Інформагенції УНІАН з власних джерел стало відомо, що в Києві відкрили кримінальне провадження щодо “Київського еколого-культурного центру” (КЕКЦ). За даними видання, слідчі органи розслідують, чи оформив КЕКЦ свої охоронні зобов’язання стосовно заказника “Троєщинські луки”.
Про це KВ дізналася із статті на сайті агенції УНІАН.
Зокрема повідомляється, що днями столична прокуратура відкрила кримінальне провадження проти “Київського еколого-культурного центру” (КЕКЦ) за неналежну охорону заказника “Троєщинські луки”.
“Саме КЕКЦ було доручено охорону ПЗФ під час створення “Троєщинських луків” три роки тому. Приблизна площа заказника дорівнювала 381,8 га, однак слідчі виявили, що КЕКЦ ініціював зміну меж заказника з метою виключення з охоронюваної території понад 4 гектарів землі для комерційних потреб. В результаті, замість 381,8 га заповідних територій, залишилося 377,6 га”, – стверджує Тетяна Стежар в статті “Охорона на папері: хто заробляє на столичних заповідниках”, опублікованій в агенції УНІАН.
За її словами, частина територій “Троєщинські луки” експлуатується комерційними організаціями: автоцентром WOG, альтанками з мангалами та іншими закладами невідомих осіб. Тож у межах цієї ситуації також відкрито ще одне провадження за ч. 1 статті 366 КК України – службове підроблення.
Також у статті наведені факти, що за три роки 25 локацій загальною площею понад 4 тисячі гектарів природно-заповідного фонду Києва були “створені виключно на папері”, а “боротьба за екологію перетворилася на комерційний заробіток та рекет”.
Повідомляється, що влада міста планує надати відповідний статус ще 30 локаціям (420 га).
“Рішення міськради передбачають оформлення на кожну таку ділянку охоронного зобов’язання в місячний термін. Тобто, територією, яка віднесена до природно-заповідного фонду столиці, має хтось управляти, захищати та охороняти. Але за жодною з них таке охоронне зобов’язання не оформлено досі”, – говориться у статті.
Стежар зауважує, що левова частка нових заповідників у Києві створена саме за ініціативи КЕКЦ, якому передано понад 1400 га заповідників.
“І саме КЕКЦ, як ініціатор, має охороняти та управляти цими заповідниками. Проте, за даними відкритих джерел, рахунки КЕКЦ порожнє, тож і можливостей управляти переданими територіями у неї немає. І наразі всі передані КЕКЦ об’єкти перебувають у занедбаному стані. У сухому залишку виходить, що нікому не відома організація, члени якої, за даними їхнього офіційного сайту, займаються “відловом браконьєрів”, фактично стала латифундистом. Вочевидь, секрет криється у тому, що керівники “КЕКЦ” на чолі з керівником цього центру Володимиром Борейком змогли вдало використати на свою користь прогалини у законодавстві”, – зауважено у статті.
У матеріалі також наголошують, якщо процес створення ПЗФ не буде впорядкований – для екології негативні наслідки будуть просто неминучими.
“По-перше, ситуація, коли статус заповідного фонду просто використовується для безперешкодного комерційного заробітку або рекету вже існуючих бізнесів, дискредитує будь-які здорові ініціативи справжніх екологів зі збереження столичної природи. По-друге, якщо свавілля з неврегульованим створенням “паперових” заповідників не буде зупинено, управління та догляду ці землі так і не отримають. А киянам дістануться тільки нові сміттєзвалища, шашличні та СТО. На яких просто наживатимуться спритні ділки, які вдало “прилаштувалися” біля окремих представників місцевої влади”, – резюмується у публікації.
Нагадаємо, як раніше повідомляла КВ, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відхилив касацію фірми, що наполягала на праві власності на 375 гектарів заказника “Троєщинські луки”. Судова тяганина тривала кілька років. Активісти й прокуратура доводили у суді безпідставність прав СТОВ “Нова Україна” (яку пов’язували з Денисом Комарницьким) на землі громади.
Читайте: Справа на 10 мільярдів: апеляційний суд повернув столичній громаді 375 га землі на Троєщині
Фото: УНІАН
