У Київській міськдержадміністрації (КМДА) задумали під час повномасштабної війни затвердити Детальний план території (ДПТ) реконструкції частини промрайону Воскресенський. Мова йде про намір дати відмашку масштабній забудові (переважно житлом) 115,9 га землі на лівому березі столиці. Зокрема, хочуть дозволити будівництво нового житлового комплексу із восьми будинків на території бази АТ “Київметал” (її співвласники входять до оточення одіозної забудовниці Владислави Молчанової) та легалізацію сумнівного ЖК “Freedom” від “Київміськбуду”. Громадськість та деякі депутати Київради виступають проти, адже мешканці мікрорайонів Воскресенки і Райдужного через це зіткнуться з поглибленням транспортних проблем і дефіцитом соціальної інфраструктури. Крім того, проєкт ДПТ вже традиційно суперечить чинному Генплану Києва.
Як стало відомо KВ, 2 лютого 2023 року комісія Київради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин перенесла розгляд проєкта рішення “Про затвердження ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у Дніпровському районі Києва” (№08/231-144/ПР від 30 січня 2023 року).
Суб’єктами подання вказаного документа виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич (на колажі праворуч) і Департамент містобудування та земельних ресурсів КМДА.
Під час розгляду цього питання на засіданні “земельно-містобудівної” комісії на його перенесенні наполягали відразу декілька депутатів. Таку свою позицію народні обранці обґрунтовували, зокрема, тим, що вони просто не встигли ознайомитися з усіма матеріалами ДПТ, адже отримали порядок денний засідання комісії й документ лише 31 січня. Голова вказаної комісії Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”) погодився з такими аргументами і порадив депутатам поспілкуватися з посадовцями Департаментом містобудування та архітектури КМДА та компанії-розробника ДПТ (ТОВ “Київ Проект Груп”) задля того, щоб вирішили усі спірні питання.
Разом з тим, деякі члени “земельно-містобудівної комісії” взагалі виступили проти затвердження вказаного проєкта ДПТ. Серед таких – депутат Олександр Міщенко (фракція “Європейська солідарність”), який у минулому VIII скликанні міськради очолював цю ж комісію (як ніхто інший знає, що такі ДПТ затверджуються лише задля обслуговування комерційних інтересів “дружніх” забудовників.- KВ). Його аргументи можна звести до трьох слів – “не на часі”. Крім того, як вважає Міщенко, наразі через ситуацію в країні у забудовників немає коштів, тому вони все рівно не зможуть реалізовувати цей ДПТ у найближчій перспективі.
“У громадськості є дуже багато питань [до цього ДПТ]. І я вважаю, що розробникам слід більш детально вивчити їх. Тим паче, зараз, коли ми боремося з російською ордою, я вважаю, що недоречно розробляти ДПТ і голосувати за них. Ви знаєте, що у Києві дуже багато недобудов, що пов’язано з економічними питаннями. Тому, я вважаю, що ті кошти, які забудовники, згідно з ДПТ, планують [витрачати] на будівництво і продаж квартир, треба все ж таки направляти на нашу оборону та підтримку Збройних сил України. Не на часі зараз розгляд цих детальних планів”, – підкреслив Олександр Міщенко.
Втім, інші члени комісії такі аргументи не сприйняли, а тому пропозиція Міщенка щодо “нерозгляду” цього документа навіть не виносилася на голосування.
Що передбачено ДПТ
Територія, яка має увійти до вказаного ДПТ, має площу 115,9 га і обмежена просп. Броварським, просп. Визволителів, бульв. Перова, просп. Алішера Навої, вул. Райдужною та вул. Челябінською.
Столична влада декларує, що затвердження цього документу допоможе “реструктуризувати і впорядкувати промислово-комунальну територію”, яка знаходиться в межах цієї місцевості, задля її “подальшого поліфункціонального використання”. Така ініціатива в проекті ДПТ пояснюється, зокрема, тим, що більшість підприємств, розташованих в цих межах, мають застарілі та зношені основні виробничі фонди, їхні приміщення здаються в оренду, а також наявне “скорочення пропозицій трудових ресурсів”. У зв’язку з цим столична влада традиційно хоче створити у цій місцевості “новий житловий мікрорайон з повним комплексом обслуговування, що має бути включений і існуючі сельбищні райони (ймовірно, мова йде про сусідні житлові масиви. – KВ) та поєднаний з зеленими зонами міста”. Таким чином дана територія буде “олюднена” – наразі там ніхто не проживає.
