Робоча група з розроблення плану заходів щодо збереження території пам’ятки археології на Поштовій площі в Києві 3 липня провела друге засідання. На зустрічі розглянули питання технічного стану недобудови, гідрологічну ситуацію, стан станції метро та збереження археологічних знахідок. Крім того, підняли питання створення музею
Про це, як передає КВ, йдеться дописі Ганни Бондар, народної депутатки, членкині робочої групи, створеної при Міністерстві культури та інформаційної політики (МКІП).
Як зазначила Ганна Бондар, на засіданні робочої групи, створеної при МКІП, “були присутні майже всі причетні сторони: місто, замовник будівництва, Мінкульт, громадськість, фахівці НДІ БК, фахівці з охорони пам’яток та інші сторони.
Бондар навела перелік питань, які обговорили на засіданні:
- Технічний стан об`єкту незавершеного будівництва
“Фахівці НДІБК, які проводили науково-технічний супровід під час будівництва на Поштовій площі на запит міста надали пропозицію щодо проведення технічного обстеження об`єкту. Місто має прийняти пропозицію і нарешті замовити обстеження. Чому? Тому що палі, на яких тримається плато площі, тимчасові, не пов`язані між собою в єдину стійку конструкцію”, – написала вона.
- Гідрологічний стан території
“Фахівці СУППР доповіли, що об`єктів на балансі СУППР на площі немає. Раніше були, але під час будівництва їх знесли, і тепер СУППР не має інформації щодо водовідведення. Ймовірно, грунтові води водоносного горизонту з Володимирської гірки неконтрольовано просочуються в підземний простір”, – зауважила Бондар.
- Стан конструкцій станції метро Поштова площа
“Представник КП «Київський метрополітен» представив дослідження КНУБА щодо технічного стану тунелів і станції. Технічний стан — задовільний. Гідрогеологічних досліджень КП «Київський метрополітен» не проводив”, – інформувала нардеп.
- Стан археологічних знахідок in situ
“Представник КП «Центр консервації предметів археології» повідомила, що вони готові взяти в консервацію дерев`яні елементи пам`ятки, і це треба робити негайно, але все має бути оформлено документально”, – йдеться в дописі.
Крім того, на засіданні підняли питання створення музею.
Як повідомила Бондар, існує три напрямки:
- Музей державний (або філія) — адже пам`ятка історії і археології — національного значення
- Музей міський (або філія) — адже земля комунальна, і пам`ятка розташована на території міста Києва.
- Музей громадський — адже громадська організація «Музей однієї нації на Поштовій площі» по суті єдина інституція, яка системно опікується пам`яткою (в такому випадку це — експеримент).
За результатами дискусії домовилися залучити археологів і генпроектувальника на наступні зустрічі; сформувати чітке бачення по трьох видах власності для музею; алі контролювати стан досліджень щодо технічного стану споруди і гідрогеологічного стану території пам`ятки.
“Що дійсно потішило: місто перестало казати про необхідність ТРЦ на Поштовій площі. Тепер ми всі сконцентровані на музеї”, – резюмувала Ганна Бондар.
Нагадаємо, на початку червня цього року МКІП затвердило робочу групу з розроблення плану заходів щодо розвитку території пам’ятки археології на Поштовій площі в Києві. Також у червні в КМДА анонсували експертизу підземних просторів на Поштовій площі, щоб оцінити можливість проведення подальших археологічних робіт.
Читайте: Поштова площа під загрозою провалу: закриття метро, потенційна загибель людей і Шевченківська церква
Фото: Facebook Ганни Бондар
КиївВладаОлександр Попов
