Заробітчани переводять в Україну більше грошей, аніж найбільші інвестори, але не отримують податкових пільг або належного захисту. На думку кандидата у Президенти від партії “Свобода” Руслана Кошулинського, держава повинна мати розробку механізмів захисту такого інвестора за пріоритетну.
Про це KV стало відомо з інтерв’ю кандидата в президенти України Руслана Кошулинського.
Як розповів Кошулинський, хоча у його програмі є пункт, яким він пропонує запровадити пільгове кредитування для отримання вищої освіти, його колеги по партії вже підготували законопроект, який має за мету підняти престиж робітничих спеціальностей в Україні
“Проблема колосальна. Наприклад, місто Івано-Франківськ за 32 млн гривень викупило у держави в комунальну власність “Локомотиворемонтний завод” – збиткове підприємство. За перший рік роботи завод одного тільки податку до міського бюджету заплатив 15 млн гривень. Окупність – 2,5 роки. 220 робочих місць. Наразі вони шукають ще 50 людей робітничої професії і не можуть знайти, бо кваліфікованих кадрів просто немає.
Тому треба негайно реформувати освітні заклади. Сьогодні керівництво держави не спроможне ні в достатньому об’ємі фінансувати їх, ні побачити загальнонаціональну проблему кадрового ринку. Вихід – змішаний підхід, де підприємства, а не держава, формують замовлення, вкладають кошти в освітній процес, а держава надає можливість за рахунок інфраструктури училищ підготувати фахівців”.
Кошулинський також вважає, що аби змусити заробітчан почати заробіток тут, треба спочатку переформатувати податкові органи та змінити підхід до оподаткування підприємців, паралельно імплементуючи сучасні електронні технології за прикладом інших країн
“Я не думаю, що українські заробітчани, які повертаються і вкладають зароблені там кошти у власну справу, з лякливих. Треба врахувати їхній досвід і культуру людей, які заробляють за кордоном, культуру взаємин – вона зовсім інакша. Вже ніхто не зможе з податківців прийти до такої людини і сказати: “Дай”. Не вийде. До того ж тут починають працювати інші захисні механізми – ті самі асоціації підприємців.
Ми ж виступаємо за зміну філософії роботи податкових органів. Зокрема, прагнемо перетворити податківців із визискувачів та карників на аналітиків та порадників. Податкова не має карати людей за несвоєчасну сплату чи помилку в декларації, цим повинні займатися інші органи.
Тож виходимо на два напрями, які треба якнайшвидше опрацювати. Перший – зміна механізмів оподаткування та механізмів стягнення штрафів і накладення санкцій, другий – захист головного інвестора країни – заробітчан. Вони є найбільшими інвесторами країни, бо тільки у минулому році через банки ними було перераховано сюди 11 млрд доларів. І це тільки офіційні дані – скільки привезли “по кишенях”, можно здогадуватися.
Про аналогічну пільгу для підприємців, які тільки відкривають свою справу тут, ми також подбали. Наприклад, IT, блокчейн. Два законопроекти вже готові. Пропонуємо ввести 5% податок без “стелі” доходу для підприємців, які цим займаються. Такий відсоток їх задовольняє, ми мали неодноразові розмови про це.
За технологіями майбутнє, а ми програємо в часі – Грузія вже давно дозволила майнінг криптовалюти, Естонія давно вже голосує блокчейново, а Україна досі сидить і дивиться, що буде з біткоїном.
Націоналісти зацікавлені в тому, щоб держава максимально захищала свого інвестора. Чому ми говоримо про заробітчан? Бо ми хочемо їх повернути, тому ми повинні створити умови”.
За приклад того, як зміни у оподаткуванні допомагають бізнесу навіть на місцевому рівні, кандидат назвав місто Хмельницький.
“В місті Хмельницький за минулий рік було відкрито 5200 робочих місць. В них у місті працює 33 ринки, де працюють здебільшого ФОПи. Якщо ці самі ФОПи відчувають, що не витримують податкового тиску – йдуть у тінь. І міська влада це розуміє, тож мінімізує зі свого боку податок на землю, створює сервіси для підприємців.
Крім цього, вони прорахували можливість компенсувати облікову ставку Нацбанку виробникові, який принесе бізнес-план і покаже, що він створює нові робочі місця.
І це працює. Місто таким чином заробляє на ПДФО більше, ніж віддає підприємцям. Маємо лишень у Хмельницькому три нових дитсадки, а у вересні цього року відкриється і запрацює нова школа. Плюс два нових заводи у місті. Тобто динаміка приросту населення позитивна.
Цю модель можна перенести на загальнодержавний рівень: малому бізнесу малі податки, великому – великі. Це так званий прогресивний податок”.
Читайте: Руслан Кошулинський: “Ми отримали кастрований закон і недолюстрацію”
Фото: KV