладів, коли ЖБК, ОСББ або Управляюча компанія має договори на постачання тепла.

KV: Як зміни у законі вплинуть на тариф?

Петро Пантелеєв: На тариф ці зміни напряму не вплинуть. Можуть бути лише коригування стосовно вартості гарячого водопостачання. На тариф суттєво впливають інші чинники. Наприклад, як відомо, з 1 травня встановлена нова ціна на газ, через це будуть скориговані і ціни на гарячу воду і опалення.

Читайте: “Киевтеплоэнерго” порадует киевлян очередным повышением тарифов на тепло и электроэнергию 1 мая

KV: Що таке абонплата, та як вона повинна нараховуватися?

Петро Пантелеєв: Доля запровадження абонплати досі під питанням, оскільки законодавець та профільне відомство не врегулювали це питання.

А плата за обслуговування внутрішньобудинкових мереж закладена в тариф на утримання будинку та прибудинкової території. Людина має сплачувати за ці роботи, адже носій в будинок подається мережами до його квартири.

Також нагадаю, що за законодавством, з 10 червня 2018 року, обслуговування будинку та прибудинкової території є послугою з договірною ціною. Вона встановлюється не централізовано владою міста, а за домовленістю будинкової громади (ОСББ, ЖБК) і управляючої компанії. Вартість послуги може розраховувати кожна будинкова громада окремо або її може запропонувати Управляюча компанія, яка планує обслуговувати будинок.

KV: Якщо у будинку не створено ЖБК або ОСББ і, відповідно, не обрана Управляюча компанія, то як зараз вирішується і з 1 травня буде вирішуватися питання обслуговування будинку та прибудинкової території?

Петро Пантелеєв: Такі будинки зараз обслуговують комунальні Управляючі компанії (КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду …”, які створені в кожному районі столиці). Для мешканців будинку діють ті ціни, які раніше були встановлені розпорядженням КМДА і зафіксовані у відповідних договорах між мешканцем та управлюючою компанією. В цьому плані з 1 травня 2019 року нічого не зміниться.

У Києві понад 11,3 тис. багатоквартирних будинків, з яких близько 1,1 тис. ОСББ та майже тисяча ЖБК. Штучних перепон для створення ОСББ у столиці немає. Рівень самоорганізації жителів багатоповерхівок, а також технічний стан будинків сьогодні є основними перепонами у створенні об’єднань.

Читайте: Киевские власти озаботились спасением ОСМД и ЖСК от земельных поборов

Ми націлені на те, щоб кожен будинок і його мешканці мали вибір поступово прийти до рішення створити ОСББ, а не через залякування дедлайнами чи санкціями, а розуміючи, що спільні рішення дають результат.

Хочу ще раз запевнити – будинки, що не прийняли рішення про управителя чи створення ОСББ, будуть забезпечені послугами з боку комунальних керуючих компаній.

Також комунальні управляючі компанії будуть брати на обслуговування ті будинки, які з тої чи іншої причини залишились без обслуговування будинку та прибудинкової території.

На сьогодні вже 14 будинків, що раніше обслуговувалися приватними або іншими підприємствами, передали в обслуговування комунальних керуючих компаній. По суті, від обслуговування цих будинків відмовилися, а комунальні підприємства погодились взяти їх утримання на себе. Це будинки у Печерському (на вул. Івана Кудрі, пров. Бастіонному, вул. Миколи Бойчука), Подільському (на вул. Вишгородській), Святошинському (на вул. Львівській),  Солом’янському (на вул.Волинській, Сім’ї Ідзиковських, Академіка Карпинського, просп.Космонавта Комарова), Шевченківському (вул. Златоустівській (3 будинки), Річній та Дніпровському (вул. Ярослава Гашека) районах столиці.

KV: З 1 травня 2019 року на борги по комунальним послугам повинна почати нараховуватися пеня. На які саме борги вона буде нараховуватися – на ті, що були на 1 травня, або ті, що виникли з 1 травня?

