У столиці досліджують залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря на території Києво-Могилянської академії. Наразі там законсервували черговий віднайдений фрагмент фундаменту стародавньої церкви. Автентичність та цінність залишків споруди полягають в тому, що вона була зразком храмового будівництва ранньомодерної доби, нерозривно пов’язаним з історією Києво-Братського монастиря, Києво-Могилянської академії та Київської духовної академії. А в склепі Богоявленського собору, який шукатимуть наступного року, може перебувати поховання Петра Сагайдачного.
Про це KВ дізналася з повідомлення комунального закладу КМДА “Центр консервації предметів археології”.
“У листопаді 2023 р. під час археологічних розкопок був розкритий унікальний архітектурний елемент – добре збережений кут між південним муром та трансептом собору. (…) Археологічні дослідження продемонструвало гарну збереженість стін собору на висоту до 1,5 метри. (…) У розкопі були чітко простежені два періоди побудови наземних стін собору: 1-й (1690−1693) − мурування з червоної цегли, розкрите до рівня декоративного профільованого цоколя, 2-й − надбудова стін жовтою цеглою. (…) Після взяття зразків будівельного розчину та цегли з мурованої кладки собору для подальшого проведення аналізів, розкриті залишки Богоявленського собору були законсервовані”, – сказано в повідомленні.
На початку листопада 2023 р. фундаменти собору були розкриті під час археологічних розкопок, проведених на території Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Точне місце розташування Богоявленського собору у 2021 р. з’ясували фахівці ГО “Фонд Великий Льох” під час георадарних досліджень, проведених на території НаУКМА.
“У 2024 р. розкриття залишків Богоявленського собору планується продовжити трьома шурфами, два з яких будуть закладені для визначення розмірів собору, третій – з метою пошуку підземної споруди (склепу), в якій може перебувати поховання Петра Сагайдачного. Подальші археологічні та архітектурні студії залишків Богоявленського собору відкриють для дослідників унікальну можливість вивчення архітектурних і будівельних практик України доби гетьманування Івана Мазепи. Автентичність та цінність залишків Богоявленського собору полягають в тому, що він був зразком храмового будівництва ранньомодерної доби, нерозривно пов’язаним з історією Києво-Братського монастиря, Києво-Могилянської академії та Київської духовної академії”, – кажуть науковці.
Вони додають, що “керівником досліджень був Всеволод Івакін – канд. іст. наук, в.о. завідувача відділу археології Києва Інституту археології НАН України. У розкопках взяли участь Сергій Тараненка – канд. іст. наук, с. н. с. КЗ “Центр консервації предметів археології” КМДА, Олег Білинський – доцент, канд. іст. наук, завідувач кафедри археології НаУКМА, Юрій Лукомський – канд. арх., Олена Махота (Науково-дослідний сектор археології НЗ “Києво-Печерська лавра”) та студенти НаУКМА”.
Богоявленський собор — головний храм Київського Братського Богоявленського монастиря, збудований на місці ранішої дерев’яної церкви. Споруджений за меценатської допомоги гетьмана Івана Мазепи протягом 1690—1693 років. Знищений радянською владою СРСР у 1935 році. Не відбудовувався.
Читайте: Репліку меча гетьмана Сагайдачного освятили в столичному Софійському соборі
Фото: Facebook ЦКПА
