Профспілки виступили проти ухвалення в цілому законопроекта скандально відомої голови парламентського комітету з питань соціальної політики Галини Третьякової (на фото), яка разом з колегами по фракції “Слуга народу” пропонує Верховній Раді (ВР) запровадити в трудове законодавство дискримінаційні норми. Вони розбалансовують інтереси сторін трудових відносин роботодавця та працівників малого і середнього підприємництва. Працівники у разі ухвалення закону можуть постраждати через формалізацію можливостей для абсолютного диктату роботодавця по відношенню до працівника. Українські та міжнародні організації профспілок – категорично проти.
Про це KВ стало відомо з листів низки українських та закордонних організацій профспілок на адресу спікера ВР Руслана Стефанчука і народних депутатів загалом.
“Нам стало відомо, що законопроєкт №5371 (“Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність” – KВ) внесено до порядку денного Верховної Ради. Незважаючи на те, що цей проект вже отримав негативні експертні висновки, в тому числи МОП (Міжнародної організації праці – *КВ). … Законопроект №5371 суперечить положенням Угоди про асоціацію з ЄС та конвенціям МОП. … Ми глибоко стурбовані безперервними регресивними трудовими реформами, незважаючи на надзвичайний стан війни, які йдуть у напрямку, протилежному принципам і цінностям ЄС”, – йдеться у спільному листі генеральних секретарів Міжнародної конфедерації профспілок (МКП) та Європейської конфедерації профспілок (ЄКП) Шарана Барроу та Луки Вісентіні на адресу голови ВР Руслана Стефанчука.
Вони пишуть спікеру українського парламенту: “Законопроект №5371 слід відхилити. Сам факт його обговорення дає неправильний сигнал про наміри України, як держави, щодо поваги до цінностей Європейського Союзу, зокрема принципів недопущення дискримінації та соціального діалогу, а також зобов’язань за ратифікованими конвенціями Міжнародної організації праці”.
МКП та ЄКП підкреслюють, що від повномасштабного вторгнення росії в Україну вже втрачено 4,8 млн робочих місць, “а в подальшому втрати можуть сягнути 7 мільйонів. Крім того, Закон України “Про правовий режим воєнного стану” вже суттєво обмежує права трудящих”.
З відкритим листом до народних депутатів також звернувся Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (СПО об’єднань профспілок).
В цій організації теж наголошують, що прийнятий в першому читанні 12 травня ц.р. законопроект №5371 обмежує основоположні конституційні трудові права та гарантії сотень тисяч працівників у сфері малого та середнього підприємництва і ставить їх у нерівні умови з іншими категоріями працівників.
Засуджуючи “крайні форми лібералізації трудових відносин та дискримінацію стосовно прав працівників, які працюють на підприємствах чисельністю до 250 осіб”, автори листа пишуть, що у разі прийняття положення законопроекту “на практиці призведуть до погіршення умов трудового договору для працівника порівняно з чинним законодавством через нав’язування йому невигідних умов в індивідуальному трудовому договорі, дискримінації працівників і ослаблення правозахисної ролі профспілок, як їх законних представників”.
“Переконані, що результатом прийняття зазначеного законопроекту в цілому стане руйнація балансу інтересів сторін трудового договору і формалізація можливостей для абсолютного диктату роботодавця по відношенню до працівника”, – йдеться у листі за підписом голови СПО об’єднань профспілок Григорія Осового.
Читайте: Профсоюзы проводят в Киеве акцию протеста, движение транспорта частично ограничено (фото, видео)
Згаданим проектом закону пропонується запровадити договірний режим трудових відносин між комерсантами та найманими робітниками. Йдеться про те, що основні умови праці визначатимуться роботодавцем індивідуально для кожного працівника згідно з індивідуальним договором.
Новий договірний режим трудових відносин пропонується застосовувати між працівником та роботодавцем, який є суб’єктом малого або середнього підприємництва, з чисельністю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб; між роботодавцем та працівником, розмір зарплати якого становить на місяць понад 8 розмірів мінімальних зарплат (більше 52 тис. гривень).
У Федерації профспілок, вивчивши торік положення документу, піддали його різкій критиці.
Читайте: “Слуги народа” предлагают Раде введение свободного трудового договора для малого и среднего бизнеса
Минулого тижня про те, що законопроект порушує кілька статей Угоди про Асоціацію, статті Європейської соціальної хартії, Директиви ЄС, а також Рекомендації та Конвенції МОП заявила голова комітету ВР з питань інтеграції України з ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе.
“Згідно з документом, сторони трудового договору на власний розсуд за взаємною згодою врегульовують свої відносини в частині виникнення і припинення трудових відносин, системи оплати праці, норм праці, розміру заробітної плати з урахуванням встановленого законом граничного мінімального розміру, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, норм робочого часу та відпочинку з додержанням норм загальної тривалості робочого тижня, тривалості щотижневого відпочинку та інших прав і гарантій”, – пояснила депутатка.
“Ми ж чудово розуміємо, як багато роботодавців витрактують “на власний розсуд за взаємною згодою”. Це означає, що роботодавці зможуть писати які завгодно трудові договори. Не хочеш – не працюй, або погоджуйся на рабство. І це ще не всі проблеми проекту закону”, – застерігла Климпуш-Цинцадзе.
Читайте: Єврокомісія рекомендувала саміту глав держав Євросоюзу надати Україні статус кандидата в члени ЄС
Законопроект №5371 було зареєстровано у Раді у квітні 2021 року. 12 травня 2022 року документ був прийнятий Радою в першому читанні.
Цей проект закону ініціювали голова комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, а також її колеги по фракції “Слуга народу” та деякі депутати з фракції “Голос”.
Нардеп Третьякова відома своїми одіозними висловлюваннями. Наприклад, 3 грудня 2019 року, у Міжнародний день людей з інвалідністю, Галина Третьякова під час виступу з трибуни ВР назвала цей день “святом”, після чого тодішній спікер парламенту Дмитро Разумков був змушений її поправити.
У травні 2020 року, на вебінарі, організованому Київською школою економіки, Третьякова заявила, що малозабезпечені сім’ї, які “народжують дітей заради отримання державної допомоги”, отримують дітей “дуже низької якості, а потім “сідають” на публічні кошти”. Як позитивні приклади вона навела висловлювання деяких британських політиків про те, що людей, які отримують соціальну допомогу, треба стерилізувати.
Третьякову позбавляли права приймати участь у пленарних засіданнях і навіть безуспішно вимагали її відставки з посади голови парламентського комітету за її хейтерські публічні висловлювання щодо раптової смерті 33-річного нардепа Антона Полякова, що сталася вночі 8 жовтня 2021 року.
Читайте: Рада отстранила Галину Третьякову от участия в пяти пленарных заседаниях
Фото: УП