Петро Пантелеєв: Відповідно до статті 26 Закону “Про житлово-комунальні послуги” нарахування пені відбуватиметься з 1 травня 2019 року. Однозначної відповіді з якого періоду і на які саме борги буде нараховуватися пеня закон відповіді не дає. Необхідне окреме доопрацювання цього питання.

KV: Чи варто киянам-боржникам очікувати відключення від послуг або виселення з квартир?

Петро Пантелеєв: Закон у цьому питанні нічого нового не каже. Нічого не зміниться, крім нарахування пені.

Намірів щодо виселення з квартир за борги немає. І такої практики сьогодні в Києві немає. Будемо працювати індивідуально з сім’ями, використовувати механізм реструктуризації для тих, хто потрапив у складну ситуацію, використовувати субсидіювання.

Стягнення заборгованості у судовому порядку можливе від будь-якої суми заборгованості. Проте доцільно проводити роботу в судовому порядку зі споживачами у випадках, коли вони ігнорують механізм реструктуризації та пропозиції врегулювати питання, хронічно прострочують зобов’язання сплати за житлово-комунальні послуги (більше трьох місяців) та ігнорують заходи досудової роботи.

При стягнені боргу у судовому порядку додатково до суми заборгованості нараховуються штрафні санкції (ст. 625 Цивільного кодексу України) у вигляді 3% річних та втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення.

Читайте: На жителей Деснянского района Киева подали иски на взыскание 6 млн гривен коммунальных задолженностей

KV: Багато боргів зараз у мешканців столиці за комунальні послуги?

Петро Пантелеєв: Борги є. Проте сьогодні в Києві немає провалу платіжної дисципліни. Кияни у переважній більшості стабільно оплачують спожиті житлово-комунальні послуги. Загальний рівень оплати послуг – не менше 80%.

Однак в абсолютних цифрах заборгованість за останні 2-3 роки зросла, адже зросли і самі нарахування через підвищення цін на послуги, спричинені здорожчанням газу, паливо-мастильних матеріалів, зростанням мінімальної заробітної праці і т.д.

Борг населення за послугу з утримання будинків та прибудинкових територій з урахуванням боргів попередніх періодів станом на 1 лютого поточного року в Києві становить 712,76 млн гривень. Заборгованість з початку поточного року зменшилася на 7,81 млн гривень.

Стан оплат за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по Керуючих компаніях Києва за період 2016-2019 рр.

Загальний борг споживачів “Київгазенерджі” складає 308,8 млн гривень. Дійсно динаміка зростання заборгованості висока. Однак і рівень сплати складає не менше 90%.

На початок 2019 року загальна заборгованість споживачів перед АК “Київводоканал” перевищує 1 млрд гривень. При цьому рівень оплати споживачами – 90%. Проводиться систематична робота зі споживачами, які не сплачують за отримані послуги або користуються ними незаконно. Проте відключення від послуг – це крайній метод, до якого “Київводоканал” вдається лише після численних попереджень та при повному небажанні порушників йти на діалог.

КП “Київтеплоенерго” стало виконавцем послуг з постачання гарячої води та опалення з травня 2018 року. У результаті переговорів та з метою недопущення перебоїв у енергопостачанні “Київтеплоенерго” взяло на себе заборгованість за спожитий газ перед НАК “Нафтогаз” із відповідним компенсатором – дебіторською заборгованістю, у тому числі заборгованістю населення, що на той момент склала 2,4 млрд гривень.

Станом на сьогодні рівень розрахунків населення за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання складає 80%. Поточний борг населення складає 2,3 млрд гривень. Слід враховувати, що це показник під час проходження опалювального сезону, коли нарахування найбільші. Багато киян оплачує послуги за тепло частково, а потім сплачує борги після завершення опалювального сезону, коли рівень нарахувань зменшується.

KV: Чи вирішено вже питання з поверненням переплат за тепло та гарячу воду, які були здійснені ще ПАТ “Київенерго”?

Петро Пантелеєв: Якщо у киян є переплата в “Київенерго”, то треба звернутися з відповідною заявою до одного з міських відділень ЦКС. В свою чергу ЦКС збере повний пакет документів і передасть його на розгляд ПАТ “Київенерго”.

