Після деокупації Баришівської громади на Київщині перепелина ферма ТМ “Чарівний птах” стала прикладом стійкості українських виробників, які, попри значні руйнування, відновлюють своє виробництво, дотримуючись принципів сталого розвитку. “Чарівний птах” є одним із найбільших виробників перепелиних яєць не лише в пристоличному регіоні, а й в Україні, входить до рейтингу Forbes – 250 найперспективніших підприємств країни. До війни їхня продукція продавалася в відомих супермаркетах, столичних ресторанах та мала популярність у санаторіях. Про те як перепелина ферма продовжує працювати в умовах війни та сприяти сталому виробництву, виданню КиївВлада розповіла директорка підприємства Вікторія Кривещенко.
Як розповіла КВ керівниця перепелиної ферми ТМ “Чарівний птах” Вікторія Кривещенко, під час окупації с. Перемога Баришівської ОТГ російськими військами ферма зазнала значних руйнувань. Було зруйновано частину приміщення, знищено обладнання для утримання птиці разом з поголів’ям. Окупанти розграбували та пошкодили майно підприємства.
Стійкість агробізнесу та відновлення з нуля
“Окупанти вкрали навіть спецодяг і взуття робітників, будівельні каски, просто все, що можна було запхати в БТР чи танк. Одне з основних приміщень з клітковим обладнанням було зруйноване прямим влучанням снаряда. Від вибухової хвилі клітки, немов папір, зім’ялося у величезну груду разом з птицею”, – згадує власниця про пережиту окупацію.
Після деокупації у власників залишилося лише 3% поголів’я. Ферма почала відновлення поголів’я фактично з нуля. Проте процес відновлення птахоферми ліг виключно на плечі самих власників. Так, ферма частково відновилася, на 20%, та повернулася на ринок, проте зберегти весь колектив не вдалося – штат скоротився на дві третини через обмеження фінансування та зменшення обсягів виробництва.
“У селах також спостерігається дефіцит робочих кадрів, і після деокупації нас хвилювало питання організації робочого процесу, особливо в комендантську годину. Тому, на мою думку, треба створювати більше невеликих підприємств на місцях, щоб люди мали можливість бути постійно залученими і мати роботу саме у своїх громадах”, – додала Вікторія Кривещенко.
На сьогодні господарство також не має власного автотранспорту, з логістикою допомагає компанія МХП, з якою господарство об’єднало зусилля. Та основна проблема – труднощі роботи з великим ритейлом.
“Проблеми залишаються і, чесно кажучи, від влади ми чекали не більше як фінансової, а законодавчої та нормативної підтримки. Ринок переживає складний період, платоспроможність населення знизилися. Та ключове проблемне питання – законодавча підтримка щодо визначення термінів оплати ритейлом за сільгосппродукцію. Нам пощастило, що покупці знають нашу торговельну марку, повсякчас обирають її – ми давно представлені на ринку. Але мережі диктують свої правила з високими вхідними бар’єрами, які іноді дивують, враховуючи, що в країні введено воєнний стан. Тож мусили від деяких торговельних мереж відмовлятися у 2023 році”, – додала Вікторія Кривещенко.
Наразі для повноцінного відновлення, щоб запуститися на 100% і працювати на довоєнному рівні, “Чарівний птах” потребує загалом від 10 млн гривень. Основна проблема господарства – брак коштів на закупівлю нового кліткового обладнання.
“У нас просто не вистачає коштів, щоб придбати це обладнання. Це обладнання випускає вітчизняний виробник, проте воно не увійшло до переліку техніки, вартість якої частково компенсує держава. Варто додати, що кліткове обладнання для птиці випускається в Україні лише на одному заводі “Ніжинсільмаш”, що у Чернігівській області. Тому відновлювати господарство довелося на тому обладнанні, яке у нас збереглося. Так, ми зверталися до “Ніжинсільмаш” за кошторисом і нам озвучили колосальну суму: мінімум кліткове обладнання, яке вони можуть нам поставити, без монтажу і доставки, коштуватиме близько 6-8 млн гривень”, – розповіла власниця.
Законодавчі перешкоди
Як роз’яснила КВ Вікторія Кривещенко, масштаб цієї проблеми полягає в тому, що виробництво харчової продукції регламентується нормативними документами і господарство повинно відповідати певним ветеринарно-санітарним вимогам утримання птиці та і самого виробництва, що потребує значних фінансових коштів.
“Після окупації довелося відновлювати практично все – від паркану до покрівлі. Ми частково закупили технологічне обладнання для виробництва нашої продукції (холодильне та морозильне обладнання), відремонтували інкубаторій, роботу вентиляційної системи, закупили офісну техніку та ін. Нам вдалося віднайти кошти і вкласти їх у відновлення пошкодженої будівлі самої ферми, відремонтувати систему подачі корму. Ми одержали гранти від міжнародних організацій на відновлення. А саме – гранти від SEED, Міжнародної організації з міграції (МОМ) на закупівлю комбікорму і відновлення поголів’я. Співпрацювали з Мінагро щодо підтримки нашої заявки в фонд ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація під патронатом ООН) щодо одержання генератора. Благодійний фонд «МХП-Громаді» виділив кошти підприємству у рамках конкурсу “Роби своє” на закупівлю обладнання для забійного цеху, що є неоціненною підтримкою для нас у цей час”, – зауважила керівниця ферми.