Розмістити вказаний житловий мікрорайон розробники ДПТ пропонують на території ЗАТ “Київметал” (металобаза на просп. Визволителів, 1-9. – KВ). Загальна площа цієї житлової забудови має скласти 12,61 га. Проєктом ДПТ передбачено, що вказаний житловий мікрорайон має складатися з восьми будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на перших поверхах. Також детальним планом передбачено, що вздовж фасадної сторони цієї житлової забудови має бути організована громадська зона з рекреаційним простором та автостоянками для тимчасового зберігання автомобілів.
Ще у проєкті цього ДПТ враховане будівництво багатофункціонального комплексу (БФК) з приміщеннями громадського і житлового призначення на перетині проспектів Броварського та Визволителів, який вже наразі введено в експлуатацію (по закону без затвердженого ДПТ цього не мало б статися.- KВ). Мова йде про 25-поверховий ЖК “Freedom”, який спочатку зводився під “прапорами” “Укрбуду”, а потім – “Київміськбуду”. Усього проєктом ДПТ передбачене будівництво 3,3 тис. квартир, в яких будуть проживати більше 6 тис. осіб. Крім того, згідно з проєктом ДПТ, на двох ділянках (кадастрові номери – 8000000000:66:264:0010 і 8000000000:66:264:0033, площа – 0,39 і 0,53 га відповідно) передбачене будівництво двох БФК з переважними видами використання “готель” і “готель з офісними приміщеннями” відповідно.
Проєктними рішеннями цього ДПТ також передбачено будівництво у цій місцевості закладу загальної середньої освіти на 24 класи (720 місць), двох вбудовано-прибудованих до житлових будинків дитячих дошкільних закладів загальною ємністю 200 місць, а також розміщення груп короткочасного перебування для дітей дошкільного віку загальною кількістю 34 місця у багатофункціональному комплексі з приміщеннями громадського та житлового призначення на перетині просп. Броварського та Визволителів. Крім того, столична влада запланувала, що у місцевості в межах проєктного ДПТ мають бути побудовані багатоповерхові гаражі загальною місткістю 1564 машино-місць, а також паркінги на 1564 машиномісця.
Що стосується дорожньої інфраструктури, столична влада декларує наміри побудувати т.зв. “меридіональну магістраль Троєщина-Осокорки”, яка повинна обєднати всі райони лівобережної частини Києва. Втім, терміни завершення цього проєкту в проєкті детального плану не зазначені – мова йде про “будівництво на перспективу”. Також керівництво міста планує реалізувати першу чергу будівництва лівобережного підходу до многостраждального Подільсько-Воскресенського мостового переходу, а також його з’єднання з вул. Алішера Навої, частина якої має увійти до цього ДПТ. Завершення будівництва лівобережного підходу з реконструкцією вул. Алішера Навої хочуть передбачити на розрахунковий період 20 років. При цьому, у випадку з будівництвом цієї розвязки розробники ДПТ посилаються на незатверджений документ – мовляв, ці роботи передбачені проєктом Генерального плану Києва, який ще наразі офіційно навіть не винесено на розгляд Київради.
Читайте: К чему приведет строительство Подольского моста через озеро Радунка
Що не так з цим ДПТ
Зазначимо, KВ постійно пише про містобудівний хаос, який панує у Києві з подачі підлеглих міського голови Віталія Кличко. За його каденцію Київрада затвердила вже кілька десятків ДПТ, які не відповідають чинному Генплану Києва й явно мають на меті лише давати можливість певним забудовникам легально будувати нову комерційну нерухомість на певній території чи легалізувати розпочате незаконне будівництво. Новий проєкт ДПТ не є виключенням.
Протягом листопада-грудня 2021 роки Департамент містобудування та архітектури КМДА проводив громадське обговорення та громадські слухання стосовно проєкту “ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у Дніпровському районі Києва”. Чиновники зібрали зауваження і пропозиції від громадськості та надали на них свої відповіді. Претензій до зазначеного проєкту більш ніж вистачало.
Так, архітектор Сергій Дюжев направив своє зауваження стосовно того, що у проєкті даного ДПТ є протиправне посилання на рішення проєкту Генплану Києва, який не є чинним документом. На думку Дюжева, “будь-який некорумпований суд визнає дану розробку нелегітимною”. У свою чергу, депутат Київради Юрій Федоренко (фракція “Слуга народу”) у листі до чиновників КМДА вказав, що цей ДПТ суперечить чинному Генплану столиці та законодавству України. Мається на увазі, що детальні плани можуть лише деталізувати положення чинного Генплану Києва без зміни функціонального призначення території, а в КМДА чомусь вирішили інакше.