Перейняти на себе переплати, тобто зобов’язання виплати боргів приватного підприємства, місто не могло. Лише ПАТ “Київенерго” може перевірити по своїй базі і визначити – була переплата у клієнтів чи ні.

Наразі кияни подали до ЦКС вже 8 210 заяв щодо переплати перед “Київенерго” (3 617 заяв щодо централізованого опалення та 4 593 заяв щодо гарячого водопостачання) на загальну суму 8,7 млн гривень. Вже проведено перерахунок та повернуто киянам переплат на загальну суму майже 119 тис. гривень.

Слід враховувати, що кожен особовий рахунок перевіряється, підтверджується чи не підтверджується оплата, тому це займає певний час. Крім того, остаточне рішення щодо повернення переплат приймає “Київенерго”. Ми зараз робимо усе можливе, щоб поетапно споживачі отримали кошти у разі переплати.

KV: Скільки коштів на сьогодні Київ витратив на запуск КП “Київтеплоенерго” та чи вистачає коштів, які сплачуються за послуги підприємства, на покриття операційних витрат?

Петро Пантелеєв: На старт “Київтеплоенерго” витрачено 2 млрд грн, з яких левова частка пішла на закупівлю газу, придбачання техніки (30 одиниць, серед яких аварійні авто, екскаватори тощо), підготовку до зими.

На сьогодні тариф однієї гігакалорії теплової енергії покриває лише 75% витрат підприємства. Це з урахуванням того, що сюди не входять капітальні витрати націлені на модернізацію теплових мереж, об’єктів теплової генерації (ТЕЦ) та інших витрат, пов’язаних із модернізацією потужностей та активів теплоенергетичного комплексу.

Читайте: Убыточному “Киевтеплоэнерго” позволят и дальше жить за счет столичной казны

Наше завдання за 3-5 років вивести КП “Київтеплоенерго” на рівень беззбитковості.

KV: Заявлялося, що у поточному році буде проведена значна робота по заміні і ремонту тепломереж. Вже визначено, в яких районах Києва будуть проводити ремонти першочергово, і скільки коштів на це виділено?

Петро Пантелеєв: Цього року з бюджету міста виділено понад 500 млн гривень на заміну найбільш аварійних та важливих ділянок теплових мереж, переключення будинків від неефективних й проблемних котельних до мереж централізованого теплопостачання.

Орієнтовно замінять понад 100 км мереж. Будуть проведені роботи комплексно – заміна від теплокамери до теплокамери, а не латання по 2 метри розвалених мереж, як це було раніше.

Серед запланованих:

• реконструкція теплових мереж від ЦТП на просп. Маяковського, 30А до будинків на просп. Маяковського, 30А, 28А, 28Б, 28В, 26А та вул. Закревського, 45Б,
• реконструкція теплових мереж на вул. Симиренка, 2/19,
• капітальний ремонт аварійної ділянки теплових мереж від ЦТП на вул. Ревуцького та Вербицького,
• реконструкція теплових мереж на  вул. Олександра Архипенка, 4А до споживачів за адресами вул. Олександра Архипенка та вул. Йорданській, 10,
• реконструкція теплової мережі котельні “Нивки” по вул. Януша Корчака.

Це найбільш значимі роботи, однак загалом це десятки великих об’єктів, які з року в рік стають проблемними для тепловиків під час запуску опалювального сезону.

Місто спільно з “Київтеплоенерго” співпрацює з міжнародними партнерами щодо залучення доступних кредитів. Спільно з USAID, Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР) та IFC розроблений інвестиційний план для залучення 100 млн доларів на проект модернізації теплоенергетичного комплексу у рамках підписаного раніше меморандуму. Маю надію, що попередня угода, що дозволить виділити кошти, буде підписана уже в першій половині березня.

KV: Коли буде оприлюднено список адрес, де планується оновити мережі за рахунок міста?

