Президент ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України щодо погашення заборгованості державних та комунальних підприємств критичної інфраструктури, а також бюджетних установ перед постачальником “останньої надії” та постачальниками універсальних послуг за спожиту електричну енергію. Різниця виникла через те, що комунальники купують електроенергію за вищою ціною, ніж закладена в тарифи для населення. Покрити цю різницю місцева влада вимагає від уряду вже давно. Згідно указу Володимира Зеленського, Кабмін має прийняти рішення щодо погашення заборгованості (за рахунок державного бюджету) впродовж місяця.
Про це KВ дізналася з указу №737/2023, підписаного Володимиром Зеленським 7 листопада 2023 року.
“Кабінету Міністрів України:
1) прийняти у місячний строк рішення щодо:
а) погашення заборгованості державних та/або комунальних підприємств критичної інфраструктури, а також бюджетних установ перед постачальником “останньої надії” та постачальниками універсальних послуг за спожиту електричну енергію”, – сказано у президентському указі, що вводить в дію рішення РНБО від 7 листопада 2023 року “Щодо додаткових заходів із посилення стійкості функціонування енергетичної системи та підготовки національної економіки до роботи в осінньо-зимовий період 2023/24 року”.
Також від уряду в місячний строк вимагається рішення стосовно “реконструкції з використанням газопоршневих та газотурбінних установок теплоелектроцентралей, що є в управлінні акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, з метою створення високоманеврових потужностей” та “організації гарантованих постачань вуглеводнів в Україну з Каспійського регіону”.
Крім цього, за місяць Кабмін має опрацювати питання “звільнення від оподаткування ввізним митом і податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та від оподаткування податком на додану вартість постачання на митній території України товарів та/або послуг, що надаються безоплатно або за фінансування Фондом енергетичної підтримки України Енергетичного Співтовариства як допомога суб’єктам господарювання, які здійснюють господарську діяльність на ринку електричної енергії (виробництво, передача, розподіл електричної енергії), для цілей відновлення, ремонту та інженерно-технічного захисту інфраструктури таких підприємств, на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування, та за результатами вжити відповідних заходів”.
У у шестимісячний строк уряд має заходів з нормативно-правового врегулювання такого питання, як встановлення у 2024 році нульового обсягу квоти експорту газу природного українського походження, а стосовно електрики – визначення порядку компенсації втрат постачальників універсальних послуг на ринку електричної енергії від зниження рівня розрахунків побутовими споживачами для цілей погашення заборгованості побутових споживачів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, за період дії воєнного стану.
Що стосується місцевої влади, то Київській міській (та іншим) державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування у місячний строк, згідно рішення РНБО, слід зробити таке (цитуємо за документом):
1) проаналізувати потенціал та ресурс регіону для максимального збільшення використання та виробництва (видобутку) альтернативних видів палива для сталого проходження осінньо-зимового періоду 2023/24 року;
2) вжити заходів щодо актуалізації (затвердження) регіональних стратегій та програм розвитку, місцевих програм щодо збільшення використання розподіленої генерації, альтернативних джерел енергії та підвищення енергоефективності із забезпеченням відповідного фінансування;
3) опрацювати питання залучення в установленому порядку ресурсів територіальних громад до подолання кризових ситуацій в енергетичній сфері;
4) затвердити плани заходів із забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, яка забезпечує життєдіяльність територіальних громад, з урахуванням дій щодо посилення захисту таких об’єктів від фізичних та кіберзагроз;
5) затвердити перелік об’єктів критичної інфраструктури, які забезпечують виконання життєво важливих функцій у територіальних громадах;
6) забезпечити підготовку вузлів під’єднання об’єктів критичної інфраструктури, які забезпечують виконання життєво важливих функцій у територіальних громадах, для випадків застосування схем резервного енергозабезпечення;
7) опрацювати питання щодо внесення змін до регіональних стратегій та програм розвитку стосовно встановлення автономних систем освітлення пішохідних переходів та енергозабезпечення світлофорів;
8) здійснити оцінку енергетичного потенціалу місцевих водних ресурсів та його реалізацію з метою створення об’єктів альтернативної генерації з розподіленою структурою, зокрема ресурсів річок Тиса, Тересва та Дністер.
У згаданому рішенні РНБО також детально розписані й інші заходи, необхідні для виживання української енергетики цього опалювального сезону і на майбутнє.
Як інформувала KВ, столична влада давно клопотала перед Верховною Радою та Кабміном стосовно виділення КП “Київтеплоенерго” 5,5 млрд гривень із держбюджету задля підготовки та сталого проходження в Києві опалювального сезону 2023/2024. Мова йде про заборгованість по компенсації різниці в тарифах за період з 1 червня 2021 року по 30 квітня 2023 року (гроші обіцяють направити постачальнику газу; у Київраді зазначають, що такий великий борг виник через мораторій на підвищення тарифів, який Верховна рада ввела 29 липня 2022 року). Різниця в тарифах на електрику теж є проблемою для комунальних підприємств.
Читайте: Киян просять розрахуватися за комунальні послуги, аби підтримати стабільну роботу ЖКГ
Фото: ілюстративне, з відкритих джерел