Громадський активіст, член політичної партії “Народовладдя” Олег Симороз у своєму зверненні висловив думку, що затвердження цього ДПТ легалізує ЖК “Freedom”, який будувався на основі незаконних містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування. Найімовірніше, він мав на увазі те, що земельна ділянка під цим ЖК призначена “для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-офісного центру”, а МУО були видані Департаментом містобудування та архітектури КМДА на проєктування будівництва БФК з приміщеннями житлового і громадського призначення.
Також Олег Симороз звернув увагу на те, що у ДПТ немає “нормального обґрунтування щодо забезпечення соціальною інфраструктурою” – мова про поліклініки та лікарні. Крім того, активіст вказав на те, що у цьому ДПТ передбачене будівництво житлових будинків без врахування навантаження на транспортну інфраструктуру. Зокрема, він зазначив, що наразі є колосальні затори на проспектах Броварському і Визволителів та в районі станції метро “Лівобережна”, але розробники ДПТ навіть не зазначили розрахунку пропускної спроможності цих транспортних артерій.
На проблеми з транспортом і вуличною мережею звернули увагу і в Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації. Там повідомили, що існуюча транспорта мережа на витримує поточного навантаження, магістраль Троєщина-Осокорки буде збудована в кращому випадку через 20 років, а “при поточній інтенсивній забудові покращення транспортної інфраструктури протягом 5-7 років не заплановано”.
При цьому, матеріали ДПТ свідчать про те, що насправді на цій території буде побудовано не два великих житлових комплекса, а як мінімум три. Так, у січні 2022 року ТОВ “БСК “Україна” попросило розробників цього ДПТ врахувати в документі наміри по забудові двох вищезгаданих ділянок з кадастровими номерами 8000000000:66:264:0010 і 8000000000:66:264:0033, на яких вказана компанія планує здійснити реконструкцію існуючих будівель під житловий комплекс з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями. І хоча розробники ДПТ лише частково врахували таке прохання, дозволивши будувати там зазначені вище БФК, плани забудовників є більш ніж красномовними, адже під виглядом “багатофункціональних комплексів” у столиці досить часто будуються звичайні житлові будинки, в яких просто не можна “прописатися”.
Також проти затвердження цього ДПТ виступив народний депутат Богдан Яременко (фракція “Слуга народу”) – щоправда, свої зауваження він, схоже, не направляв до КМДА, обмежившись відповідним дописом у Facebook. Він закликав колег – фракцію “Слуги народу” в Київраді – цитуємо, “використати усі можливості і не допустити, щоб варвари підклали чергову забудовницьку свиню”.
“Очевидно ж, що кілька тисяч додаткових автомобілів і кільканадцять тисяч нових мешканців – це суттєве додаткове навантаження на і без того переповнені і перевантажені мости. Це навантаження на транспортну систему. Але реалізація цього плану також погіршить якість усіх комунальних сервісів в районах старої забудови і на Райдужному, і на Воскресенці, і на Лісовому, і в Биківні. Просто нових можливостей водо- і електропостачання, водовідведення не з’являється. Не з’являються нові дитячі школи, садочки, поліклініки, лікарні. На моє тверде переконання затвердження цього ДПТ під нову масову забудову лівобережжя злочинне і недопустиме щонайменше до того часу, поки КМДА не покаже громадськості реалістичний план вирішення проблеми транспорту, спорудження метро на Троєщину, розв’язання проблеми освіти і медицини. Допоки ми не побачимо план реконструкції і капітального ремонту водопостачання для усього лівобережжя Києва”, – написав Богдан Яременко.
Хто зацікавлений у масштабній забудові Райдужного й Воскресенки
За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ “Київметал” (до 2012 року – ЗАТ “Київметал”) було зареєстроване в столиці у лютому 1996 року. Керівником цієї компанії зазначено Євгена Горбача. Власниками крупних пакетів акцій АТ “Київметал” станом на IV квартал 2021 року були киянин Ярослав Швець (43%), ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант” (24%) і ТОВ “Столиця Груп” (24%). Кінцевими бенефіціарами вказаного акціонерного товариства є згаданий вище Ярослав Швець (43% частки статутного капіталу) і мешканка Києва Тетяна Реброва (42% частки статутного капіталу).
