Витрачені на капремонт бази “Київміськсвітла” гроші могли бути розкрадені

Витрачені на капремонт бази “Київміськсвітла” гроші могли бути розкрадені

Нацполіція розслідує факти можливих “бюджетних розпилів” при здійсненні капітального ремонту бази КП “Київміськсвітло” на вул. Машинобудівній, який виконувався “за каденції” екскерівника цього підприємства Володимира Круценка (на колажі). За даними слідства, ТОВ “Акорд”, яке отримало за ці роботи понад 14 млн гривень, завищило вартість капремонту, у чому йому допомогли афілійовані підприємства. Зокрема, будівельні матеріали і послуги з їх транспортування закуповувалися “втридорога” у ПП, директором якого була бухгалтерка “Акорду”. В рамках розслідування правоохоронці вже здійснили декілька обшуків та планують отримати ще низку документів від різних держструктур – ці “папірці” мають довести вину фігурантів цієї справи.

Як стало відомо КВ, відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42022102090000293, яке було відкрито Солом’янським управлінням Нацполіції Києва ще 23 серпня 2022 року. Дана справа була відкрита за фактом здійснення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 Кримінального кодексу (КК) України – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групи осіб.

На що звернули увагу в Нацполіції

Як зазначається в судових ухвалах по цьому провадженню, у період з липня по грудень 2021 року між КП “Київміськсвітло” і ТОВ “Акорд” було укладено 4 договори підряду щодо капітального ремонту будинків, будівель та споруд майнових комплексів на вул. Машинобудівній, 38 і 40 (там знаходяться бази цього комунального підприємства. – КВ). Загальна вартість робіт за цими угодами мала скласти 19,9 млн гривень, але в результаті, за інформацією системи Prozorro, компанія-підрядник отримала близько 14,1 млн гривень за проведення цього капремонту.

Вже під час слідства правоохоронцям стало відомо, що обсяги та вартість цих робіт були завищені у порівнянні із фактично виконаними роботами та середньою ринковою вартістю будівельних матеріалів.

Зокрема, за даними Нацполіції, будматеріали, що використовувались «Акордом», були придбані у постачальників, які раніше закуповували ці матеріали за нижчими цінами і які є афілійованими з компанією-підрядником. Серед таких правоохоронці називають ПП «ВІП-Кристал» (його засновником і директором є особа, що була бухгалтером Акорда” у 2021-2023 роках) і певну фізичну особу-підприємця (його ім’я та прізвище в судових ухвалах не уточнюється, він паралельно є засновником тієї ТОВки-підрядника).

Так, слідчими було встановлено, що, відповідно до виконавчої документації по вказаним капремонтам, ПП «Віп-Кристал» надало ТОВ «Акорд» послуги з організації та перевезення будівельних матеріалів до вул. Машинобудівної, 38 на загальну суму приблизно 118 тис. гривень. Разом з тим, правоохоронці оперативним шляхом виявили можливу розбіжність між оплаченими та фактично наданими послугами з перевезення на суму приблизно 80 тис. гривень.

Серед іншого, “Акорд” закупив у цього ж підприємства 450 профільних труб по 325 гривень за одиницю і 400 штук гладких фарбованих листів із глянцевим покриттям по 345 гривень, тоді як “Віп-Кристал” раніше придбав їх у іншої компанії по 85 гривень та 250 гривень відповідно. При цьому, слідчі мають інформацію, що при здійсненні закупівлі будматеріалів не сплачувався ПДВ, в базі податкових накладних відсутні дані по цим операціям. У Нацполіції вважають, що це може свідчити про фіктивність видаткових накладних, які ТОВ “Акорд” долучило до виконавчої документації.

У листопаді 2023 року та лютому 2024 року Нацполіція отримала результати судової товарознавчої та судово-економічної експертиз, якими було встановлено завищення вартості будівельних матеріалів, що були використані під час виконання вищезгаданих капремонтів. Втім, яким може бути розмір збитків, нанесених міському бюджету Києва у цьому випадку, в судових ухвалах по цьому провадженню наразі не уточнюється.

