Кабінет міністрів (КМ) постановив розпочати на основі геоінформаційної системи (ГС) експеримент з моніторингу пошкоджень та руйнувань, спричинених збройним нападом рф на Україну. В розрізі регіонів до ГС стикатимуться дані щодо руйнувань по різних об’єктах – соціальних, освітніх, інфраструктурних, адміністративних тощо. Це потрібно, щоб оцінити масштаби заподіяного російським нападом лиха й прорахувати збитки, щоб потім вимагати компенсацій від росії в міжнародних судах.
Про це KВ стало відомо з постанови №726 “Про реалізацію експериментального проекту щодо моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації на основі геоінформаційної системи”, яку було прийнято на засіданні КМ під головуванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 24 червня 2022 року.
“Погодитися з пропозицією Міністра розвитку громад та територій (Олексія Чернишова – KВ) стосовно реалізації у 2022 році експериментального проекту щодо моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації на основі геоінформаційної системи (далі — експериментальний проект).
Затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації на основі геоінформаційної системи, що додається”, – йдеться у постанові.
Відповідальним виконавцем за реалізацію проекту призначено Міністерство розвитку громад та територій (Мінрегіон), яке повинно протягом трьох місяців розробити і впровадити необхідне програмне забезпечення, а не пізніше ніж через півроку після цього – звітувати про результати реалізації проекту та внести у Кабмін пропозиції щодо змін до нормативно-правових актів.
За місяць після того, як ГС запрацює, “Центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним (військовим, військово-цивільним) адміністраціям” доручається налагодити обмін інформацією з Мінрегіоном для реалізації проекту.
Органам місцевого самоврядування під час здійснення моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань на основі ГС рекомендовано керуватися Порядком, затвердженим цією постановою.
У ньому прописано, що ГС матиме публічну й непублічну систему. Обмежений доступ буде адмініструватися спеціально навченими людьми з Мінрегіону.
Публічна частина ГС – це буде частина даних, доступна у вільному безоплатному доступі, “яка складається з інтегрованих інформаційних ресурсів, включаючи геопросторову інформацію”.
“З метою агрегування даних щодо понесених збитків у розрізі регіонів, районів, територіальних громад та населених пунктів запроваджується систематичний збір та накопичення інформації і даних про стан об’єктів моніторингу за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, в тому числі у розрізі регіонів, районів, територіальних громад та населених пунктів.
(…) Моніторинг включає сукупність заходів із збору, обліку, аналізу та узагальнення інформації, наданої суб’єктами, відповідальними за подання даних за показниками із залученням в разі необхідності асоціацій органів місцевого самоврядування та їх об’єднань, агенцій регіонального розвитку, утворених відповідно до статті 19 Закону України “Про засади державної регіональної політики”, – мовиться в затвердженому Порядку.
Моніторинг буде проводитись “з метою збирання узагальнених даних про пошкодження та руйнацію”, що в перспективі можуть бути використані, зокрема, для
-
визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф;
-
визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для відновлення об’єктів моніторингу;
-
визначення розміру завданих збитків Україні внаслідок збройної агресії рф для підготовки відповідних позовів проти держави-агресора і т.д.
Згідно документу, функціональні можливості ГС, окрім іншого, забезпечують
-
автоматичну прив’язку об’єктів моніторингу, показників та метаданих до геопросторових даних відповідних регіонів, районів, територіальних громад та населених пунктів для цілей моніторингу та оцінювання стану соціальної та адміністративної інфраструктури територій, що постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України;
-
інтеграцію та обмін даними з інформаційно-комунікаційними і довідковими системами, реєстрами, банками даних, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом суб’єктів, відповідальних за подання даних за показниками.
Інформація, яка буде інтегрована до ГС, буде автоматично оприлюднюватися у публічній частині системи (за винятком інформації, яка на період воєнного часу є конфіденційною).
Відкритий цілодобовий доступ до публічної частини ГС передбачатиме можливість пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації, отримання (завантаження) документів у різних найпоширеніших форматах даних, зокрема у форматах PDF, HTML, Excel тощо.
Читайте: Юридичні особи зможуть зареєструвати пошкоджене майно в “Дії”, – Шмигаль
Система міститиме дані щодо пошкоджень житлового фонду та об’єктів благоустрою, громадських будівель у сферах освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, соцзахисту й піклування, адміністративних будівель, а також об’єктів житлово-комунального господарства.
По кожному об’єкту в системі будуть встановлюватися категорії пошкоджень об’єкта:
-
І категорія пошкоджень — рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом ремонту, в тому числі капітального ремонту — наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкції, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи.
-
ІІ категорія пошкоджень — рекомендовано виконання робіт з відновлення та капітального ремонту, реконструкції — наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт із часткового аварійного демонтажу частин об’єкта або його окремих конструкцій (далі — частковий аварійний демонтаж), підсиленням об’єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій.
-
ІІІ категорія пошкоджень — рекомендовано виконання невідкладних робіт з демонтажу (ліквідації) об’єкта — об’єкти, не придатні для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта.
Результати, отримані в ході реалізації експериментального проекту, повинні будуть бути врахованими Мінцифри та Мінінфраструктури під час створення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф.
Як інформувала KВ, у квітні 2022 року Кабінет міністрів визначив порядок виконання невідкладних робіт по ліквідації наслідків збройної агресії рф, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд. Документ визначає, що виконавчі органи місцевого самоврядування або військові адміністрації будуть організовувати обстеження фахівцями пошкоджених об’єктів, після чого регіональні комісії техногенно-екологічної безпеки вирішуватимуть долю споруд – чи підлягають вони ремонту, реконструкції або знесенню. В першу чергу будуть обстежувати соціальну інфраструктуру, потім житлово-комунальну, а після них – житловий фонд.
Фото: Урядовий портал
