Верховна Рада (ВР) прийняла в цілому законопроект, що спрощує процедуру списання втраченого на війні майна Збройних Сил України. Це важливо, адже у зв’язку з бойовими діями в Україні фіксуються великі втрати майна ЗСУ, але процедури його списання прописані фактично для мирного часу і наразі застарілі. При цьому забюрократизованість і довготривалість списання призводить до того, що за військовими частинами по документах значиться багато давно фактично втраченого майна, а отже ВЧ не можуть оперативно отримати необхідне замість втраченого. Виправити ситуацію й покликаний прийнятий проект закону.
Про прийняття у цілому 302 голосами народних депутатів законопроекту №10039 “Про внесення змін до статті 4 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” щодо спрощення процедури списання військового майна” KВ дізналася з повідомлення нардепа Ярослава Железняка з сесійної зали Українського парламенту 5 жовтня 2023 року.
“Під час дії воєнного стану командир військової частини за поданням комісії для списання військового майна має право своїм наказом списувати закріплене за військовою частиною майно незалежно від номенклатури служб забезпечення (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1,7 млн гривень – KВ) без затверджень та погоджень з посадовими особами вищих рівнів, правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України”, – йдеться у прийнятому проекті закону.
Його ініціював секретар оборонного комітету ВР Роман Костенко (фракція “Голос”, на фото).
Законопроектом встановлюється, що у разі втрати (знищення, руйнування) військового майна внаслідок воєнних (бойових) дій таке майно незалежно від номенклатури служб забезпечення списується єдиним актом з описом події та переліком втраченого закріпленого за військовою частиною майна.
Як пояснював раніше у коментарі інформагентству “Інтерфакс-Україна” Костенко, “у зв’язку з бойовими діями в Україні фіксуються великі втрати майна, а всі процедури його списання – давно застарілі, забюрократизовані та можуть тривати місяці й навіть роки. За словами Костенка, це призводить до того, що за військовими частинами значиться багато втраченого майна, а при цьому вони не можуть доотримати необхідне”.
Нардеп тоді ще зауважував, що цей законопроєкт “з’явився в результаті моїх постійних дискусій на фронті, і на його ухвалення чекають усі військовослужбовці – включно з командирами військових частин. Наприклад, “мавіки” (квадрокоптери DJI Mavic українські військові використовують для проведення аеророзвідки – ІФ-У), які ми надаємо на фронт тисячами, має право списати тільки командувач Військово-повітряних сил. Тому ми намагаємося спростити життя військовослужбовцям на фронті під час воєнного стану в Україні”.
Як інформувала KВ, окрім Костенка співавторами законопроєкту стали також близько 40 членів різних фракцій і груп парламенту, зокрема “слуги народу” – представник Президента України у парламенті Федір Веніславський, голова комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич, Мар’яна Безугла (мажоритарний оболонський округ №217 міста Києва), а також Ірина Фріз, Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”), Роман Лозинський, Соломія Бобровська, Сергій Рахманін (“Голос”), Михайло Цимбалюк (“Батьківщина”), Лариса Білозір (“Довіра”).
Читайте: Нардепи пропонують Раді спростити процедуру списання військового майна
Фото: Роман Костенко, Facebook