Крім того, в рамках цієї справи правоохоронці вже здійснили низку слідчо-розшукових дій. Наприклад, 2 листопада 2023 року було проведено обшук у квартирі керівниці ПП “Віп-Кристал”, під час якого було вилучено документи щодо діяльності цього підприємства (фінансово-господарські документи, товарно-транспортні накладні) і мобільний телефон вказаної особи. Надалі, 30 листопада Солом’янський районний суд наклав арешт на усе вилучене правоохоронцями майно, адже воно було визнано правоохоронцями речовими доказами.

Також 10 листопада 2023 року правоохоронці провели обшук у офісі ТОВ “Акорд”. Тоді ними була вилучена документація по вказаним капремонтам – акти приймання виконаних робіт, акти на змонтоване обладнання, дефектні акти тощо. Після цього 29 листопада той же суд наклав арешт на усі усі папірці.

1 травня 2024 року Солом’янський райсуд дозволив правоохоронцям доступ до актів про результати камеральних перевірок податкової звітності ПП “Віп-Кристал” по окремих загальнодержавних та місцевих податках і зборах та інших документів, які зберігаються в органах податкової служби. Також 8 травня поточного року той же суд надав правоохоронцям дозвіл на доступ до документів щодо проведення експертиз, які зберігаються в неназваному держпідприємстві, що займалося проведенням цих досліджень. Зокрема, йдеться про листування цієї установи з “Київміськсвітлом”, документи, які це КП надало для проведення експертиз, тощо.

Фігуранти – хто вони?

За даними аналітичної системи YoucontrolТОВ “Акорд” було зареєстроване у березні 2001 року в місті Бровари Київської області. Його керівником є Ігор Скрепцов. Засновником та кінцевим бенефіціаром даної компанії з моменту її заснування є киянин Андрій Подолян, який також зареєстрований як ФОП (вочевидь, саме він, за версією слідства, закуповував матеріали “сам у себе” при реалізації укладених з “Київміськсвітлом” угод. – КВ).

За інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity Project, ТОВ “Акорд” є активним учасником тендерів, які проводять різні державні та комунальні структури України (переважно Києва та Київської області). На його рахунку 163 договори на загальну суму 64,4 млн гривень. Основними клієнтами цієї компанії є “Київміськсвітло (їхня співпраця обмежилася вищезгаданими 4 угодами) і управління капітального будівництва Дарницької районної в Києві державної адміністрації (64 договорів на суму 16,7 млн гривень).

ПП “Віп-Кристал” було зареєстроване у липні 2008 року в Києві, але з червня 2023 року має житомирську “прописку”. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром є киянка Аліна Комач – саме її згадували правоохоронці в контексті кримінального провадження, адже вона дійсно була бухгалтером ТОВ “Акорд”. Це підприємство також має невеликий досвід “роботи на бюджетних підрядах” – воно надавало послуги з капремонту будівель виконавчому комітету та відділу культури, національностей і релігій Ірпінської міськради Київської області (7 угод на суму 793,2 тис. гривень).

Як повідомляла КВ, у минулі роки КП “Київміськсвітло” неодноразово фігурувало у кримінальних провадженнях щодо можливих “бюджетних розпилів”.

Так, ще наприкінці 2017 року стало відомо, що Генеральна прокуратура України підозрює групу осіб на чолі з керівництвом КП “Київміськсвітло” у крадіжці бюджетних грошей у особливо великих розмірах. На думку слідчих, відповідна схема була організована на початку 2017 року, коли столицю активно готували до майбутнього пісенного конкурсу “Євробачення” – тоді понад 68 млн гривень було витрачено на ремонт освітлення та створення архітектурно-декоративного підсвічування кількох київських мостів та вулиць за завищеними цінами.

Читайте: Из-за коррупции в “Киевгорсвете” Генпрокуратура погасит свет на столичных улицах

У жовтні 2018 року Служба безпеки України (СБУ) відкрила кримінальне провадження за фактом можливого присвоєння бюджетних коштів посадовими особами КП “Київміськсвітло” за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ “Аура лайт”. Йшлося про можливий розкрадання коштів міської скарбниці при закупівлі електричних ламп на суму 3,9 млн гривень.

