Через програму “єОселя” в країні купується до 10% житла, — комерційна директорка “Інтергал-Буд”Анна Лаєвська

Через програму “єОселя” в країні купується до 10% житла, — комерційна директорка “Інтергал-Буд”Анна Лаєвська

У житловому сегменті нерухомості сьогодні продажі становлять 20–40% від довоєнного часу залежно від регіону. Це також залежить від того, чи бере участь девелопер у програмі “єОселя”. Вона повністю замінила частину сегмента покупців, які виїхали з країни, і дала забудовникам зовсім новий портрет покупця з меншими фінансовими можливостями.

Про це, як дізналася КВ, заявила комерційна директорка “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська в рамках першої сесії VII Business & Legal Real Estate Forum, що була присвячена ринку будівництва та нерухомості з огляду на воєнний час. 

“Якщо розглядати житловий сегмент нерухомості, сьогодні продажі становлять 20-40% від довоєнного часу залежно від регіону. Також це залежить від того, чи бере участь девелопер у програмі “єОселя”. Ця програма повністю замінила частину сегмента покупців, які виїхали з країни, і дала забудовникам зовсім новий портрет покупця з меншими фінансовими можливостями”, — заявила комерційна директорка “Інтергал-Буд”.

За її словами, через програму “єОселя” купується до 10% житла. І однією з ключових проблем цієї програми є те, що для збільшення попиту, потрібне кредитування саме на етапі будівництва. Це стимулюватиме насамперед економіку. 

Найголовніше питання, за словами Анни Лаєвської, — це фінансування програми “єОселя”. Тут є певні побоювання, адже фінансування може бути нестабільним і непрогнозованим. Водночас “єОселя” вбила комерційну іпотеку.

“Щоб ринок не впадав у сильну залежність, має розвиватися партнерство девелоперів із банками, тобто програми комерційної партнерської іпотеки, коли девелопер компенсує банку частину ринкової ставки або знаходить інші механізми для того, щоб іпотека була доступною для всіх”, — наголосила Лаєвська.

Через програму “єОселя” в країні купується до 10% житла, — комерційна директорка “Інтергал-Буд”Анна Лаєвська

Також, за словами доповідачки, змінилася структура продажів об’єктів нерухомості. Якщо раніше був попит на однокімнатні квартири як спекулятивний об’єкт, то сьогодні з’явився попит на дво- та трикімнатні квартири. Зараз 70-80% – це продажі для власного проживання, і тільки 20% становлять спекулятивні продажі під оренду чи перепродаж. 

“Кількість нових об’єктів сьогодні мінімальна, переважна більшість девелоперів добудовують наявні комплекси або нові черги об’єктів. Це пояснюється насамперед обмеженим попитом”, — сказала вона. 

Як зазначила Анна Лаєвська, посилаючись на досвід реалізації проєктів компанії в Німеччині та Угорщині, ставлення до інвесторів в Україні та за кордоном докорінно відрізняється. Адже в країнах ЄС умови для інвестора не можуть бути погіршені, документи не можуть бути оскаржені тощо. Відповідно, інвестор має всі необхідні гарантії. До того ж компанії за кордоном мають дешевий кредитний ресурс. 

“Щоб розвивались нові будівництва, крім програми “єОселя”, потрібен кредитний ресурс, але банки наразі не готові вкладати кошти в проєкти, що мають ризики. Тому в сегменті житлової нерухомості ринок працює на півобертах. Щодо інвесторів – є відкладений попит, є запити з боку різноманітних фондів. Кращою є ситуація в сегменті логістичної нерухомості — є запити на виробничі площі, складські приміщення з високою орендною ставкою. Щодо комерційної нерухомості — є нові контракти, це переважно іноземні представництва. Спостерігається навіть певний бум на комерційну нерухомість у житлових забудовах”, — додала вона. 

Лаєвська підсумувала, що в цілому запити і якість проєктів зростають. Ті, хто повернувся в Україну, хочуть таке саме комфортне житло, як в європейських містах. І на першому плані для покупців сьогодні питання безпеки й комфорту.

Нагадаємо, столична міськрада затвердила цільову програму “Охорона та збереження культурної спадщини”, яка розрахована на період 2025–2027 років. На її реалізацію планується витратити 1,17 млрд гривень, що понад у чотири рази більше, ніж було передбачено на виконання діючої програми, яка завершується в 2024-ому. Зокрема, у КМДА не приховують гордості стосовно того, що у 7 разів збільшили кількість старовинних будівель, на реставрацію яких міська влада збирається закласти кошти в бюджеті Києва – 64 об’єкти у “новій” програмі проти 9 об’єктів у “старій”. При цьому, у столичній мерії не приховують того факту, що програма 2022-2024 років не була виконана. Втім, пояснюють це тільки тим, що усі плани зруйнувала повномасштабна війна – працювати, мовляв, доводилося не над відновленням пам’яток, а над їх збереженням від обстрілів тощо.

Читайте: 1,17 млрд до кінця 2027-го: Київрада затвердила нову програму охорони та збереження культурної спадщини

Фото: PRAVO.UA

КиївВлада

Дарина Полішевська

Рекомендуємо до перегляду
Підозра іноземцю: на капремонті гуртожитка “Київпастрансу” могли вкрасти 1,8 млн гривень
Підозра іноземцю: на капремонті гуртожитка “Київпастрансу” могли вкрасти 1,8 млн гривень
09:00 Нацполіція розслідує справу щодо розкрадання 1,8 млн гривень столичного бюджету при здійсненні капремонту одного з гуртожитків КП “Київпастранс” на вул. Мрії (раніше мала…
Finita la Вирлиця: суд поставив крапку у справі щодо повернення столичній громаді берегів озера
Finita la Вирлиця: суд поставив крапку у справі щодо повернення столичній громаді берегів озера
09:00 Столична прокуратура спільно з активістами добилися повернення до комунальної власності ділянки площею 19,72 га в Дарницькому районі біля озера Вирлиця (фактично, водно-болотні угіддя).…
Справи насущні: скільки та на що у серпні 2024-го витрачала Згурівка
Справи насущні: скільки та на що у серпні 2024-го витрачала Згурівка
09:00 У серпні в Згурівці через Prozorro було зроблено замовлень на понад 11 млн гривень. Цей місяць відзначився укладенням двох “довгограючих” угод – на…
Banner
QlU7mDx4