Петро Пантелеєв: Протягом декількох тижнів буде підписано розпорядження, яким буде затверджено адреси, де будуть замінені мережі великих діаметрів. А що стосується невеликих діаметрів, підписання аналогічного розпорядження планується наприкінці першого півріччя.

KV: Якщо будуть залучені кредитні кошти, які роботи будуть зроблені до нового опалювального сезону?

Петро Пантелеєв: Отримання кредитних коштів – це перспектива. Протягом поточного опалювального сезону все ж основні фінанси – це бюджетні кошти.

А в найближчі роки одним з основних векторів стане ліквідація малих котелень. Планується ліквідувати близько 50 котелень та перепідключити будинки на інші тепломережі.

Крім цього заходи будуть спрямовані на оновлення ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 і оновлення агрегатів великих котелень, які застаріли морально і фізично та потребують заміни.

Також КП “Київтеплоенерго” запроваджуватиме автоматизовану систему управління системою теплозабезпечення.

Читайте: “Киевтеплоэнерго” отдаст 74 млн гривен за охранные услуги фирме, связанной с депутатом Киевсовета Дмитрием Стрижовым

KV: У минулому році з’явився комунальний концерн “Центр комунального сервісу”. Скільки коштів з бюджету Києва витрачено на його запуск?

Петро Пантелеєв: Кошти у створення цього підприємства не вкладалися. Воно утворено шляхом реорганізації ЖЕКів.

Підприємство працює на госпрозрахунку. І на наш погляд, така організація більш прогресивна модель, ніж ЖЕК в контексті надання консультацій людям.

Плануємо, що налаштування всіх процесів завершитися у червні поточного року, і це буде якісний і зручний сервіс для всіх киян.

KV: З чим пов’язано чергове заплановане зростання ціни на вивіз побутових відходів?

Петро Пантелеєв: Новий тариф буде застосовуватися орієнтовно з липня. Його коригування зумовлено тим, що НКРЕКП було змінено вартість захоронення великогабаритних відходів на полігоні № 6. До речі, це перша зміна вартості з 2010 року.

Попереднє підняття ціни було пов’язане зі зміною ціни на захоронення відходів на п’ятому полігоні, яка також до цього не змінювалася з 2010 року.

Читайте: Киевские власти снова намерены поднять тарифы на вывоз мусора

KV: На якому етапі сьогодні перебуває процес проектування будівництва сміттєпереробного заводу?

Петро Пантелеєв: Зараз визначені ділянки, ведуться передпроектні роботи та йде розробка Детальних планів території (ДПТ). Цю інформацію ми неодмінно оприлюднимо, але трохи згодом, коли будуть чіткі відповіді й деталі.

Ми за допомогою міжнародних партнерів визначилися з технологією. При будівництві будуть застосовані сучасні технології. Враховуючи, що місто має централізовану систему теплопостачання, ми хочемо певні фракції сміття використовувати як паливо. Проте, в частині екологічної безпеки будуть дотримані всі правила, адже ми орієнтуємось на європейські технології. Людям не варто непокоїтись з цього приводу. Я сам киянин, моя родина тут живе, тому я, в першу чергу, зацікавлений, щоб екологічні стандарти були дотримані.

KV: Сміттєпереробний завод для потреб Києва будуть будувати акціонери компанії “Київспецтранс”?

Петро Пантелеєв: Це тільки один з проектів, який повинен забезпечити комплексну санітарну очистку міста. В місті утворюється 1,3 млн тонн відходів. Отже необхідно декілька комплексів, які задовольнять всі потреби міста.

Читайте: Мусороперерабатывающий завод в Киеве будет строить “Киевспецтранс”

Реальних інвесторів не буде, поки не буде змінено законодавство. Ми провели конкурс. Проте потенційні компанії-інвестори не готові розпочати діяльність поки органи місцевого самоврядування не будуть наділені повноваженнями гарантувати їм обсяги сміття та відповідні тарифи. Без цього говорити про інтерес до української сфери переробки сміття для іноземних компаній не доводиться.

Фото: КМДА

KиевVласть