Читайте: “Золотые лампочки”: как “Киевгорсовет” отмывает миллионы на закупках оборудования

Крім того, порушення в роботі цього КП регулярно фіксують фахівці Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА). Наприклад, восени 2019-го вони відзвітували про те, що “Київміськсвітло” вкрай неефективно витрачало кошти столичного бюджету під час проведення капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення у 2018 році. У ході перевірки було встановлено втрати бюджетних коштів на суму 15,9 млн гривень. На такий результат дане КП “попрацювало” разом із 12 підрядниками на 112 об’єктах. Крім того, столичним мешканцям замість польських опор зовнішнього висвітлення за фактом встановлювали вітчизняні.

Читайте: Коррупционное освещение. Как “Киевгорсвет” украл у киевлян 15,9 млн гривен

Також минулоріч аудитори столичної мерії повідомили про те, що у 2022-ому КП “Київміськсвітло” неефективно використало понад 2,2 млн гривень при здійсненні капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення на вул. Оноре де Бальзака (Деснянський район) з заміною ртутних та натрієвих світильників на світлодіодні. Причиною цього стало “неналежне проведення аналізу поточних цін на ринку будівельних матеріалів, виробів та конструкцій під час визначення прямих витрат при складанні кошторисної документації”. Ймовірно, таким чином “ревізори” вказали на те, що витрати на ці роботи були завищені під час того, коли працівники “Київміськсвітла” визначали їхню вартість.

Читайте: Аудитори КМДА відзвітували про перевірки муніципальних структур у 2022 році

Нагадаємо також, що близько десятиріччя тому, починаючи з 2015-го, на Хрещатику, 36 всерйоз обговорювалося питання щодо передачі КП “Київміськсвітло” в концесію – тобто, у “взаємовигідну експлуатацію” певним приватним інвесторам. Це, мовляв, дозволить краще розвивати вуличне освітлення столиці. Втім, надалі приблизно в 2018-2019 роках, міська влада відмовилася від цієї ідеї. Причиною послугували, серед іншого, перешкоди українського законодавства щодо передачі КПшок у концесію, а також бажання керівництва Києва почати всерйоз “власноруч” займатися ремонтом та обслуговуванням зовнішнього освітлення за рахунок фінансових ресурсів бюджету столиці та кредитних коштів.

Читайте: Кредит вместо концессии: столичные власти предпочитают, чтобы “Киевгорсвет” жил в долг

З кінця грудня 2022 року КП “Київміськсвітло” очолює Леонід Самохвалов. Його попередниками на цій посаді були Володимир Круценко (з листопада 2017-го по серпень 2022-го, саме період його “каденції” зацікавив Нацполіцію в рамках вищезазначеного слідства) та Юрій Ткаченко (з серпня по грудень 2022-го).

Читайте: Подчиненные Кличко продолжают подвергать опасности киевских пешеходов

Це підприємство у своїй діяльності підпорядковане КК “Київавтодор”, якою з 19 травня 2020 року керує Олександр Федоренко (до 5 липня 2022 року очолював її в якості в.о. гендиректора). Ця комунальна корпорація підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з 9 листопада 2021 року особисто контролює очільник Києва Віталій Кличко.

Іван Кулик

Фото: колаж КВ

КиївВлада

 

 

 

Рекомендуємо до перегляду
Київрада “зарезервувала” для підлеглих Непопа понад 13 млрд гривень на закупівлю “пільгового” житла
Київрада “зарезервувала” для підлеглих Непопа понад 13 млрд гривень на закупівлю “пільгового” житла
09:00 Столична міськрада затвердила цільову програму забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на 2025-2027 роки. На її реалізацію передбачено більш ніж вдвічі…
Свистунову дозволили терміново освоїти 141 млн гривень на темі Генплану Києва
Свистунову дозволили терміново освоїти 141 млн гривень на темі Генплану Києва
09:00 Київрада внесла зміни до програми реалізації містобудівної політики на 2024-2025 роки, збільшивши її фінансування більше ніж удвічі – з 66,5 до 172 млн…
Війна та релокація: як фермери знаходять прихисток на Київщині та відновлюють агробізнес
Війна та релокація: як фермери знаходять прихисток на Київщині та відновлюють агробізнес
12:00 Військові дії у багатьох регіонах країни змусили фермерів шукати більш безпечні місця для ведення бізнесу. Аграрні підприємства, що релокуються, стають прикладом адаптації в…
Banner
QlU7mDx4