Система Youcontrol відносить АТ “Київметал” до групи родини Миримських, яка об’єднує 46 компаній, зайнятих у сфері оренди нерухомості, туризму, інтернет-провайдингу (“Смарт-Медіа”), грального бізнесу тощо. Ключовою особою даної групи є Вікторія Миримська – підприємиця, дружина покійного екснардепа України II, IV та VII скликань Лева Миримського.
Останній усі три рази обирався до парламенту від округу №2 в нині окупованій Автономній республіці Крим та був відомий, зокрема, як лідер партії “Союз”, яка орієнтувалася на мешканців цього півострову. Серед іншого ця політична сила ставила своїми завданнями входження України до міждержавного союзу з росією та білоруссю, федеративно-земельний устрій нашої держави та рівноправний статус української та російської мов. Після анексії півострову Лев Миримський не поспішав засуджувати загарбницькі плани Кремля та заявляв буквально наступне: “У Криму відбувся референдум. Я вважаю, що чесно. У багатьох розходяться думки в його законності, але це питання складне, я не хотів би лізти в юриспруденцію”.
При цьому, АТ “Київметал” очевидно пов’язане і з іншими відомими персонами. Так, за даними Youcontrol, співзасновник вказаного акціонерного товариства, ТОВ “Столиця Груп”, має відношення до групи компаній Владислави Молчанової, до якої неформально входять 73 компанії, що працюють у сфері будівництва та нерухомості.
Головним активом цієї групи є девелоперська компанія “Stolitsa Group” – один із найбільших забудовників житлової нерухомості в Києві. Ключовою особою зазначеної групи та співзасновницею “Stolitsa Group” є вищезгадана бізнесвумен Владислава Молчанова (на колажі ліворуч). Раніше різноманітні джерела називали її ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина” та партнеркою одіозного бізнесмена Дениса Комарницького, якого громадськість вважає “смотрящим по Києву”. Саме з персоною Молчанової пов’язують будівництво в рамках реалізації зазначеного ДПТ житлового комплексу на 8 будинків – на цьому, зокрема, акцентував увагу столичний блогер Володимир Бондаренко.
За даними порталу про нерухомість “ЛУН”, Stolitsa Group має у своєму портфоліо 15 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, які наразі будуються. Серед найбільш відомих проєктів вказаного забудовника – ЖК “Варшавський Плюс”. Як повідомляла КВ, заради цієї забудови столична влада, затвердивши відповідний ДПТ, суттєво “ущільнила” житловий масив Виноградар, а Держархбудінспекція дозволила поселити в цих будинках близько 12 тис. “наднормативних” мешканців, що створило суттєвий дефіцит соціальної інфраструктури. Також наразі “Stolitsa Group” займається добудовою трьох ЖК скандально відомого банка “Аркада”. Як повідомляла КВ, за це компанія фактично отримала від столичної влади “зелене світло” на освоєння 176 га землі на столичних Осокорках, проти чого активно виступає місцева громадськість.
Читайте: “Договірняк під час війни”: ДІАМ ввела в експлуатацію першу з недобудів “Аркади”
Крім того, компанії із орбіти “Stolitsa Group” мають наміри щодо забудови земель агрокомбінату “Пуща-Водиця” на Мінському масиві, задля чого у червні 2021 року Київрада затвердила відповідний ДПТ. Проти реалізації положень цього детального плану виступила столична громадськість, і відповідно до її вимог київський юрист Олександр Кучерявий ініціював розгляд судової справи щодо скасування рішення міськради про затвердження цього ДПТ. В обґрунтування свого позову він, зокрема, вказав, на те, що цей детальний план суперечить Генеральному плану Києва, адже проєктними рішеннями ДПТ передбачена зміна функціонального призначення окремих ділянок – земля сільськогосподарського призначення (як це зазначено в Генплані) має стати територією багатоповерхової житлової забудови (це передбачено ДПТ). Наразі Олександр Кучерявий не зміг добитися оскарження даного ДПТ, але ще є шанс на розгляд цієї справи в суді касаційної інстанції.
Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва
Нагадаємо, Департамент містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року очолює Олександр Свистунов. Роботу цього структурного підрозділу з 2 квітня 2021 року контролює вищезгаданий заступник голови КМДА Петро Оленич.
Михайло Терентьєв очолює комісію Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року. До складу цього органу входять 24 народних обранці.
Фото: колаж КВ
