Українські телевізійники показали місця дислокації російського ворога у Чорнобильській зоні і що від них залишилось. Окупанти у своїй звичній манері вивозили побутову техніку та нищили майно держпідприємств. Тільки одному з них росіяни завдали збитків щонайменше на 400 мільйонів гривень.
Про це KВ стало відомо з документального фільму “Видимий Ворог”, який відзняла команда Першого загальнонаціонального телеканалу України (Суспільне Мовлення України).
Окупант зайшов на територію Чорнобильської зони відчуження одразу – 24 лютого. Журналісти зібрали спогади самопоселенців, рятувальників та співробітників зони відчуження. Усього, в окупації знаходилось близько трьох тисяч працівників зони, включаючи тих, що перебували у сусідніх населених пунктах.
Основні колони військової техніки йшли з напрямку КПП “Вільча”. Росіяни пересувались кількома напрямками, а подекуди, навіть майже не існуючими дорогами.
“Спершу було КПП “Вільча”. Там поряд були побудовані певні оборонні споруди, їх розвідка спрацювала, і вони почали потужний обстріл з “градів”. Далі йшли через білоруський населений пункт Гдень, через річку Прип’ять і потім вже “Бенівка”. Додатково, вони використовували дві лісові дороги. Вони існували на старих радянських картах, але фактично, їх майже не було. Вони прорізали дві дороги через ліс і болото, втрачаючи дуже багато ресурсу”, — коментує Віталій Яворський, комендант 1 комендатури 9 прикордонного загону ДПСУ.
Фото: скріншот з відео
Основними місцями дислокації окупантів були Рудий ліс, Асфальтний завод та село Черевач. У самому Чорнобилі було влаштовано “штаб” і “комендатуру” — у приміщеннях ДП.
Фото: скріншот з відео
Державне підприємство “Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами” (ДП “ЦППРВ”) суттєво постраждало від російського мародерства. Росіяни крали автомобілі і вивозили їх до Білорусі. Що вивезти не вдалося – нищили й ламали.
“До окупації, до 24 лютого в нас було близько 160 одиниць техніки. З них майже 25% – нещодавно оновленої. На неї встигли тільки номери повішати. Машини ще не проїхали й тисячі кілометрів. Коли вони зайшли сюди, все що могли, вони вивезли до Білорусі. На кожній машині в нас стояли трекери. Ми бачали, що ця техніка знаходиться вже навіть у Мінську. Що вони не змогли завезти – вони просто різали, били й ламали. Тут нічого живого не було, тут був жах, не було на що дивитись”, – згадує Ігор Палкін, начальник транспортного цеху ДП “ЦППРВ”.
Схожа ситуація й на ДП “Екоцентр”, якому за розрахунками самого підприємства, було завдано збитків щонайменше на 400 мільйонів гривень. Там росіяни вкрали сучасну мобільну лабораторію, комп’ютери, і навіть розгромили сховище джерел іонізуючого випромінювання. У сховищі зберігалось 6 радіоактивних рідких джерел, яких після російського перебування знайти вже не вдалось. Чи були вони знищені, або випиті росіянами – встановити не вдалось.
Самопоселенці також згадують мародерство з боку окупанта. Вони звично вивозили пральні машинки та унітази, й запитували, навіщо місцевим два туалети – вдома та на вулиці і шукали “бандерівців”.
“Перші 4 дня орки не ходили по домах. Чую – гавкають собаки. Виходжу, а вони вже в одного сина, в другого сина, повиламували двері в хатах, повикидали меблі. Шукали вони АТОшників, націоналістів, “Правий сектор” й “Азов”. Казали, що вони стріляли дітей у Донецьку. Я кажу їм, що я російськомовна і мене тут ніхто не пригнічує – кого ви прийшли рятувати? Вони погоджуються й питають: “а навіщо вам два туалети?”, “а навіщо вам паркани?”, “а в вас ще є асфальт є?”, – згадує жителька Чорнобиля, Галина Волошина.
Як раніше писала KВ, у 37-мі роковини трагедії на Чорнобильській атомній електростанції Володимир Зеленський вшанував пам’ять ліквідаторів, загиблих унаслідок аварії на ЧАЕС.
Читайте: Президент Зеленський вшанував пам’ять загиблих у Чорнобильській катастрофі (фото)
Фото: Громадське.