Ще однією проблемою, за її словами, є те, що напрям птахівництва взагалі не включили до жодної із програм підтримки з відновлення сільськогосподарського сектору після російської агресії.
“Взагалі напряму щодо підтримки птахівництва немає, і на жаль, іноземні компанії та спонсори також більш підтримують переробку, під яку ми також не підпадаємо. Хоча ми мали повний цикл всього виробництва – від інкубаторію і до перероблення птиці. Ми виготовляли навіть копчену перепілку, яка продавалася в мережах супермаркетів. Ми мали статус племрепродуктора з розведення перепілок. Не має підтримки й на урядовому рівні: рослинництво та зрошування – так, тваринництво – може бути тільки частково ВРХ. А от птахівництво, чомусь ні, і через це ми опинилися у досить критичній ситуації. А такі створює робочі місця в селі в селі мало робочих місць і після деокупації нас хвилювало питання організації робочого процесу, особливо в комендантську годину. тому треба створювати більше невеликих підприємств в громадах, де люди зможуть бути постійно залученими. забезпечення людей роботою у своїх громадах.”, – додала вона.
Екологічна відповідальність, просвітництво та перспективи
“Чарівний птах” не тільки повертається на ринок, але й робить це із зосередженістю на екологічних стандартах. За словами Вікторії Кривещенко, перепілки – напрям, який є одним з найбільш стійких практик в агросекторі і який можна всебічно розвивати. І, таким чином, допомогти українській агросфері у сфері птахівництва вийти на зовнішні ринки збуту продукції.
“Яйце перепілок має певні унікальні властивості, і загалом перепілок відносять, з-поміж іншого птахівництва, до більш екологічно чистого продукту. Вирощування перепілок потребує менших ресурсів порівняно з іншими видами птиці. Комбікорм, який використовується для годування будь-якої птиці, не підходить для перепілки. Перепілка є більш вимогливою і потребує високоякісного комбікорму. Період окупації знову таки підтвердив факт, що перепелине яйце має значно довші терміни зберігання. Також можна зустріти багато інформації щодо хвороби яйця на сальмонельоз, але за нашу довгу практику діяльності, з 2002 року ми займаємося цим напрямком, у нас ніколи не було спалаху цієї хвороби. Взагалі жодних інфекційних хвороб, ні хвороби Ньюкасла (псевдочума), якою зазвичай хворіє курка тощо. Більше – до війни ми постачали яйце та нашу продукцію до дитячих санаторіїв”, – говорить вона.
Крім того, перепелина ферма – це і приклад екологічної відповідальності в агросекторі.
“Ті, хто займаються продукцією перепілок, саме їх вирощування дає менше викидів в атмосферу, на відміну від іншої птиці. Крім того, перепелиний послід є більш органічним, потребує менше часу для переробки, у порівняні з іншою вторинною сировиною тваринництва. До речі, варто зауважити, що шкаралупа перепелиного яйця є джерелом швидко засвоєного організмом кальцію і використовується у фармацевтичній галузі”, – зауважила директор.
За словами Вікторії Кривещенко, ще один напрям діяльності, який залишається не охопленим – соціально-просвітницький. Адже перепілок легко вирощувати навіть у малих господарствах або навіть на присадибній території. А це – додатковий стимул для розвитку місцевих громад та економічної незалежності.
“Зараз дуже велика кількість населення виїхала за місто. Люди можуть купити 10-20 перепілок, утримувати їх в невеликих клітках, доручати цю годівлю птиці своїм дітям. Дитина за цим процесом спостерігає, вона бере активну участь – і це також своєрідний процес виховання, знайомство із природою та прищеплення навичок до збереження екології. Перепілка не хвороблива, тобто її можна спокійно тримати дома. Плюс родина має до свого щоденного раціону свіже корисне для здоров‘я яйце”, – резюмувала вона.
Загалом це також можуть бути невеликі зоокуточки та навіть тактильні зоопарки.
Нагадаємо, як раніше повідомляла КВ, тисячі гектарів родючих сільгоспугідь Київщини заміновані вибухонебезпечними предметами. Якнайшвидше очищення від цих залишків війни важливе не лише для економіки країни, а й для продовольчої безпеки світу. За даними Мінагрополітики, у пристоличному регіоні потребують розмінування 9,4 тис. га сільгоспземель. Служби, національні оператори, відповідні міжнародні організації активно займаються гуманітарним розмінуванням, вже опрацьовані десятки гектарів в Броварах, Макарові та Великій Димерці, ведуться роботи в Ірпінській громаді. Та попри успіхи, фермери з інших районів продовжують чекати своєї черги.
Фото: колаж КВ
КиївВладаІнна Міхно
